ua en ru

"Брама пекла". Чому газовий кратер у пустелі горить уже 53 роки (фото, відео)

"Брама пекла". Чому газовий кратер у пустелі горить уже 53 роки (фото, відео) "Брама пекла" горить уже 53 роки (фото: Getty Images)

У центрі пустелі Каракуми на території Туркменістану розташований газовий кратер Дарваза або Дервезе, який горить уже понад 50 років. Дехто називає його також "Брама пекла".

РБК-Україна розповідає, що відомо про цей кратер, чому він досі горить, а також як впливає на природу.

Основне про газовий кратер

Газовий кратер Дарваза (туркменською - Derweze) розташований приблизно за 260 км на північ від столиці Туркменістану міста Ашгабат та за 90 км від кишлака (сільського поселення) під назвою Ербент.

Навколо цього кратера, відомого серед багатьох туристів під назвою "Брама пекла" - піщана пустеля Каракуми.

"Брама пекла". Чому газовий кратер у пустелі горить уже 53 роки (фото, відео)

Місцерозташування "Брами пекла" (скріншот: google.com/maps)

Історія "Брами пекла" почалась у 1971 році, коли неподалік туркменського кишлака Дарваза дослідники за результатами розвідувально-пошукового буріння виявили поклади підземного газу.

Під час буріння чергової розвідувальної свердловини працівники натрапили на велику підземну каверну (порожнину в породі), в результаті чого ґрунт під буровою провалився (бурова вежа з усім обладнанням і транспортом також впали).

Натомість утворилось провалля діаметром 60-70 м та глибиною близько 30 м, із дна якого виходив підземний газ.

Геологи вирішили підпалити небезпечні для людей та худоби газоутворення - щоб вони не виходили назовні. Очікувалося, що незабаром "пожежа" згасне сама.

"Брама пекла". Чому газовий кратер у пустелі горить уже 53 роки (фото, відео)

Розмір палаючого кратера у порівнянні з людиною (фото: uk.wikipedia.org)

Згодом стало зрозуміло, що покладів газу там - набагато більше, ніж припускали експерти, адже газовий кратер донині палає і в день, і вночі.

"Брама пекла". Чому газовий кратер у пустелі горить уже 53 роки (фото, відео)

"Брама пекла" вночі (фото: uk.wikipedia.org)

Подорож на дно "Брами пекла"

У листопаді 2013 року відомий мандрівник і дослідник Джордж Короніс з Канади став першою у світі людиною, яка спустилася на дно газового кратера глибиною 30 м.

Експедиція частково фінансувалась журналом National Geographic, а її метою було збирання ґрунту на дні кратера - щоб зрозуміти, чи можуть якісь організми існувати у подібних умовах.

За словами канадця, на підготовку експедиції пішло півтора року, адже необхідно було отримати дозвіл, підготувати обладнання, зібрати команду.

Крім того, до поїздки потрібно було ретельно потренуватися над ущелиною місцевої річки - випробувати спуск протягнутою мотузкою у жаронепроникному костюмі, з апаратом для дихання та спеціальним альпіністським спорядженням.

Як результат - на дні кратера досліднику вдалося знайти бактерії, які живуть там і чудово почуваються за високих температур.

Чи впливає горіння газового кратера на природу

На початку 2022 року президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов доручив уряду країни знайти рішення - як загасити палаючий газовий кратер.

Він пояснив це тим, що у результаті згоряння у "Брамі пекла" величезної кількості газу, у навколишнє середовище потрапляють шкідливі для здоров'я людей і природи в цілому викиди.

Водночас у процесі горіння витрачаються великі обсяги природнього газу, які б могли принести чималий прибуток.

На думку колишнього технолога з Нової Зеландії Яна Орчарда, якщо говорити про глобальний вплив викидів "Брами пекла" на планету й виходити з розмірів полум'я на дні котловану, шкоди від палаючого газового кратеру не більше, ніж від газового факелу на середньостатистичній нафтовій платформі.