Ближній бій. Чому почастішали розстріли українських полонених з боку РФ та хто відповість за геноцид

При підготовці матеріалу використовувалися: заяви уповноваженого Верховної ради з прав людини Дмитра Лубинця, Facebook 110-ї окремої механізованої бригади ім. генерал-хорунжого Марка Безручка, інтерв'ю голови департаменту Офісу генпрокурора щодо протидії злочинам, скоєним в умовах збройного конфлікту, Юрія Бєлоусова для "Радіо Свобода", коментарі експертів Олександра Мусієнка та Олександра Коваленка.

Зміст

• Що відомо про випадки на Донбасі та в Запорізькій області
• Злість, цинізм і геноцид. Чому росіяни розстрілюють полонених
• Кримінальні справи та прохання про допомогу. Як реагує Україна

Що відомо про випадки на Донбасі та в Запорізькій області

Минулими вихідними у мережі з'явилося відео розстрілу українських військових, які здавались у полон. На кадрах із безпілотника зафіксовано, як група окупантів стріляє у неозброєних солдатів. Деякі тримали руки над головою на знак того, що вони здаються.

За словами уповноваженого Верховної ради з прав людини Дмитра Лубинця, це сталося 24 лютого у Бахмутському районі (Донецька область).

"На відео, яке нам вдалося отримати, видно, що українські військові здаються в полон: їхні руки були підняті вгору, вони показували, що беззбройні та не несуть загрози. Росіяни мали взяти їх у полон, але натомість нещадно розстріляли", - зазначив він.

Він також уточнив, що точна кількість загиблих невідома, але, ймовірно, їх було не менше семи. Лубинець додав, що українській стороні відомо, до якої військової частини належать воєнні злочинці. За даними українського проекту DeepState, жертв могли бути не сім, а дев'ять.

Як зазначили у прокуратурі, росіяни розстріляли українців під час штурму позицій між селами Іванівське та Хромове. Захисникам наказали вийти з окопа, зібрали їх в одному місці та випустили по них автоматні черги. У повідомленні йдеться, що представники країни-агресора навмисне добили поранених та беззбройних воїнів, ігноруючи норми міжнародного права.

На жаль, цей випадок не одиничний, лише за лютий таких було зафіксовано декілька. До інциденту під Бахмутом 18 лютого окупанти розстріляли трьох військовополонених поблизу населеного пункту Роботине у Запорізькій області. Тоді ж у мережі з'явилося відео розправи над двома бійцями після штурму у районі села Веселе (Бахмутський район). Як повідомили у прокуратурі, їх розстріляли впритул з автоматичної зброї.

А ще 18 лютого на каналі DeepState з'явився пост про вбивство шістьох захисників Авдіївки на позиції "Зеніт". Особливий цинізм ситуації додає те, що вони були поранені і чекали на евакуацію. Як заявили у 110-й окремій механізованій бригаді ЗСУ імені генерал-хорунжого Марка Безручка, вихід з позиції проходив в умовах безперервних ударів артилерії, авіації та FPV-дронів, у тому числі по евакуаційних шляхах.

Фото: один із масових розстрілів стався на позиції "Зеніт" в Авдіївці (Getty Images)

Через стрімкий наступ росіян опорний пункт "Зеніт" потрапив в оточення, тому було вирішено зв'язатися з координаційним центром та організаціями, які ведуть переговори щодо обміну полонених. У результаті домовилися, що пораненим військовим нададуть допомогу.

"Ворог повідомив координаторів цього процесу, що погоджується провести евакуацію наших поранених і надати їм допомогу, а в подальшому - обміняти. Наші військовослужбовці отримали наказ зберегти свої життя. Що трапилося в подальшому, ми дізналися з ворожих ресурсів", - додали в бригаді назвали імена п'яти із шести загиблих.

За словами Лубинця, діалог із противником пройшов відповідно до міжнародних законів та правил, які захищають полонених.

"У нас була можливість комунікувати з російською стороною. Ми попередньо домовились, що поранених українських військових офіційно візьмуть у полон, нададуть їм допомогу, а потім повернуть через процедуру обміну. На жаль, російська сторона вкотре показала, що будь-які домовленості можуть не виконувати ", - сказав він.

