Певно, одне з найслабших місць автомобіля – його гумові шини, які можуть постраждати будь-якого дня на наших не дуже якісних шляхах. При тому, на жаль, далеко не кожне авто сьогодні має запасне колесо – і в такому випадку водій змушений думати про те, щоб ремонтувати пошкоджене колесо в дорозі.
Про те, наскільки реально відремонтувати сучасну шину у дорозі, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані матеріали Autobild, Autocentre та Rosava.
Вразливі до найменших ударів низькопрофільні шини і численні вибоїни на шляхах накладаються на сумнівну традицію світових автовиробників відмовлятись від штатної запаски у багажнику. Тобто отримати пробоїну чи прорив шини легко, а замінити її запаскою – часто неможливо через відсутність п’ятого колеса.
В принципі, цілком реально, але для цього треба бути готовим заздалегідь. Проблему можна виправити власними руками, але потрібно взяти у багажнику (чи в найближчому магазині) комплект для ремонту безкамерної шини. Ще будуть потрібні деякі навички, тож для користувачів авто без бодай мінімального досвіду ремонтів цей варіант не годиться.
Для багатьох водіїв найпростішим способом обійти проблему відсутності запаски був би дзвінок другу – близькому товаришу, який роздобув би і привіз вам запасне колесо просто на місце пригоди. Але ми говоримо про випадок, коли допомогу чекати немає звідки.
Отже, у вас в багажнику повинен бути той чи інший комплект для заклеювання дірок у шині. Варіант №1 – штатний заводський набір сучасного автомобіля, який має аерозоль, що задувається (самостійно або за допомогою компресора) у пошкоджену шину через вентиль. Варіант №2 - набір джгутів з інструментом для його протягування в дірку у покришці. Перший спосіб простіше у використанні, проте менш надійний і допомагає не завжди, другий потребує більше зусиль і вміння, але дає майже стовідсотковий успіх. Добре, що обидва не вимагають розбортування шини, а при ремонті переднього колеса навіть не обов‘язково знімати його з автомобіля. Більш-менш складне завдання – пошук місця проколу. Визначити його можна візуально, за звуком чи за допомогою бульбашок, змочивши протектор водою та спостерігаючи, де вони виходять.
Принцип ремонту шини за допомогою герметика в балончику такий, що певна речовина, задута всередину через вентиль, вкриває внутрішню поверхню шини тонким герметизуючим шаром, який припиняє витік повітря. Для спрямування препарату в шину використовується або тиск аерозольного балончика, або потік повітря, що нагнітається паралельно підключеним електричним компресором.
Спосіб усунення проколу за допомогою спеціальних джгутиків більш надійний. Він використовується не тільки в польових умовах, а і в майстернях, хоча на більшості шиномонтажів практикується встановлення класичних латок – хоча для цього і треба розбортовувати колесо.
Механіка "джгутового" способу проста: в отвір проколу за допомогою спеціального шила вводиться джгут із міцного еластичного матеріалу. І потім той джгут завдяки клею або власній адгезії (залежно від типу) герметично закупорює отвір. Єдина підготовча операція – пробоїну слід попередньо прочистити і трохи збільшити спеціальним інструментом, що нагадує свердло з ручкою.
Якісний сам по собі джгут, будучи правильно встановленим, зазвичай служить до кінця життя всієї шини.
Мінус цього способу – він добре працює тільки при проколі в зоні протектора і не дуже годиться для великих, довжиною понад 0,5 см, порізів, особливо якщо такий утворився на боковині.
Поки чимало українських шляхів не можна вважати ідеальними, і поки на всіх наших авто не стоять ідеальні нові шини, нам не варто покладатись на європейський підхід до випадкових пошкоджень коліс. Тобто найбільш надійним варіантом для нас все ще залишається та сама класична запаска – причому бажано повнорозмірна. Саме її варто брати з собою в далекі поїздки або у мандрівки незнайомими маршрутами.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, які колісні диски для авто кращі – литі чи штамповані.