З чим ЗСУ заходять у п'ятий місяць наступу та чи є загрози від "Вагнера 2.0": огляд фронту

Українські війська заходять у п'ятий місяць наступу з тактичними успіхами на півдні та під Бахмутом, при цьому Росія готує контрудар. Про ситуацію на полі бою та нові можливі загрози – в огляді РБК-Україна.

При підготовці матеріалу використовувалися: заяви офіційних військових спікерів, представників влади та командування, аналітичні дані американського Інституту вивчення війни (ISW) та проекту DeepState, а також коментарі експертів для РБК-Україна.

Гра м'язами. Що готує Росія на Лимано-Куп'янській осі

Після деякого затишшя противник поновив штурми на Лимано-Куп'янській осі. За словами речника Східного угруповання військ ЗСУ Іллі Євлаша, росіяни намагаються йти на прорив, але Сили оборони відбивають атаки.

"Він (ворог, - ред.) отримав втрати та відійшов, відмовився від наступальних дій", - коментував він один з епізодів.

Тут активно застосовується російська авіація, а кількість щоденних обстрілів вже перевалила за 500. У районі Синьківки під Куп'янськом невдало намагалися покращити тактичне становище, в Серебрянському лісництві під Лиманом традиційно гаряче, але противник рідко наважується на штурми.

"Тому що туди зайшли бійці бригади Нацгвардії "Азов". Росіяни до них ставляться з повагою та обережністю, бо знають, що отримають настільки жорстку відсіч, що від них мало що залишиться", - розповів військовий експерт, полковник Владислав Селезньов.

На всій Лимано-Куп'янській осі немає жодної спокійної ділянки. Ймовірно, через чергове загострення напередодні президент Володимир Зеленський приїхав до розташування бригад на цьому напрямі.

Володимир Зеленський відвідав розташування бригад на Лимано-Куп'янській осі (фото president.gov.ua)

Ситуація наступна – на схід перекинули 25 російську армію, особовим складом вона укомплектована десь на 80%, технікою та озброєнням – наполовину. І має вона замінити неабияк пошматовані 1-у Таманську та 4-у Кантемирівську дивізії, каже Селезньов.

"З іншого боку, 25-та армія буде наступати. Українська розвідка повідомляє: ворог робить проходи у своїх мінних полях і підтягує бронетехніку до лінії зіткнення. Зазвичай таке роблять перед атаками чи контратаками, тому ворог напоготові. Я впевнений, він спробує натиснути, щоб вийти до річки Оскіл та захопити східну частину Куп'янська з метою збудувати оборону вздовж лівого берега на окупованій частині Харківської області”, – зазначив він.

За його словами, у Бєлгороді досі сидить так звана "військово-цивільна адміністрація Харківської області", і росіяни ще не розлучилися з надією взяти під контроль весь регіон.

"Чи вдасться їм це? Я ставлю на наші Сили оборони. Але слід розуміти, що успіх нашої армії безпосередньо залежить від ресурсів. Якщо їх достатньо для контратак та звільнення територій, то ці процеси продовжаться. Якщо ресурси обмежені, то, відповідно, і наші можливості будуть обмежені відбиттям ворожих атак", – додав експерт.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко звертає увагу на те, що окупанти б'ють по мостах та транспортній інфраструктурі.

"Ворог демонструє намір перейти до якихось наступальних дій на сході. Розрахунок на кінець осені - початок зими або, можливо, раніше. Тому нам теж доведеться приймати рішення про перехід в активну оборону. Якщо ми кажемо про війну на виснаження, то виснажувати та нищити ворога у великих кількостях ефективно саме в активній обороні", – наголосив він у розмові з виданням.

ЗСУ тиснуть під Бахмутом, але противник не поспішає йти

На сході продовжується український наступ на південних підступах до Бахмута. Після звільнення сіл Кліщіївка та Андріївка бої розгорнулися вздовж залізниці, на деяких ділянках її вдалося пройти, а на схід від Андріївки – зайняти вигідніші позиції.

Росіяни відповідають перекиданням резервів та контратаками. За даними аналітиків DeepState, минулого тижня розпочалася справжня "м'ясорубка". Незважаючи на частковий відхід ворога від залізниці, втрати великі і даний район усіяно тілами.

