Під час дії воєнного стану низка військовозобов'язаних чоловіків можуть отримати бронь від мобілізації, якщо вони працюють на критично важливих підприємствах чи в державних структурах.
РБК-Україна розпитало юристів про те, кого із працівників можуть забронювати і як відбувається цей процес.
"Бронювання від мобілізації – це спеціальна процедура, яка дозволяє певним категоріям громадян відстрочити призов на військову службу під час мобілізації. Ця міра застосовується для забезпечення безперебійної роботи підприємств, установ та організацій, які мають критичне значення для функціонування держави", – пояснює юрист Дмитро Франчук.
Перелік професій, за якими надається бронь, може оновлюватися і змінюватись залежно від потреб держави.
"Насправді, тут потрібно зазначити, що бронюванню можуть підлягати будь-які професії та посади, які займають люди саме на критично важливому підприємстві", – говорить старший юрист практики військового права ЮК "Приходько та партнери" Михайло Лобунько.
У постанові № 76 Кабінету міністрів від 27 січня 2023 році визначений порядок бронювання працівників від мобілізації. Це передбачено для військовозобов'язаних, які працюють або проходять службу:
До критично важливих підприємств належать компанії, що працюють у сфері енергетики, оборонно-промислового комплексу, транспорту, зв'язку, медицини, банківської справи тощо.
"Отже, орієнтуватись потрібно не на список професій, а саме на компанію та її статус критичності", – говорить Лобунько.
Для кожної категорії працівників є свої особливості бронювання. Наприклад, бронь надають усім держслужбовцям категорії А та лише 50% державних службовців категорій Б, В.
"Бронюванням працівників займається підприємство, установа або організація. Вони подають відповідні документи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки", – каже Франчук.
Бронюванню підлягають лише ті працівники, чия робота є критично важливою для функціонування підприємства.
"Чим важливіше підприємство для економіки та оборони країни, тим більша кількість працівників може бути заброньована для безперебійної роботи", – пояснює Франчук.
Більшість підприємств можуть забронювати 50% військовозобов’язаних працівників, в окремих випадках – 100%.
"Якщо компанії потрібно забронювати більшу кількість, ніж передбачено, то в такому випадку вона може звернутися до відповідних державних органів з обґрунтуванням необхідності збільшення квоти на бронювання. Однак, рішення про збільшення квоти ухвалюється на державному рівні з урахуванням загальнонаціональних інтересів", – наголошує Франчук.
За словами Лобунька, 100% військовозобов'язаних чоловіків можуть забронювати:
"Кожен громадянин має обов’язок захищати свою країну, а надмірне бронювання може порушити цей принцип. Занадто широке бронювання може негативно вплинути на здатність ЗСУ швидко мобілізувати необхідну кількість військовослужбовців. Також необхідно зберегти баланс між потребами економіки та оборони країни", – говорить Франчук.
Забронювати працівника можна через "Дію" або паперовим варіантом через засоби поштового зв’язку.
Через "Дію":
"Тобто через "Дію" бронювання займає не багато часу, декілька днів максимум. Паперовий варіант, звичайно, довший через свою бюрократизованість. Процедура зазвичай триває в районі одного календарного місяця", – говорить Лобунько.
Через пошту:
"Бронювання – це тимчасова міра. Воно може бути скасоване у разі зміни ситуації або потреб держави. Працівникам необхідно зберігати всі документи, пов'язані з бронюванням. Також слід регулярно уточнювати інформацію про умови бронювання", – говорить Франчук.
Він наголошує, що заброньовані працівники зазвичай проходять військово-лікарську комісію (ВЛК). Це необхідно для підтвердження їхньої придатності до військової служби та визначення категорії здоров'я.
"Заброньовані працівники можуть бути мобілізовані у виняткових випадках: наприклад, якщо вичерпані всі інші можливості для комплектування військових частин або якщо бронювання було скасовано", – каже Франчук.
Раніше ми писали про те, що під час дії воєнного стану працівники повинні проводити мобілізаційні заходи, втім закон чітко визначає, які дії вони уповноваженні вчиняти, а які вважаються протиправними. Зокрема, працівники ТЦК не мають права примусово супроводжувати громадянина без судового рішення, порушувати процедуру медичного огляду чи розголошувати персональні дані.
Нещодавно ми також розповідали про те, що у разі несплати штрафу за неоновлення даних громадянам загрожує покарання. На банківські рахунки порушника та його майно виконавча служба може накласти арешт. Але якщо сума штрафу не більш як 160 тисяч гривень, то житло чи земельну ділянку не продадуть примусово, щоб покрити боргу.
Під час підготовки матеріалу використали: ексклюзивні коментарі для РБК-Україна юриста Дмитра Франчука та юриста військового права Михайла Лобунька, Постанову №76 Кабінету Міністрів від 27 січня 2023 року "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.