Чи завадить можливий дефолт у США допомозі Києву

Про те, як в США переживають ліміт боргу, чим загрожує дефолт і як це вплине на допомогу Україні, - в колонці для РБК-Україна розповів експерт-міжнародник Арсен Мартищук.

В Сполучених Штатах на повну тривають баталії щодо підняття ліміту державного боргу. Головними дійовими особами є адміністрація чинного президента Джо Байдена та Конгрес, зокрема Палата представників, де, на відміну, від Сенату невеликою перевагою володіють республіканці на чолі з лідером більшості Кевіном Маккарті. Спробуємо розставити всі крапки над «і» й зрозуміти чому рішення, від якого залежить не лише економіка США, а й без перебільшення цілого світу, набуло настільки вагомого політичного відтінку.

Чому Америка переживає про ліміт боргу

Наразі, державний борг США складає 31,7 трлн доларів і ця цифра може вселяти жах. Це дійсно буде так, якщо не сприймати її як самостійну суму грошей і не порівнювати її з розміром економіки держави. Борг США зростав, або спадав (здебільшого перше) в результаті необхідності залучення сум грошей через різні історичні події та виклики, такі як економічні рецесії, війни чи пандемія. Наразі, Вашингтон має 4-й за розміром державний борг пропорційно розміру економіки, поступаючись лише Італії, Греції та Японії.

Конгрес, який є найвищою інстанцією в законодавчій гілці влади, має конституційну владу над бюджетом США. Законодавці разом з адміністрацією президента визначають кількість грошей, які будуть необхідні країні кожного наступного року.

Міністерство фінансів (Department of Treasury), своєю чергою, збирає податки та фінансує уряд, тобто виступає виконавцем всіх, вже узгоджених вищезазначеними інстанціями, фінансових операцій. Зазвичай, витрати перевищують вливання від ухваленого бюджету і саме тому Мінфін ініціює продаж державних облігацій, які й утворюють борг та допомагають перекрити різницю між витратами та вливаннями.

Парадоксально, що найбільша кількість, майже 40%, державних облігацій перебуває в руках самого уряду, який зберігає в них федеральні пенсії, програми медичного страхування, а також частину федерального резерву. Інші 25% державного боргу належать іноземним інвесторам, а приблизно 35% перебуває у власності самих американських громадян.

Політична складова

Державний ліміт – це певна сума грошей, яку американському уряду дозволено позичати для витрат на урядові програми. Коли він підіймається до певної позначки ухваленої шляхом політичного компромісу, цю процедуру потрібно виконувати знову. Як можна зрозуміти, інтереси партій, адміністрацій та інших стейкхолдерів не можуть дозволити підняття ліміту до високої позначки й саме тому з розвитком економіки, кількість грошей, які американський уряд позичає завжди впирається в стелю, яку треба знову підіймати.

Здавалося б, цей процес займає величезну кількість часу, сил та компромісів і ви матимете рацію. Проте, з початком утворення штучного ліміту в роки Другої світової війни і до сьогоднішнього дня виконавча та законодавча гілки влади так чи інакше знаходили золоту середину та завжди ухвалювали прийнятне для всіх рішення.

Данія та США – це єдині держави у світі з лімітом боргу і якщо в першої він майже неосяжний, то у Вашингтоні його підняття є дуже вагомою темою політичних дебатів. Але що ж станеться, якщо ліміт таки не буде підвищено? Відповідь дуже проста: Міністерство фінансів не зможе видавати облігації, що своєю чергою не зможе перекривати різницю між витратами та вливаннями, що спричинить припинення фінансування певної частини федеральних програм, або виплату заробітної плати державним працівникам.

В кінцевому результаті без ухваленого такого рішення уряд просто не зможе повернути кошти з державних облігацій за відсотковою ставкою як внутрішнім, так і зовнішнім інвесторам, а також «вистрілить собі в ногу» не маючи змоги вивести кошти державного боргу, частиною якого він сам володіє. Таке явище зветься дефолтом.