На схід Андріївки під Бахмутом почалася справжня "м'ясорубка" (фото t.me/DeepStateUA)

На північному фланзі Сили оборони застрягли на підступах до села Берхівка, визволення якого дозволило б зайняти прилеглі висоти. А без цього неможливе напівоточення міста, деокупацію якого нещодавно обіцяв Володимир Зеленський.

"Ворог розуміє необхідність північного флангу поблизу Бахмута, оскільки його втрата може призвести не лише до вогневого, а до реального напівоточення. Звичайно, противнику буде важче оборонятися, коли з усіх боків будуть наші сили", - зазначив Ілля Євлаш.

Росіяни лише в самому місті зосередили 10 000 військових, і казати про те, що вони збираються залишати Бахмут, поки не доводиться. У тому числі тому, що не припиняються спроби повернути втрачені позиції на південному фланзі, підкреслив Олександр Мусієнко.

Наразі Сили оборони рухаються у бік Т0513, щоб перерізати один із шляхів постачання російського угруповання у Бахмуті. Про частковий вогневий контроль над дорогою з окупованої Горлівки повідомлялося ще минулого тижня.

Експерт Владислав Селезньов каже, що після того, як російська пропаганда упродовж 10-місячної кампанії "перегрівала" аудиторію Бахмутом, втратити його – не варіант. Тим більше, перед тим, як напевно в листопаді Володимир Путін оголосить про висування на наступний термін.

На думку експерта, на сьогодні немає підстав вважати, що дії зі звільнення Бахмута можуть прискоритися.

"Загалом на Бахмутському напрямку зосереджено близько 50 000 росіян та чимала кількість ресурсів. Звичайно, тут не настільки потужна фортифікаційна мережа, як "лінія Суровікіна" на півдні, її просто не встигли збудувати. Ворог постійно контратакує, тому говорити про те, що ситуація у найближчій перспективі докорінно зміниться, мабуть, не варто", – пояснив він.

Південний фронт: РФ будує залізницю та готується до битви за Токмак

На півдні в Запорізькій області в центрі уваги залишаються два села – Новопрокопівка та Вербове. Але як заявив речник Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун, противник тисне по всій лінії від Авдіївки до Роботиного, а кількість бойових зіткнень майже подвоїлася.

Представник Нацгвардії Микола Уршалович повідомляв про успіхи на півдні завдяки штурмовикам 15-ї бригади оперативного призначення, які вичавлюють росіян і закріплюються на нових рубежах.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили про просування на північний захід від Роботиного, а український проект DeepState – про відбиття російської контратаки біля Новопрокопівки та бої у районі Вербового. У мережі дедалі частіше з'являються відео, що підтверджують подолання бетонних пірамідок "лінії Суровікіна". Щоправда, лише місцями, про повний прорив не йдеться.

За заявою окупантів, розпочалося будівництво залізничної гілки з Ростова-на-Дону до Мелітополя через Маріуполь та Бердянськ. Тобто приблизно за 60 кілометрів від лінії фронту.

Опитані РБК-Україна експерти погоджуються: противник підстраховується на випадок втрати Токмака. Декількома днями раніше командувач оперативно-стратегічного угрупування військ "Таврія" Олександр Тарнавський назвав його завданням-мінімум нинішнього контрнаступу.

"Росіяни готують плацдарм для оборони на випадок, якщо наші сили прорвуться та візьмуть Токмак. Вони розглядають сценарій переходу до оборонних дій із району Мелітополя", – вважає Олександр Мусієнко.

Владислав Селезньов нагадує: це війна ресурсів, і сторона, яка повною мірою та вчасно забезпечує себе, має перевагу на полі бою. Як тільки українські сили підійдуть до Токмака, візьмуть вузол на залізниці з Криму під вогневий контроль. Тому окупанти поспішають із новою гілкою ближче до узбережжя Азовського моря. Технічно це можна здійснити, оскільки у них є багатотисячні залізничні війська.

