Бомба уповільненої дії. Як корупція заважає розвитку Україна на прикладі Укрпатенту

Недосконалість законодавства, непрозорість державної установи та відверті порушення закону топкерівниками призводять до втрат сотень мільйонів гривень та заважають розвитку цілої індустрії. Як це можливо — РБК-Україна розбиралось на кейсі Укрпатенту.

Укрпатент — поширена неофіційна назва державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (УІІВ).

Був заснований у 2000 році та був частиною Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Головна задача Укрпатенту — проводити експертизу об’єктів промислової власності. Простіше кажучи, перевіряти на унікальність різноманітні винаходи, моделі, товари та торговельні марки як українських виробників, так і простих громадян.

Якщо об’єкт відповідає вимогам оригінальності, Укрпатент на основі заявки реєстрував та видавав патент. Це є підтвердженням інтелектуальної власності автора винаходу чи, наприклад, компанії — свого бренду.

На перший погляд здається, що діяльність такої установи є доволі очевидною, і в ній небагато корупційних ризиків. Втім, як виявилось, й тут можна придумати чимало схем незаконного збагачення.

Непрозорість монополіста

Одна з ключових цінностей Укрпатенту — база даних. В ній зареєстровані тисячі патентів. Якщо ви хочете подати заявку на авторські права, слід передусім звернутися до цієї бази. В ній можна перевірити, а чи не випередив вас хтось зі схожою ідеєю. Інакше ви можете витратити чимало часу та грошей, аби після інспекції УІІВ отримати відмову — бо аналогічний витвір інтелектуальної власності вже існує.

Ніби все просто. Схожі бази є по всьому світі. Наприклад, на сайті EUIPO, Європейської агенції інтелектуальної власності, можна перевірити торговельні марки за назвою, датою, власниками тощо. І все — безплатно та за лічені хвилини.

В Україні довго були інші правила. В безплатному пошуку було можливо перевірити багато чого, але — не назви й логотипи. Але якщо сплатити офіційні збори, працівники УІІВ видадуть результати пошуку із прихованої частини бази. Абсурдність ситуації рятувала тільки відносно невелика вартість послуги.

У 2015 році ситуація змінилась, Укрпатент відкрив базу. Але — по марках, які зареєстровані з квітня 2006 року. А для перевірки більш ранніх патентів все одно треба платити. Це нововведення корисно, наприклад, для моніторингу заявок конкурентів чи спроб неправомірної реєстрації.

В березні 2021 року УІІВ закрив доступ до торговельних марок, за якими не надіслано повідомлення про встановлену дату подання. Це призвело до проблем у комерційних компаній, які надавали послуги пошуку тотожних та схожих позначень. Їм довелося або готувати неповні звіти (що позбавляло їх сенсу), або платити за послуги Укрпатенту (що призводило до зайвого здорожчання).

У жовтні 2022 року навіть Антимонопольний комітет України звернув увагу на порушення законів про захист економічної конкуренції та рекомендував відкрити зазначену частину бази. Адже все це явно не сприяло розвитку українського ринку інтелектуальних прав та інноваціям бізнесу.

Можливості для корупційних схем

У 2020 році експерт ДП "Український інститут інтелектуальної власності" у 2003-2019 роках Георгій Цимбалюк розповів про корупцію в Укрпатенті. В його блозі було багато опису корупції в державній установі, але цікава одна деталь. Журналісти КвУ підняли звіти УІІВ за I квартал 2020 року про кількість заявок та прибутки підприємства.

Вийшло, що зазначені цифри реальні, якщо заявки йшли лише по одній послузі ("Надання практичних рекомендацій з питань складання заявочних матеріалів"). Але ж в більшості випадків при поданні запиту потрібні й додаткові послуги. Тож прибутки мають бути вищими — експерт оцінював їх у 5-6 разів більшими.

Журналісти подали запит до Мінекономіки щодо ситуації та отримали відповідь: свого часу незалежний аудит не знайшов порушень. Правда, аудитора Укрпатенту обирало саме керівництво Укрпатенту. Та й сам аудитор, за даними видання "Наші гроші", пов’язаний із головою СБУ часів Януковича.

Але тільки цим корупційні ризики в УІІВ не обмежувалися. Наприклад, було чимало неоднозначних ситуацій, які стосувалися згаданих тотожних та суміжних позначень.

