Бюджетний дефіцит цього року майже на 400 млрд гривень перевищить торішній. Чи вистачить заявленої допомоги від партнерів України на його покриття та де брати додаткові кошти у разі потреби – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Минулий рік Україна завершила з дефіцитом держбюджету на рівні 909,5 млрд гривень. Більша частина – 546 млрд гривень, за даними Мінфіну, покривалася за рахунок надходжень від міжнародних партнерів, серед яких ЄС, МВФ, Канада та інші країни та організації.
У поточному році дефіцит бюджету очікується ще більше – близько 1,3 трлн гривень. Кошти для його покриття також планується більшою мірою залучати від міжнародних партнерів як кредитами, так і у вигляді грантів. Основні джерела – США та Європейський Союз.
З ними вже є домовленості щодо фінансування. ЄС протягом року виділить 18 млрд євро, а США 9,9 млрд доларів рівними частками по 1,1 млрд протягом 9 місяців. У США бюджетний рік не збігається з календарним – він триває з 1 жовтня до 30 вересня. Тому фінансування визначено на 9 місяців.
Очікується, що у разі потреби буде нове рішення про продовження виділення коштів вже після вересня. Усі залучені кошти витрачатимуться на соціальні виплати та функціонування держави. На військові потреби, за домовленістю з партнерами, вони не витрачатимуться – для цього використовуються внутрішні бюджетні надходження.
Заявлену США суму в 9,9 млрд буде надано за будь-яких обставин, запевняють джерела РБК-Україна, залучені до переговорного процесу з цієї теми. "Гарантії у цьому випадку є 100-відсоткові. Тому що кошти на 2023 рік грантові та безумовні", - сказав співрозмовник.
А ось щодо ЄС таких самих гарантій дати не можна, принаймні поки що. Фінансування від ЄС буде не у грантовій формі, а за кредитною програмою макрофінансової допомоги. Вона передбачає складання меморандуму про співробітництво, який, зазвичай, включає низку умов для країни позичальника.
На цей раз винятків не буде. Умови будуть, причому з різних напрямків. На сьогодні остаточний варіант меморандуму ще не готовий. Але робота над документом триває і є наміри з обох боків закінчити її якнайшвидше.
Президент України у перші дні нового року порушив питання фіндопомоги під час розмови з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйєн. "Володимир Зеленський наголосив на важливості отримання першого траншу цієї допомоги у розмірі 3 млрд євро вже в січні", – прокоментували підсумки розмови в Офісі президента.
Бажання виділити перший транш якнайшвидше РБК-Україна підтвердили й у представництві ЄС в Україні. "У постійному діалозі з українським урядом ми прагнемо узгодити Меморандум про взаєморозуміння для макрофінансової допомоги ЄС 2023 (MFA+), включаючи умови, якнайшвидше, щоб розпочати виділення першого траншу вже цього місяця (у січні - ред.)", – заявив у коментарі виданню заступник голови представництва ЄС Ремі Дюфло.
За його словами, умови стосуватимуться макрофінансової стабільності, структурних реформ та належного управління, верховенства права та енергетики, а також включатимуть терміни для їх виконання.
При цьому програма MFA+ не буде пов'язана з моніторинговою програмою МВФ, схваленою для України в грудні, вона також передбачає виконання низки умов. І якщо раніше виділення макрофінансової допомоги залежало від успіхів співпраці з МВФ, то зараз це будуть практично незалежні програми.
"MFA+ ЄС не пов'язана із поточною програмою моніторингу МВФ", - зазначив Дюфло. Фактично це означає, що навіть у разі затягування виконання умов за програмою МВФ, що буває досить часто, фінансування від ЄС йтиме за графіком, але, звичайно ж, за умови виконання зобов'язань за програмою MFA+.
Джерела видання в Офісі президента кажуть, що якихось чітких гарантій щодо фінансування поки що не можна дати, оскільки "ситуація нестандартна з невизначеним таймінгом". Однак поки що фінансування очікується без зривів і в необхідному обсязі.
"Є домовленості, що в місяць від ЄС буде по 1,5 млрд євро - плюс-мінус. США теж виділятимуть, напевно, траншами побільше, як минулого року. Тому виходитимемо на потрібну суму. Партнери це розуміють. Поки що це неформальні домовленості", - сказав співрозмовник видання.