Він також наголосив, що Україна постійно стикається з порушенням домовленостей і додав: "Ми не знаємо, що з цим робити".

На початку лютого сталася трагедія біля Кліщіївки під Бахмутом. При цьому, як заявили в прокуратурі, є відео, на якому командир одного з підрозділів РФ віддає наказ не брати полонених. Після чого спочатку був розстріляний один неозброєний боєць із піднятими руками, другому - кинули гранату у бліндаж.

Злість, цинізм і геноцид. Чому росіяни розстрілюють полонених

Відповідь на питання, чому окупанти лише вдають, що беруть українських військових у полон, а потім страчують їх, зводиться до простого - для Росії немає законів і правил, наголошує Лубинець.

"Не бажаючи залишати полонених живими, окупанти навмисне вбивають українських захисників... Це тяжкий міжнародний злочин, за який буде суворе покарання", - написав він у своєму Telegram.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко каже, що такі інциденти траплялися й раніше. Але тепер почастішали через те, що росіяни не досягають своєї мети на полі бою повною мірою.

"Треба розуміти, що ворог у нас надзвичайно цинічний і жорстокий. Вони дуже злі через свої втрати і намагаються цю агресію виплеснути на українських військових, зокрема на полонених. Тому випадки справді почастішали порівняно з минулим періодом, але й раніше вони траплялися", – розповів він РБК-Україна.

Збільшення числа розстрілів українців, які здаються в полон, відзначається з минулої осені.

"Ми бачимо тенденцію зростання таких випадків, починаючи з кінця листопада 2023 року. І вже цього року це просто масовість. Це переважно Запорізька область, Донецька область", - наголосив голова профільного департаменту Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов.

Фото: прокурор Юрій Бєлоусов називає розстріли українських полонених частиною російського задуму з геноциду (Віталій Носач/РБК-Україна)

А поширення відео у соціальних мережах він розцінює як частину російської політики щодо підкорення України та спробу послабити спротив військових.

"Що свідчить про те, що це частина загального задуму росіян щодо геноциду та знищення українського народу. І тому про такі випадки не може не знати вище керівництво - як військове, так і політичне", - додав він.

На думку військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, наразі це робиться особливо демонстративно.

"Щоб залякати наших військових на позиціях. Тому що вони (росіяни, - ред.) просуваються не так швидко, як їм хочеться, вони не мають тих перемог, яких їм хочеться, тому вони використовують морально-психологічний тиск, щоб якось домінувати над українськими військовими", - сказав він у розмові з РБК-Україна.

Мусієнко додає, що демонстрація злості та агресії спрямована на деморалізацію Сил оборони України. Таким чином, ворог намагається спровокувати збільшення числа "відмовників" - людей, які відмовляються виконувати бойові накази.

З іншого боку, на частоту таких інцидентів впливає характер бойових дій. На багатьох ділянках росіяни штурмують позиції піхотою, впритул підходячи до наших окопів і позицій. Що за негативного результату збільшує ймовірність потрапляння у полон.

"На жаль, навіть тих наших військових, які змушені здатися в полон, вони не шкодують. Тому, безумовно, там, де точаться активні ближні бої, таких можливостей виникає більше", - пояснив він.

До того ж, завдання наповнити обмінний фонд, схоже, далеко не пріоритеті у росіян.

"У них обмінний фонд і так, мені здається, великий. Принаймні не малий", - додав експерт.

Кримінальні справи та прохання про допомогу. Як реагує Україна

Ці випадки підпадають під дію внутрішніх законів України. Правоохоронні органи порушують кримінальні справи за ч.2 ст. 438 Кримінального кодексу - порушення законів та звичаїв війни, пов'язане з умисним вбивством.

У цій статті зазначено, що жорстоке поводження з військовополоненими чи мирним населенням, висилка цивільних на примусові роботи, пограбування національних цінностей на окупованій території, використання заборонених засобів ведення війни, а також накази на такі дії караються тюремним строком від 8 до 12 років. Частина друга - якщо все вищезгадане пов'язане з умисним вбивством - на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі.