Часто на ринку є конкуренти зі схожими назвами, логотипами чи дизайном упаковки. Інколи так трапляється випадково, інколи — це свідома політика, коли одні компанії намагаються бути схожими на успішні бренди. В цьому випадку УІІВ може визначити, кому належить торговельна марка, а хто — має змінити брендінг.

Проте нерідко рішення Укрпатенту були сумнівними й призводили до судових позовів. Наприклад, так було з назвами ліків Корвалол-Дарниця, морозива Каштан та червоною стрічкою на тортах Roshen.

Сьогодні в Укрпатенті нові керівники. Та слід від минулих тягнеться й понині. Наприклад, за нашими даними нещодавно в одному з правоохоронних органів проводився допит представників ДП УІІВ та львівської ІТ-компанії, яка з 2002 року використовує на ринку назву N-iX. Станом на зараз відкрито кримінальне провадження щодо можливого злочину у питаннях реєстрації цієї торговельної марки, майже тотожної іншій, старіші та вже зареєстрованій. Ця потенційно протиправна реєстрація відбулася влітку 2022 року, ще за колишнього керівництва Укрпатенту.

Зв’язок із реальністю

Правоохоронні органи не вперше звертають увагу на УІІВ. Рік тому в Державному бюро розслідувань викрили гендиректора Укрпатенту Андрія Кудіна, який із в.о. держсекретаря Мінекономіки Олесею Савчук, головним бухгалтером УІІВ Оленою Силкою і директором фонду "Подих милосердя" Андрієм Чорним заволоділи 250 млн гривень.

За версією ДБР, Андрій Кудін у червні 2022 року оформив перерахування коштів на рахунки БФ для закупівлі бронежилетів для ЗСУ, але гроші вивели в готівку через фіктивні компанії. Броників ніхто так і не побачив. Усім причетним, окрім Кудіна, ще в листопаді 2022 року було повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ. А Кудіна в липні 2023 року рішенням Вищого антикорупційного суду заарештували, але — заочно. Адже керівник Укрпатенту ще влітку 2022 року виїхав за межі України. Правомірність його перетину кордону — окреме питання.

Якщо зануритися в біографію Кудіна, багато що стає зрозумілішим. Був і викладачем у вишах, і топкерівником компаній, і держпосадовцем (зокрема директором Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН). Аж поки в 2015 році не очолив Укрпатент.

Андрій Кудін (фото: Укрпатент)

Цікаво, що у 2017 році Ігор Луценко з’ясував: диплома про вищу освіту Кудіна в НТУ ХПІ, який він подав на цій посаді, не існує. А в 2019 році Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, звільнив Кудіна — через численні скарги на низькі показники роботи УІІВ, затягування розгляду заявок та відтік кадрів через невисоку зарплатню.

Влітку 2020 року завдяки рішенню Печерського районного суду м. Києва Андрій Кудін поновився на посаді. Причина — процедурні помилки при звільненні. Зокрема в наказі не було вказано пункт контракту, який порушив керівник Укрпатенту.

Далі — більше. По-перше, в УІІВ пройшли скорочення. За даними народного депутата Тараса Тарасенка, за пів року пішло 10% експертів. Критики Кудіна розповіли про переслідування з боку правоохоронних органів. По-друге, Кудін фактично заблокував реформу Укрпатенту.

Як відомо, влітку 2020 року Верховна рада ухвалила законопроєкт №2255. Проєкт передбачав створення Національного органу інтелектуальної власності, який би замінив УІІВ і був би прозорим за принципом єдиного вікна. Куратором реформи був Руслан Стефанчук, спікер ВР. Та керівник Укрпатенту гальмував конкурс на посаду голови НОІВ (навіть ходив у лікарняний на 2 місяці), зупинив формування Наглядової ради, а в Апеляційну палату УІІВ, яка розглядає скарги на дії цього органу. До речі, зарплатня Кудіна в 2020 році перевищила 2,1 млн грн, а в січні 2021 року він ще й отримав премію у 956 тисяч.

З рештою, реформа рушила з місця. У жовтні 2022 року Кабмін оголосив про створення Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій/

За західним зразком, його називають IP-офісом, від Intellectual Property. Це — одна з вимог до членства в ЄС. Ще у вимогах – змінити законодавство в сфері інтелектуальної власності – привести його у відповідність до європейського. І Україна на 98% ці вимоги виконала.

В цілому, зрозуміло, що це — не поодинока історія. Утім Укрпатент є важливою, але не дуже помітною для суспільства інституцією. Проте порушення, які тут відбувалися роками, повертатимуться з негативними наслідками для України теж роками.