Підстав для особливих ризиків зриву графіків надходження грошей не бачить й голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій. Він звертає увагу на те, що за 10 місяців війни підтримка України у формі кредитів та грантів була в середньому по 3,2 млрд доларів на місяць.
"Це дає надію, що у 2023 році буде не менше підтримки на місяць, попри наявність чи відсутність меморандумів", – зазначив експерт. Але цих грошей все одно буде мало, оскільки реальна потреба становитиме до 4,5 млрд доларів на місяць, переконаний він. Завдання зібрати 38 млрд доларів західної допомоги не виглядає достатньо "амбітним", і уряду потрібно буде більше працювати над пошуком додаткових коштів.
"У цьому контексті, якщо минулого року отримання коштів від ЄС та США можна було трактувати як диво і результат важкої роботи, то цього року, мабуть, все виглядатиме інакше: будь-які затримки у наданні допомоги вже традиційним партнером – це буде маленький провал", – зазначив Паращій.
Проблеми з фінансуванням від ЄС можуть виникнути лише в частині дотримання графіка виділення траншів, вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
"Моє розуміння таке, що загалом від ЄС допомога у розмірі 18 млрд євро надійде, але, як і минулого року, можуть бути проблеми із графіком отримання коштів", - зазначив він.
Показовим буде перший транш, зазначив експерт. Він може об'єднати фінансування на січень та лютий, та становитиме 2,5-3 млрд євро. Це гроші ще минулого року, які були внесені до нової програми.
Слід зазначити, що терміни надання макрофіну вже дещо зсуваються. У листопаді під час візиту до Києва віце-президент ЄК Валдіс Домбровскіс заявляв про плани затвердження програми MFA+ у грудні та виділення першого траншу на початку січня. Проте меморандум під програму досі не готовий.
Якщо Україні таки знадобиться більше грошей для бюджету, то є ще резерв на внутрішньому ринку. "Зараз же заплановано, що будуть чисті погашення ОВДП банкам, але насправді можна досягти 100% роловеру та знизити потребу у зовнішніх запозиченнях", – зазначив Ваврищук. До того ж додатковим джерелом коштів може стати кредитна програма МВФ.
"Думаю, вона (програма МВФ, - ред.) якраз і відіграватиме роль страховки на випадок, якщо потреби у фінансуванні бюджету будуть більшими", - зазначив він.
Наразі Україна працює з МВФ за моніторинговою програмою, яка не передбачає виділення коштів. Але за 4 місяці планується вийти на кредитну програму. Щоправда, для цього необхідно буде виконати низку умов, причому досить серйозних. Якщо вони не будуть виконані, то можуть перейти до нової кредитної програми, але вже не як "структурні маяки", а як попередні умови, без виконання яких грошей не буде.
У разі нестачі грошей Україна може звернутися до інших партнерів – до Світового банку, країн, які вже надали допомогу у 2022 році – Канада, Великобританія, Франція, Італія та інші.
"Ми не обмежуємося роботою в одне вікно або в три вікна – США, Європа та МВФ. Це робота з усіма можливими варіантами. Навіть такі країни як Ісландія дали нам фактично 500 тисяч доларів – це чудово, ми дякуємо їм за це", - заявив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю РБК-Україна.
Якщо у війні відбудеться серйозний розворот ситуації на користь України, аж до перемоги, то потреба у фінансуванні не зменшиться.
"Навряд чи в цьому випадку витрати стануть меншими. Тому фактор позитивних сюрпризів поки не слід враховувати при бюджетному плануванні", – зазначив Ваврищук.
Навіть з огляду на те, що від США надходитиме грантова допомога, держборг до кінця року може вийти на рівень майже 100% ВВП. Це відбудеться насамперед не стільки через зростання обсягу боргу, скільки через падіння ВВП, яке торік скоротилося практично на 30%, зазначив радник президента України Олег Устенко.
Але це не страшно, вважає він, оскільки щойно країна перейде у період післявоєнного зростання ВВП може суттєво посилитися – до 15% на рік. І за два роки співвідношення держборгу до ВВП зменшиться.