Блекаут в Україні, обшуки в Лаврі та нова зброя: головне за тиждень

Новий ракетний удар по енергетиці

23 листопада Росія вкотре атакувала критичну інфраструктуру України. Окупанти випустили 67 крилатих ракет повітряного та морського базування з Ростовської області, Каспійського та Чорного морів.

Українській ППО вдалося збити 51 крилату ракету та 5 дронів-камікадзе типу "Ланцет". В напрямку Києва летіла 31 ракета, 21 збили.

Під ударом опинилися об'єкти енергосистеми, також постраждали житлові будинки. У Вишгороді було влучання у багатоповерхівку, зруйновано будинки у приватному секторі Київської області.

Через масовані ракетні удари 23 листопада отримали поранення 55 осіб, 10 людей загинули.

Крім того, наслідки ракетного терору в Україні відчули й інші країни. Майже 90% Молдови залишилося без світла – зупинилися тролейбуси, вимкнулися світлофори та водопостачання. Було припинено постачання російської нафти нафтопроводом "Дружба" з України до Словаччини.

Блекаут в Україні

Через російські ракетні удари 23 листопада від української електромережі відключилися Рівненська, Южно-Українська та Хмельницька АЕС. Запорізька АЕС перейшла у режим повного блекауту. У всіх регіонах розпочалися аварійні відключення світла.

Зникла електрика у Києві, Львові, Харкові, Одесі, Чернігові, Дніпрі, Житомирі, Вінниці, Кропивницькому та інших містах. Відсутність світла призвела до перебоїв з водою, опаленням,мобільним зв'язком та інтернетом. У багатьох містах зупинився електротранспорт.

До другої половини дня 25 листопада енергетики забезпечили вже понад 70% потреб в електроенергії в Україні. Живлення АЕС було відновлено, і вони почали набирати потужність. Однак через дефіцит, що зберігається в країні, ще діють графіки екстрених відключень.

В "Укренерго" заявляють, що найскладніший етап після атаки енергосистема пройшла. Ситуація може стабілізуватися через 1-2 доби. Споживачів переведуть із аварійних графіків відключень на планові.

Продовження військової допомоги від США

У день масованого ракетного удару по Україні в США оголосили про новий пакет до 400 мільйонів доларів на військову підтримку. Він включає:

• боєприпаси для NASAMS;
• 150 великокаліберних кулеметів з тепловізійними прицілами для боротьби з безпілотниками;
• боєприпаси для HIMARS;
• 200 високоточних 155-мм артилерійських снарядів;
• високошвидкісні протирадіолокаційні ракети HARM;
• 150 транспортних засобів HMMWV та понад 100 легких тактичних машин;
• понад 200 генераторів;
• запчастини для 105-мм гаубиць та іншої техніки.

Євросоюз виділить 18 млрд євро для України

Європарламент схвалив рішення про надання Україні 18 млрд євро фінансової допомоги у 2023 році на знак підтримки з боку Євросоюзу у боротьбі зі збройною агресією РФ.

Виділення допомоги підтримали 507 депутатів, проти висловилися 38 осіб, ще 26 утрималися. Тепер рішення мають схвалити представники країн-членів Євросоюзу.

Асамблея НАТО та Європарламент ухвалили резолюції щодо Росії

21 листопада Парламентська асамблея НАТО визнала Росію державою-терористом та закликала створити спеціальний міжнародний трибунал для покарання росіян. Резолюція містить низку значимих пунктів:

• збільшення постачання Україні озброєння та продовження підтримки, скільки це буде необхідно;
• розробка конкретних кроків щодо вступу України в НАТО;
• створення механізму стягнення репарацій з РФ за завдану Україні шкоду.

У свою чергу Європарламент 23 листопада проголосував за резолюцію про оголошення РФ державою-спонсором тероризму та державою, яка застосовує засоби тероризму. Резолюцію підтримали 494 депутати, 58 були проти, 44 утрималися.

Європарламент закликав ЄС ще більше ізолювати Росію на міжнародному рівні. Зокрема, йдеться про членство РФ у міжнародних організаціях, таких як Рада Безпеки ООН.

9-й пакет санкцій та обмеження цін на нафту

Європейський союз працює над погодженням 9-го пакету санкцій проти РФ. За словами президента Європарламенту Урсули фон дер Ляєн, незабаром буде схвалено глобальне обмеження цін на російську нафту з G7 та іншими основними партнерами.

При цьому цього тижня стало відомо, що G7 та ЄС розглядають обмеження цін на рівні 65-70 доларів за барель і поки що не можуть дійти згоди. Обговорення продовжиться 13 грудня. Водночас президент України Володимир Зеленський закликає ЄС встановити обмеження на рівні 30 доларів за барель.

Розміщення ППО Patriot на кордоні з Україною

Після падіння ракети в Польщі під час ракетного удару РФ по Україні Німеччина домовилася з Польщею про перекидання до українського кордону зенітних ракетних комплексів Patriot.

При цьому міністр оборони Польщі Маріуш Блащак звернувся до Німеччини з проханням передати Україні призначені для його країни комплекси ППО Patriot.

Однак глава міноборони Німеччини Крістіне Ламбрехт заявила, що Patriot призначений лише для країн-членів НАТО. За її словами, будь-яке можливе використання американських ЗРК не на території країн-союзників вимагатиме обговорення між країнами Альянсу.

СБУ провела обшуки у Києво-Печерській Лаврі

22 листопада Служба безпеки України провела контррозвідувальні заходи на території церков Московського патріархату. Вони проходили у рамках протидії підривній діяльності російських спецслужб в Україні.

Перевірки проводились на територіях Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у Києві, Корецького Свято-Троїцького монастиря та у приміщеннях Сарненсько-Поліської єпархії УПЦ у Рівненській області.

За результатами обшуків у церквах СБУ знайшла проросійську літературу, мільйони готівки в гривнях, доларах та рублях, а також "сумнівних" громадян РФ.

Обстріли Херсона

Після деокупації Херсона російські війська почали регулярно обстрілювати місто та область. 24 листопада було зафіксовано 49 обстрілів. Були влучання у житлові будинки. Загинули 10 людей.

У п'ятницю під обстріл потрапив автомобіль із цивільними, внаслідок чого троє людей отримали поранення.

Президент Володимир Зеленський відреагував на обстріли Херсона та інших населених пунктів правобережної частини області, назвавши дії армії РФ помстою загарбників за те, що вони програли у цій битві.

Обмін полоненими

Цього тижня Україна провела 2 обміни полоненими. 23 листопада з російського полону додому повернулися 36 українських громадян – 35 військових та 1 цивільний. Серед звільнених захисники Маріуполя, а також нацгвардійці, яких взяли в полон на ЧАЕС у перші дні вторгнення.

24 листопада Україна обміняла ще 50 українських захисників. Зокрема, 20 нацгвардійців, 12 військових із Військово-морських сил, 10 бійців ЗСУ, 6 – Держприкордонслужби та 2 – з тероборони.

Визнання Голодомору геноцидом українців

Низка країн ухвалила декларації про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. За це рішення 24 листопада проголосували парламенти Ірландії, Молдови, Румунії. Раніше декларацію про Голодомор ухвалили у Чехії.

Як повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, наступного тижня Німеччина має проголосувати за визнання Голодомору геноцидом українців.

Зазначимо, 16 листопада Верховна рада звернулася до парламентів держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років злочином геноциду українського народу.