То чому ж США не скасовують такий дивний і незрозумілий ліміт державного боргу та не скасують його як це зробила більшість держав світу? Такі думки час від часу лунають на Капітолійському пагорбі та Білому дому. Прихильники ліміту, своєю чергою, зазначають, що він контролює скільки грошей уряд може витратити.

В реальності, ліміт боргу є також і надзвичайно важливим елементом політичних торгів, коли протилежна до президента партія може завдати додаткових клопотів адміністрації та отримувати політичні бали за елемент протистояння та нібито відстоювання інтересів виборців.

Що ж відбувається наразі

За внутрішнім економічним питанням США слідкує без перебільшення увесь світ, адже не слід забувати, що американський долар є чи не найбільш вагомим елементом світової економіки й дефолт в Сполучених Штатах означатиме фінансову нестабільність та ймовірно навіть кризу на всій планеті.

Починаючи з 1960-го року, Вашингтон підіймав ліміт боргу 78 разів. Рекордсменом тут є 40-й президент США Рональд Рейган, за дві каденції якого борг підвищували 18 разів.

Нинішній глава Білого дому Джо Байден перебуває у дуже непростій ситуації, адже має час до 1 червня, аби домовитися з лідером республіканської більшості в Палаті представників Кевіном Маккарті. Попри катастрофічні наслідки у разі дефолту, неможливість досягнення компромісу зможе спричинити падіння рейтингу схвалення адміністрації, яка вже зараз є чи не найнижчою в історії, а це може негативно відбитися на результатах прийдешніх президентських виборів 2024 року.

Загалом, республіканці виступають за скорочення дуже багатьох статей розходів бюджету, які були запропоновані демократами. Найбільш вагомою серед них є програма боротьби з глобальним потеплінням. І Байден, і міністерка фінансів Джанет Єллен вже виразили занепокоєння в тому, що неможливість компромісу призведе до дуже великих потрясінь в економічній сфері. Президент та лідери обидвох палат Конгресу вже провели невелику зустріч, на якій заявили, що готові до переговорів.

Історія показує, що навіть найбільші розбіжності у баченні компромісу між демократами та республіканцями у кінцевому результаті призводили до його ухвалення. Цей випадок не мав би стати виключенням, проте фінальне рукостискання сторін може статися дуже незадовго до закінчення кінцевого терміну.

Наслідки для України

З уст міністерки фінансів Джанет Єллен звучать заклики до найшвидшого компромісу не лише в контексті можливих потрясінь у фінансово-економічній сфері, а й у питанні лідерства США на міжнародній арені. Особливо важливим в цьому питанні є американська допомога Україні у війні з Росією.

Згідно з оцінками Politico, чинний військовий пакет військової допомоги США на суму 48 млрд доларів буде вичерпано вже цього літа і саме тому адміністрації Байдена потрібно думати про новий етап фінансування. Експерти вважають, що дефолт може як призупинити такі плани, так і підштовхнути Путіна до більш рішучих дій в контексті військового протистояння. Хоча насправді, Білий дім вже зараз робить достатньо помітні кроки щоб закликати партнерів пришвидшити надання допомоги Україні. Тому навіть у разі гіпотетичного дефолту, Вашингтон достатньо підготовлений для продовження підтримки України.

Цікавим аспектом у протистояння Байдена та Маккарті, де факто республіканців та демократів, є також те, що останній попри відкриту підтримку України та її зусиль, мусить мати справу з MAGA-республіканцями, тобто прихильниками Трампа, дуже радикальним крилом партії, які виступають проти нових пакетів допомоги Україні. І цілком ймовірно, що кооперація між Маккарті та більш радикальними прихильниками Трампа може призвести до того, що останні будуть менше ставити під сумнів допомогу Україні, як мінімум тому, що у них немає вирішальних важелів впливу на того ж Маккарті та інших республіканців у Конгресі.

Саме це є ще одним вагомим фактором у переговорах президентської адміністрації та республіканської більшості у Палаті представників, а найголовніше для України, коли йдеться про можливий дефолт у США.

Матеріал створено у співавторстві з Владиславом Фарапоновим, аналітиком Інтерньюз-Україна, політологом-американістом