"Є інформація, що вони готуються навести міст через Кальміус для залізниці, є проект ширшої автомобільної дороги на півдні Донецької області. В принципі, ворог повторює кримську тактику. Траса "Таврида" – це точно не про туристів на курортах, це про військову логістику, щоб у найкоротші терміни перекидати вантажі між Керчю та Севастополем", – додав Селезньов.

"Вагнер 2.0". Чому найманців знову кинули на війну і які є загрози

Найманці російської приватної військової компанії (ПВК) "Вагнера" через чотири місяці знову зайшли на схід України. Після ліквідації ватажка Євгена Пригожина табори у Білорусі розформують, частина бойовиків поїхала до Африки, решту повертають на війну.

За словами радника глави Офісу президента Михайла Подоляка, цими рештками затикають дірки на Бахмутському напрямку, а самої ЧВК більше не існує. Тим часом в ISW звернули увагу на доручення Путіна одному з колишніх ватажків "Вагнера" набирати "добровольців" і на відомості про те, що 25-річний син Пригожина нібито веде переговори про перехід найманців до Росгвардії.

Передбачається, що "вагнерівцям" не доведеться підписувати контракти з міноборони, вони збережуть назву, символіку, командування та принципи своєї роботи. На основі цього аналітики переглядають оцінки та припускають, що "Вагнер" може стати серйозною загрозою. Але не усі.

Після ліквідації Євгена Пригожина "вагнерівці" навряд чи відновлять боєздатність, яка була за нього (фото росЗМІ)

"Якщо говорити про "Вагнер 2.0", то на окупованих територіях України перебувають від 4 до 5 тисяч. Їх об'єднують із підрозділами інших ПВК, наприклад, "Шторм Z", "Рись", "Ветерани", "Тигр" тощо. Це ті, кому не знайшлося місця в Африці, і хто пішов на війну заробляти гроші", – розповів РБК-Україна Олександр Мусієнко.

Владислав Селезньов також сумнівається у великій загрозі від залишків "вагнерівців".

"Я не думаю, що "Вагнер" зберігся як явище після ліквідації Пригожина. Чи здатні ці залишки діяти так само ефективно, як за нього? Моя відповідь – ні. Немає відповідного забезпечення, і навряд чи наступники Євгена Пригожина та Дмитра Уткіна зможуть організувати бойову діяльність на високому рівні. Ключова перевага "Вагнера" була у в'язнях, яких десятками тисяч відправляли на "м'ясні штурми". І навряд чи ту систему підпорядкування та формування ударних угруповань вдасться відтворити в інших штурмових загонах", - пояснив експерт.

ЧФ Росії зазнає "функціональної поразки". Що це таке

Україна перехопила ініціативу на морському фронті, не маючи власного військово-морського флоту у класичному розумінні. Завдяки вилазкам спецназу, ракетним ударам, повітряним і морським дронам російські кораблі не можуть почуватися у безпеці ані в Севастополі, ані в Новоросійську, ані у відкритому морі.

Удари по військових об'єктах у Криму активізувалися в серпні, відтоді були вражені системи ППО С-400, великий десантний корабель "Мінськ" та підводний човен "Ростов-на-Дону" в Севастополі, інші судна зазнали пошкоджень, а кульмінацією стало знищення штабу Чорноморського флоту РФ із високопоставленими офіцерами.

Коментуючи український наступ на півдні, молодший міністр оборони Великобританії Джеймс Хіппі на форумі у Варшаві зазначив, що Україна досягає важливих успіхів не на суші.

"Погляньте на те, що Україна зробила зараз у Чорному морі. Україна досягла функціональної поразки російського Чорноморського флоту", – заявив він.

Під функціональною поразкою мається на увазі, що Росія повною мірою не може використовувати свій флот, пояснює Олександр Мусієнко.

"Вони не можуть висадити десант, взяти в облогу наші порти і встановити повноцінну блокаду, не можуть обстрілювати наше узбережжя та застосовувати кораблі для вогневої підтримки. Вся роль російського флоту зведена до того, що час від часу вони запускають ракети "Калібр" та іноді виходять із патрулюванням. Але знову ж таки, тільки в нейтральних водах на північ від Босфору. Ось у принципі і все", – резюмував директор Центру військово-правових досліджень.