ua en ru

Чек-ап: які обстеження треба регулярно проходити, навіть якщо нема жодних симптомів

Чек-ап: які обстеження треба регулярно проходити, навіть якщо нема жодних симптомів Які обстеження треба робити регулярно (фото: Freepik)

Навіть якщо у людини нема жодних симптомів, є ряд обстежень, які лікарі радять проводити регулярно, аби вчасно виявити найпоширеніші захворювання. Це дає високі шанси на ефективне лікування.

РБК-Україна із посиланням на наказ Міністерства охорони здоров'я України N504 від 19.03.2018 розповідає, які обстеження потрібно проходити регулярно.

Гіпертонічна хвороба та інші серцево-судинні захворювання

У зоні ризику виникнення цих хвороб люди, які мають підвищений артеріальний тиск, вони курять і зловживають алкоголем, мають надлишкову вагу, цукровий діабет. А також обтяжений спадковий анамнез.

Кому треба перевірятись: чоловікам старше 40 років і жінкам старше 50 років.

Для виявлення хвороб кожні 2 роки треба пройти вимірювання артеріального тиску, оцінку загального серцево-судинного ризику за шкалою SCORE, виміряти індекс маси тіла і окружності талії. А також виміряти загальний холестерин. Якщо є фактори ризику - ці обстеження треба проходити щороку.

Цукровий діабет

У зоні ризику люди з надлишковою вагою, які мають обтяжений спадковий анамнез. Також за наявності гестаційного діабету.

Кому треба перевірятись: людям, старше 45 років та молодше цього віку, якщо є фактори ризики серцево-судинних захворювань.

Для виявлення хвороби треба пройти оцінку загального серцево-судинного ризику за шкалою SCORE, виміряти індексу маси тіла та окружності талії. Виміряти рівень цукру крові натще і загальний холестерин. Обстеження слід проходити щороку.

ВІЛ

У зоні ризику перебувають люди, які мають незахищені статеві контакти з людьми, які живуть з ВІЛ або споживають ін’єкційні наркотики. А також працівники сфери надання сексуальних послуг.

Кому треба обстежуватись: з 14 років та старші, якщо є фактори ризику.

Виявити хворобу допомагає швидкий тест на ВІЛ. Обстеження слід проходити щороку.

Туберкульоз

У зоні ризику люди, які мають контакти з хворими на активний туберкульоз. А також при наявності ВІЛ, перебуванні у закладах Державної кримінальновиконавчої служби України.

Кому треба обстежуватись: будь-який вік, якщо є фактори ризику.

Відстежують наявність симптомів понад 2 тижні. Обстеження треба проходити щороку.

Колоректальний рак (КРР)

У зоні ризику люди з обтяженим спадковим анамнезом по КРР, є сімейний аденоматозний поліпоз чи спадковий неполіпозний КРР. А також при запальних захворюваннях кишківника та аденоматозних поліпах.

Кому треба обстежуватись: люди у віці 50-75 років

Для виявлення хвороби проводять тест калу на приховану кров або направляють до закладів охорони здоров’я з надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Обстеження треба проходити кожні 2 роки. Якщо є фактори ризику - щороку.

Чек-ап: які обстеження треба регулярно проходити, навіть якщо нема жодних симптомівЛюдям із зони ризику треба регулярно проходити медичні обстеження (фото: Freepik)

Рак молочної залози

У зоні ризику люди, які мають підтверджену мутацію BRCA-1 або BRCA-2, обтяжений спадковий анамнез, пізнє перше дітонародження (30 років і старші), безпліддя. А також жінки із пізньою менопаузою (55 років і старші), тривалою гормонозамісною терапією менопаузи, постменопаузальним ожирінням. Вища ймовірність, що хвороба розвинеться у людей, які уживають алкоголь і курять.

Кому треба обстежуватись: людям у віці 50-69 років, якщо є фактори ризику - тоді із 40 років.

Для виявлення хвороби людину направляють на мамографію. Обстеження проводять кожні два 2 роки.

Рак передміхурової залози

Обстеження потрібно проходити:

  • людям у віці від 50 років і старшим з низьким ризиком
  • від 45 років і старшим із середнім ризиком - обтяжений спадковий анамнез (РПЗ у родича у віці до 65 років)
  • від 40 років і старшим з високим ризиком - обтяжений спадковий анамнез (РПЗ у кількох родичів у віці до 65 років)

Для виявлення хвороби проводять тест на простатспецифічний антиген (ПСА) та/або направляють до закладів охорони здоров’я з надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Якщо ПСА < 2,5, то обстеження проводять кожні 2 роки, якщо ПСА ≥ 2,5, тоді - щороку.

Які дослідження проводять при наданні першої медичної допомоги

Наказом МОЗ також чітко регламентується, які інструментальні та лабораторні дослідження проводять у рамках першої медичної допомоги:

  • загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою
  • загальний аналіз сечі
  • глюкоза крові
  • загальний холестерин
  • вимірювання артеріального тиску
  • електрокардіограма
  • вимірювання ваги, зросту, окружності талії
  • швидкі тести на вагітність, тропоніни, ВІЛ, вірусні гепатити