Під час дії воєнного стану в Україні мобілізації підлягають всі громадяни-чоловіки віком 18-60 років. Але є певні виключення. Серед них – "заброньовані" працівники критично важливих компаній, органів державної влади та інші.
РБК-Україна розповідає, як оформити бронь на співробітника, хто може на неї претендувати й на скільки часу можуть дати відстрочку від мобілізації.
Минулого року Верховна Рада України ухвалила закон про порядок бронювання військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. В законі визначили перелік тих працівників, які можуть бути заброньовані й не підлягатимуть призову на військову службу.
Бронь може поширюватися на такі категорії громадян:
Під час мобілізації призову на військову службу не підлягають військовозобов'язані, народні депутати Верховної Ради на період своєї каденції навіть без бронювання, пояснює у коментарі РБК-Україна адвокат юридичної фірми Gracers Станіслав Польовий.
“Якщо працівники на період мобілізації та у воєнний час заброньовані органами державної влади та іншими органами – місцевого самоврядування або Кабінетом міністрів, то мобілізації вони також не підлягають”, – пояснює фахівець.
Водночас є категорії держслужбовців, які не можуть бути заброньовані і яких можуть мобілізувати.
"Але це не працівники керівних посад. А, наприклад, головні спеціалісти. Водночас депутати місцевих рад мобілізації підлягають, і бронювання на них не поширюється”, — додає Станіслав Польовий.
Бронь не надається автоматично. Бронюванням займаються компанії, де працюють ті, хто підлягає мобілізації. Компанії мають подати списки працівників, яких треба забронювати, до відповідних органів.
Всім цим категоріям компаній і установ також треба додати до списків працівників підтвердження відповідності облікових даних військовозобов'язаних.
Зверніть увагу. Подання списків працівників на бронь не означає, що ці люди обов'язково отримають відстрочку. Кожну ситуацію розглядають індивідуально.
Організація, яка подала людину на бронь і отримала підтвердження про її отримання, має видати працівнику витяг – документ з печаткою і датою про бронь, пояснює РБК-Україна провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич.
Водночас самому працівнику для отримання броні їхати з якимись документами до військкомату не потрібно. Він тільки розписується у спеціальній відомості роботодавця про те, що він отримав цей витяг.
"Співробітник компанії тільки отримує витяг з документа, а все інше робить роботодавець: подає списки, займається іншими питаннями військового обліку", - пояснює співрозмовник.
Для працівників органів державної влади й місцевого самоврядування відстрочку можуть надати на весь період мобілізації. А от працівникам підприємств зазвичай дають бронь на 6 місяців. Втім, на практиці цей строк часто продовжують.
Працівнику бажано постійно мати хоча б копію цього витягу із собою, радить Антон Маринич. За його словами, це допоможе, наприклад, при взаємодії з військовими при врученні повісток на вулиці.
"Якщо вам хочуть вручити повістку, треба пояснити, що ви маєте підстави для відстрочки. Це буде вагомим аргументом. Для цього бажано мати з собою хоча б копію документа, який це підтверджує. З практики скажу, що з якимись уповноваженими особами це спрацьовує: вони розуміють, що повістку виписувати таким людям немає сенсу", – радить фахівець.
Раніше юрист пояснив, у яких випадках студенти підлягають мобілізації.
Також стало відомо, як розпізнати порушення при врученні повісток в Україні.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.