Бюджет втрачає мільярди через курс. Чим "шкодить" сильна гривня і чого хоче Мінфін

Через фіксований курс гривні бюджету не вистачає грошей, щоби покривати витрати. Лише через зниження митних платежів скарбниця втратить цього року кілька десятків мільярдів доларів. Чому стабільний курс шкодить бюджету – нижче в матеріалі РБК-Україна.

У Міністерстві фінансів України стурбовані тим, що через завищений курс гривні до долара бюджет недоотримує кошти. Якщо курсова політика не зміниться, то така сама ситуація буде й наступного року.

"Нас непокоїть зміцнення гривні... Наступного року передбачаємо курс 41,4 грн/долар", - заявив міністр фінансів Сергій Марченко на зустрічі з представниками бізнесу.

Офіційний валютний курс у 2023 році залишається незмінним – з минулого року його зафіксовано на рівні 36,57 грн/долар. Проте бюджет розраховували, виходячи з вищого курсу – середньорічний очікувався на рівні 42,2 грн/долар, а на кінець року – 45,8 грн/долар.

Мінфін під час підготовки бюджету використовує прогнози Мінекономіки та, як сказав Марченко, “інших уповноважених структур”. У цьому випадку йдеться про Національний банк. Саме на базі його даних по очікуваному курсу і розраховується кошторис держави.

Наприкінці минулого року, коли готували бюджет, практично ніхто не мав сумнівів, що курс протягом року ослабне. "Якщо подивитися прогнози щодо обмінного курсу, то коли верстався бюджет на 2023 рік, абсолютно всі були переконані, що гривня девальвуватиме. Були різні прогнози – не всі такі песимістичні як у Мінфіну, але це було загальне очікування на ринку", – зазначив у коментарі РБК-Україна голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Бізнес теж очікував і продовжує очікувати зростання курсу. За даними Європейської бізнес-асоціації ( ЄБА ), наступного року компанії прогнозують середньорічний курс 41 грн/долар, при тому, що на поточний рік прогноз був 43 грн/долар.

Проте прогнози далеко не завжди збуваються. Що стосується бюджету практично щорічно курсові очікування не співпадають з реальною ситуацією. Питання курсу досить давно є предметом дискусій між НБУ та Мінфіном. Фактичний і, відповідно, середньорічний курс в останні роки зазвичай був дещо нижчим від прогнозного. Мінфін зацікавлений у вищому курсі, щоб збільшити можливості покриття максимальних потреб бюджету.

Але у 2023 році різниця виявилася досить суттєвою – майже 6 млрд гривень. Це близько 15%. І, природно, Мінфін зіштовхнувся із серйозними проблемами компенсації нестачі коштів, які йдуть здебільшого на забезпечення боєздатності країни.

Які втрати бюджету через низький курс?

План бюджетних надходжень від податкової наразі перевиконується. Зокрема це відбувається через повернення деяких зборів, зокрема з автомобільного палива. "Поки що перевиконуємо план незважаючи на курс. Але дуже важко", – сказав у коментарі РБК-Україна голова фінансового комітету ВР Данило Гетьманцев. Він поділяє стурбованість Мінфіну щодо скорочення надходжень до бюджету через високий валютний курс.

А ось по митниці – суттєвий недобір. За підсумками року надходження від митниці будуть меншими за план на десятки мільярдів гривень. Це орієнтовні суми – точних цифр зараз не називають. Ситуація пояснюється тим, що імпорт значно перевищує експорт.

Офіційні дані щодо зовнішньої торгівлі закриті, але цифри першого кварталу 2023 року показують суттєве зростання імпорту на тлі скорочення експорту – зростання імпорту на 20,7%, падіння експорту на 14,3%. Така сама тенденція зберігається і зараз. Це підтвердив сам Марченко - "експорт не зростає взагалі", тоді як ситуація з імпортом зворотна, заявив він.

Крім того, високий курс, який, на думку Марченка, не має жодних фундаментальних причин, скорочує надходження і від грантових і кредитних коштів. Вони надходять для поповнення дефіциту бюджету та для використання мають обмінюватись на гривню.

"Звичайно, за більш низького курсу обсяги грошей для бюджету в гривні менші. Звісно, Мінфін стурбований тим, що гривневий еквівалент кредитів і грантів значно менший від сум, які закладалися в бюджет. До того ж через фіксований курс не так стрімко, як хотілося б, зростають податки на імпорт", – зазначив Ваврищук.

Де брати гроші?

Основними джерелами збільшення бюджету може бути зовнішні і внутрішні запозичення. Для збільшення зовнішніх необхідно вносити зміни до бюджету. Щоб збільшити внутрішні (розміщення ОВДП), бюджет змінювати не потрібно. Однак розміщувати ОВДП через високу облікову ставку НБУ в 22% досить дорого – зараз прибутковість за річними паперами становить 18-19%. Але НБУ почав поступове зниження облікової ставки через те, що темпи скорочення інфляції навіть більші за оптимістичні очікування. Ваврищук не виключає, що облікова ставка знижуватиметься незабаром швидше і вартість ОВДП скоротиться на 1,5-2 в.п.

Але, можливо, НБУ невдовзі перейде на гнучке курсоутворення, що стане частково вирішенням питання збільшення бюджетних надходжень. РБК-Україна вже писало, яким чином і за яких обставин це може статися.

Якщо перехід буде ближчим до кінця року, то ефект невеликої девальвації на річну інфляцію буде мінімальним. При цьому суми збільшення доходів бюджету цього року теж будуть незначними. До того ж у Нацбанку не збираються відпускати гривню у вільне плавання, а утримуватимуть курс у певних рамках. Різкої девальвації в жодному разі не буде, вважає Ваврищук. "Напевно, варто допускати рівномірне ослаблення гривні протягом року (2024 року - ред.). І зрозуміло, що курс наприкінці року буде вищим за середньорічний", - зазначив експерт.

Але якщо навіть буде введений гнучкий курс найближчим часом, то це ніяк не врятує бюджет, оскільки частка зборів, які залежать від курсу, є відносно невеликою, вважає голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій. Він переконаний, що бюджету цього року більше шкодить відносно низька інфляція та політика НБУ щодо боротьби з інфляцією.

"Нацбанк б'є по Мінфіну двічі: високою обліковою ставкою, що призводить до дорогого залучення коштів на внутрішньому ринку, та низькою інфляцією, що знижує доходи бюджету", - заявив він у коментарі РБК-Україна.

Прогнозувати ситуацію, зазначає Паращій, поки що досить складно, оскільки немає повного розуміння з обсягами та графіком міжнародної допомоги. А в таких умовах, переконаний експерт, допускати якісь відчутні коливання курсу є досить ризикованим.

Невизначеність із виділенням фінансування від США на четвертий квартал, про що писало РБК-Україна наприкінці серпня, поки що зберігається. Це фактично підтвердила посол України у США Оксана Маркарова. За її словами, отримати підтримку конгресу США з цього питання, яке Конгрес почне розглядати після 12 вересня, буде "дуже непросто".