Відкликати чи анулювати бронювання в Україні під час війни можуть за певних обставин. При цьому на ТЦК та СП покладена радше "організаційна функція" - вносити до єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів "Оберіг" актуальну інформацію (за потреби).
Про це у коментарі РБК-Україна розповіла адвокат юридичної компанії "Riyako&Partners" Катерина Аніщенко.
Зміст
За словами експерта, бронювання може бути відкликане або анульоване за певних підстав.
"Коли, наприклад, працівник звільнився з підприємства, яке має статус критичності", - розповіла Аніщенко.
Вона зауважила, що, відповідно до вимог чинного законодавства, за такої ситуації підприємство під час звірки з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) повідомляє, що вказаний працівник звільнився.
"І, відповідно, в інформацію в "Резерв+" та в "Оберезі", доступ до якої мають працівники ТЦК, вносять зміни. Що бронювання відсутнє. І ми бачимо в "Резерві" такі графи прочерку", - пояснила адвокат.
Інший випадок - коли підприємство не пройшло перевірку (яка була анонсована законодавцями України ще минуло року й триватиме до 28 лютого) і не отримало статус критичності.
"Відповідно всі бронювання, які видавалися робітникам цього підприємства, також будуть анульовані", - наголосила юрист і додала, що в інших випадках, "якісь інші анулювання на законодавчому рівні, працівниками ТЦК не передбачені".
Експерт пояснила: якщо особа вже є заброньованою, "ТЦК виконує лише організаційну функцію" - вносить цю інформацію до "Оберегу".
Це може знадобитись тоді, коли інформація про бронювання не підтягнулась у реєстр автоматично, або ж якщо бронювання відбувалось не через "Дію" (а, наприклад, на підставі наказів Міністерства соціальної політики чи за постановою Кабінету міністрів №76 - для працівників консульських установ).
"ТЦК лише вносить цю інформацію. В усіх інших варіантах анулювати, відібрати бронювання ТЦК не має права. Якщо говорити саме про бронювання", - розповіла Аніщенко.
Вона уточнила, що це не стосується тих випадків, коли особа має право на відстрочку від мобілізації (наприклад за наявності інвалідності, інвалідності батьків чи інвалідності дітей).
"Тоді в кожному конкретному випадку ТЦК перевіряє подану військовозобов'язаним інформацію. І якщо там є якісь питання - відмовляє у наданні відстрочки", - зауважила адвокат.
Якщо ж говорити про питання бронювання, то "бронювання ТЦК не уповноважене надавати чи не надавати".
"Воно виконує функцію лише організаційну - щодо внесення цієї інформації до бази "Оберіг", - наголосила юрист.
Аніщенко повідомила, що випадки мобілізації людей із бронюванням під час війни в Україні дійсно можуть бути.
"На жаль такі випадки у нас трапляються не лише зараз, скандали ширяться. Були такі випадки й минулого року. І з приводу цього вже є позитивна практика судів", - поділилась вона.
За словами адвоката, оскаржити наказ ТЦК на мобілізацію можна за певних обставин.
"Якщо особа була заброньована, але інформація не підтягувалась, і ТЦК не захотіло цю інформацію побачити, тоді відбувається все так: видається наказ на мобілізацію, військовозобов'язаний прибуває до навчального центру, проходить відповідні навчання, а його адвокат тим часом оскаржує цей наказ на мобілізацію", - розповіла вона.
Юрист уточнила: судова практика говорить про те, що "якщо особа мала бронювання, але була примусово мобілізована, тоді цей наказ визнається протиправним і підлягає скасуванню".
"Якщо ж особа перебувала на стадії отримання документів... Наприклад, коли ще немає бронювання, роботодавець направляє свого працівника до ТЦК і говорить: "Ти там отримай військовий квиток, а потім ми тебе забронюємо"... Ось це "на потім" - не працює", - наголосила представниця ЮК "Riyako&Partners".
"Тут судова практика вже стала й говорить про те, що якщо немає по факту бронювання, то, відповідно, особа є такою, яка підлягає мобілізації", - підсумувала Аніщенко.
Після повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський підписав указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Того ж дня очільник держави видав указ №69/2022 "Про загальну мобілізацію" - поповнення ЗСУ та інших військових формувань новими військовослужбовцями по всій території країни.
Згодом воєнний стан і мобілізацію в Україні неодноразово продовжували.
29 жовтня 2024 року Верховна Рада схвалила законопроекти №12151 та №12152 щодо продовження дії воєнного стану і строку загальної мобілізації ще на 90 днів - до 7 лютого 2025 року. Дещо згодом обидва документи підписав президент.
Восени 2024 року в Україні змінили також процес і деякі умови бронювання працівників від мобілізації. Крім того, уряд провів аудит підприємств зі статусом критичних, яким дозволено бронювати працівників.
Нині для всіх підприємств щодо бронювання працівників діє "перехідний період" до 28 лютого 2025 року - компанії повинні переоформити бронювання за новими правилами.
Нещодавно народний депутат, член комітету парламенту з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко у соцмережах повідомив, буцімто деякі військовозобов'язані, які мають бронювання та підтвердження у паперовому вигляді, були затримані та доставлені у ТЦК.
Згодом деякі з них були відвезені у військову частину, а вже після з'ясування обставин - знову повернуті до ТЦК.
За його словами, такі випадки зафіксували у щонайменше кількох областях України (зокрема в Миколаївській, де мобілізували заброньованого працівника одного з критично важливих підприємств).
Згодом у ЗСУ відреагували на чутки про нібито мобілізацію заброньованих.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.