Мін’юст прагне зберегти діяльність українських компаній, чиї акціонери потрапили під санкції, - Богатих

"Залишатись тут, працювати, генерувати прибутки, зберігати робочі місця, сплачувати податки тощо. Мін’юст і я особисто, з того моменту, як почали займатися санкціями, будь-які наші рішення орієнтовані на те, щоб зберегти українське підприємство, що працює", - заявила Інна Богатих, заступниця міністра юстиції України, директорка Департаменту санкційної політики.

Агія Загребельська, очільниця напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК зауважила необхідність захисту інтересів держави та уникнення порушень прав власників, на яких не поширюється дія санкцій.

"Санкції захищають доброчесний бізнес. А для того щоб від них було мінімум негативного ефекту, ми маємо працювати злагоджено, щоб рухатися ще швидше в розвитку українського санкційного інструмента", - зазначила вона.

Модераторка Наталія Гадзінська, партнер Dynasty Law & Investment, додала, що юридичні помилки та порушення створюють безліч ризиків для України та її економіки. Серед них — порушення прав власників, на яких не поширюється дія санкцій. Це імовірність хвилі позовів, де непідсанкційні особи цілком справедливо вимагатимуть компенсацій.

Також правники підкреслили, що Україна має переглянути практику передання арештованих компаній в управління їх конкурентам, як це може статись у випадку з "Моршинською", управителем якої на конкурсі АРМА обрано "Карпатські мінеральні води".

Маркіян Бем, партнер "Назар Кульчицький та Партнери", відзначив, що така практика несе ризики знищення та знецінення бізнес-активів, переданих конкурентам, а до управління краще залучати професійних інституційних інвесторів, діяльність яких принесе більше користі самим компаніям та економіці країни.

Його думку підтримала Ірина Сербін, заступниця директора департаменту санкційної політики Міністерства юстиції.

"Ми у Мін'юсті абсолютно підтримуємо таку позицію: щоб бізнес чи корпоративні права, які ми стягуємо в дохід, щоб держава отримувала працюючий класний бізнес. Такий бізнес нормально може працювати в інтересах України — платити податки та заробітні плати українцям. Санкційне законодавство не повинно негативно впливати на роботу бізнесу", - підкреслила Сербін.

Олена Сукманова, партнер Sayenko Kharenko, нагадала про необхідність безумовного дотримання базових міжнародних принципів — верховенство права, уникнення порушень прав непідсанкційних осіб та забезпечення безперервності права власності і управління підприємствами.

"Хоч би які санкції ми впроваджуємо, верховенство права — це принцип, який дає нам змогу іти в двері ЄС. І це той принцип, який збереже нашу репутацію як держави»", - сказала вона.

Станіслав Петров, заступник голови АРМА, визнав, що існують прогалини у санкційній політиці, проте вони поступово виправляються. Учасники заходу неодноразово наголосили, що АРМА має отримувати арештовані активи лише на короткий час, тоді як Мін'юст та ВАКС якісно виконують свою частину санкційної роботи з вилучення в дохід держави часток осіб під санкціями.

Дмитро Бережний, радник відділу оцінки та моніторингу реалізації національних санкцій Міністерства закордонних справ, відзначив, що Україна як майбутній член ЄС має орієнтуватись на європейські взірці.

Денис Шкаровський, партнер VB Partners, додав, що Україна має приводити своє санкційне законодавство і практику до стандартів ЄС — там вже прийнята спеціальна Директива ЄС 2024/1226, яка встановлює мінімальні стандарти для країн Союзу, а її положення обов’язкові для запровадження вже з наступного року.