Чи варто купувати електромобіль після ДТП: за та проти
Поки інженери і економісти сперечаються з екологами про доцільність існування електромобілів, кількість останніх на шляхах зростає. Проте, як все нове і незвичне, цей вид транспорту супроводжують різного роду міфи та побоювання.
Чи варто купувати електромобіль після участі в аварії, читайте в матеріалі РБК-Украина.
Звідки беруться усі дитячі і недитячі запитання щодо машин з електричним приводом, зрозуміло: всі люди знають, що електричний струм – річ небезпечна і за певних умов може вразити людину. Відразу скажемо, що стосовно електромобіля це теж правда, адже напруга на його борту – порядку 400-500 вольт, що в рази більше безпечного для людини порогу (12 – 42 вольта).
Проте запас бензину чи, скажімо, скрапленого газу LPG, який возить з собою звичайна машина з ДВЗ, теж має неабиякий потенціал небезпеки, але ж щодо них ми особливих побоювань не маємо. Тобто для початку треба розібратися з азами конструкції.
Головні відмінності
Що є потенційно небезпечного на борту сучасного електромобіля, чого немає на звичайній машині з дизелем або бензиновим мотором? Тягова батарея, силові кабелі, різного роду роз’єми – тобто, насправді, таких компонентів не так вже і мало. Причому розташовані вони по всьому автомобілю, а значить, ймовірність пошкодження при аварії достатньо велика. Результатом може стати коротке замкнення і відповідно, пошкодження ізоляції важливих вузлів і навіть пожежа. Але на практиці не все так погано.
Що страждає в електромобілі при ДТП
Звісно, ще під час проектування електромобілів – а нинішні створюються саме як електромобілі, а не як перероблені звичайні машини – конструктори думають про пасивну безпеку свого дітища. І всі потенційно небезпечні вузли та системи ховають у найбільш захищених зонах.
Тягова акумулятора батарея – велика, вона зазвичай займає всю підлогу кузова. Вона може загорітися: або через власний перегрів (причин його декілька), або через коротке замикання, викликане механічним впливом на вихідні контакти чи на контакти її елементів всередині. В абсолютній більшості ДТП батарея залишається цілою. Але варто боятися не лише її глобального руйнування, а й легкого пошкодження корпусних елементів: через це порушується герметичність, що рано чи пізно призведе до відмови акумулятора або навіть короткого замкнення у ньому.
Силові кабелі простягаються якщо не по всій довжині автомобіля, то по його більшій частині. А значить, в них велика ймовірність потрапити під удар в буквальному і переносному сенсі. І буде дуже недобре, якщо ізоляцію буде пошкоджено і металеві жили замкнуть між собою або на металу кузова. Втім, на ділі фатальні пошкодження трапляються нечасто, оскільки кабелі гнучкі, та й прокладені по більш-менш захищених трасах. Але найменші пошкодження ізоляції теж неприпустимі – такий дріт має бути замінений.
Роз’єми на силових дротах (візуально вони товсті) теж мають "перспективу" в плані технічних проблем. Тому конструктори намагаються зменшити кількість з’єднань дротів, але вони завжди є. Крім того, що роз’єм може бути зруйнований безпосередньо при ударі, його пластиковий корпус часом просто деформується і перетворюється на міну сповільненої дії – через порушену герметичність колись у майбутньому контакти окисляться і виникнуть незрозумілі проблеми. Усім з’єднанням в силових ланцюгах аварійного електромобіля потрібна ретельна інспекція.
Cистема охолодження, як не дивно, іноді спричиняє важкі технічні проблеми в електроприводі. Найбільш навантажені системи та агрегати електромобіля – зазвичай це двигун, батарея та іноді електронні модулі – часто мають рідинне охолодження. І вони можуть постраждати через протічку антифризу всередину. Причому проблема може "вилізти" не відразу, а згодом, після розвитку корозії на контактах або порушення ізоляції. Тому при перевірці чи ремонті елементів приводу після аварії треба особливо подбати про герметичність системи.
Декілька важливих порад
У порівнянні з агрегатами класичного авто з ДВЗ ремонт електричного приводу набагато простіший. Тому технології роботи з електромобілями опанували вже на багатьох вітчизняних СТО, і відновити биту "електричку" до адекватного стану цілком реально. Потрібно лише, щоб ремонтники поставилися до справи відповідально.
- Обираючи вживаний електромобіль, знайдіть собі консультанта, знайомого з конструкцією даної моделі – небайдужого власника, професійного автоелектрика, працівника СТО тощо;
- Прослідкуйте історію екземплярів, що вас предметно зацікавили. По фото на сайтах аукціонів та страхових компаній часто можна з великою мірою достовірності зрозуміти, наскільки важкими для високовольтної мережі машини були пошкодження;
- Незалежно від того, чи заявляє продавець про ДТП в історії машини чи ні, перевірте стан корпусу батареї, кабелів, роз’ємів, патрубків системи охолодження: чи всі пошкоджені елементи замінили новими або цілими, чи правильно закріплені дроти та інші компоненти електросхеми;
- В ідеальному випадку було б добре особисто контролювати хід ремонту машини, яку ви будете покупати, але це далеко не завжди можливо.
Якщо коротко
Візьмемо на себе сміливість сказати, що велика частина електромобілів, які ми бачимо на українських вулицях, побували у тому чи іншому ДТП. Саме у "битому" вигляді їх купують на закордонних аукціонах і після відновлення продають українцям, бо інакше ціна багатьох екземплярів не була б настільки доступною. Звісно, жодного разу не пошкоджена машина буде більш надійною, але за спокій та впевненість на дорозі доведеться суттєво доплатити.
Одне слово, електромобіль після аварії цілком можна купувати, головне, щоб він був правильно відремонтований. А от що дійсно небажано обирати, так це "електричку" після пожежі та після масштабного затоплення – але це саме можна сказати і про класичну машину з двигуном внутрішнього згорання.
Нагадаємо, що в Україні все більшим попитом користуються електромобілі. Зростання популярності електромобілів в Україні пов'язане з їх головними перевагами – низькою вартістю експлуатації та майже повною відсутністю необхідності сервісного обслуговування порівняно з машинами з ДВЗ.