З початку повномасштабного вторгнення відкрито 19 кримінальних справ за фактом убивства 45 полонених. Прокурор Юрій Бєлоусов уточнює, що це випадки, про які відомо, але їх набагато більше. Розстріли фіксувалися з перших днів великої війни, зокрема у Чернігівській та Харківській областях. При розгляді справ використовують інформацію не лише із російських відео. Слідчі працюють зі звільненими полоненими, які можуть бути свідками, а також одержують дані від джерел на території Росії.

"У нас встановлено конкретні особи щодо деяких з цих випадків... Є свідчення російських військових... У нас є вироки щодо таких випадків, які були в Чернігові - вже є вирок суду до довічного майора російської армії, який стратив військовополоненого в березні 2022 року", - заявив він.

Щодо нещодавніх випадків, на сьогодні слідство збирає матеріали. Нові підозри будуть оголошені найближчим часом. Україна ділиться інформацією з партнерами, з Міжнародним кримінальним судом і намагається залучити якнайбільше ресурсів та країн, щоб показати, що відбувається, додав Бєлоусов.

Фото: омбудсмен Дмитро Лубинець намагається домогтися реакції ООН і Червоного Хреста, але ті системно ігнорують факти воєнних злочинів (Віталій Носач/РБК-Україна)

Генпрокурор Андрій Костін в інтерв'ю Reuters повідомив, що загалом розслідується понад 122 тисячі воєнних злочинів, які могли вчинити російські окупанти. Виявлено понад 500 злочинців та винесено 80 вироків. Але через те, що Москва відчуває безкарність, число зростатиме. Тому потрібна міжнародна допомога у документуванні, розслідуванні та судовому переслідуванні винних.

Для фіксації залучають, наприклад, Моніторингову місію ООН з прав людини та звертаються до Міжнародного комітету Червоного Хреста, які наділені відповідним мандатом. Українська сторона апелює до порушення гуманітарного права та Женевських конвенцій, однак і в ООН, і у Червоному Хресті ці факти системно ігнорують.

"Знову ми повідомляємо про воєнні злочини, і знову - жодної реакції", - критикував у грудні омбудсмен Дмитро Лубинець.

Минулого тижня він також надіслав термінові листи з вимогою зафіксувати воєнні злочини та з'ясувати обставини розстрілів. Експерт Олександр Коваленко має сумніви, що це дасть необхідний результат.

"Червоний Хрест - це взагалі одна з перших організацій, яка продемонструвала свою нікчемність та безхребетність", - сказав він РБК-Україна.

Зазначимо, Конвенція про поводження з військовополоненими (один із чотирьох договорів, які охоплюють Женевські конвенції) передбачає, що сторони конфлікту зобов'язані за будь-яких обставин гуманно ставитися до осіб, які склали зброю або припинили участь у бойових діях у зв'язку з пораненням або з будь-якої іншої причини. Щодо них забороняється насильство, тортури, всі види вбивств, завдання каліцтв тощо.

Фактично, з моменту, коли особа підняла руки вгору і показала, що здається, вона може вважатися військовополоненою і перебувати під захистом Конвенції. Документ діє під егідою Червоного Хреста, а у 1993 році Рада безпеки ООН включила його до складу звичайного міжнародного права, що зробило його обов'язковим не лише для підписантів, а й інших країн, залучених до конфліктів.

***

За словами прокурора Юрія Бєлоусова, російські командири на місцях не лише не запобігають практиці розстрілу полонених, а, зважаючи на все, підтримують її і, швидше за все, віддають на це прямі накази. Опитані РБК-Україна експерти вважають, що вплинути на росіян у цьому плані неможливо.

"Вони будуть чинити так, як вони діють. Така їхня природа", - каже Олександр Мусієнко.

На його думку, технологічний прорив потрібен Україні не лише для того, щоб зламати ситуацію на фронті, а й щоб знизити присутність військових на вогневих позиціях. Можливо, це хоча б частково допоможе уникати ближніх боїв.

"Умовно кажучи там, де не потрібно буде утримувати велику кількість наших підрозділів на вогневих позиціях, ці позиції зможуть контролювати дрони або роботизовані наземні системи, а військові - працювати дистанційно. Це може бути виходом, щоб знизити ймовірність потрапляння в полон", - додав експерт.