Від війни до власної справи – все більше українських ветеранів обирають цей шлях. Для них це не лише заробіток, а й спосіб адаптуватися до мирного життя. Вони перетворюють хобі на проєкти, допомагають побратимам і показують, що життя після фронту теж важливе. Як вони це роблять, які програми підтримують ветеранів і які історії стоять за бізнесами – у матеріалі РБК-Україна.
"Я бджоляр у четвертому поколінні", – розпочинає свою історію Олексій Конюша. Він не лише продовжив родинну справу, а й вивів її на новий рівень. Його батьки, Надія та Сергій, познайомилися в Києві в Інституті бджільництва. Згодом пара переїхала до Луганська, щоб займатися пасікою. Там вони і жили разом з "сім’ями" – так вони називають кожний вулик, в якому кучкуються бджоли.
Однак війна змусила родину розділитися. У 2014 році Олексій виїхав із Луганська разом із дружиною Анастасією, мама з татом вирішили залишитись на окупованій території. "Батьки не хотіли покидати пасіку, адже взимку перевозити вулики небезпечно для комах", – згадує він.
Брат Руслан тим часом пішов служити в батальйон "Айдар".
З початком тепла вдалося перевезти вулики до Полтавщини. "Коли ми забрали 30 вуликів, я зрозумів, що хочу займатися цим серйозно," – розповідає чоловік. У Каневі він із родиною заснував бренд "Конюшина".
У 2015 році родина переїхала до Канева. "Дружина створила крем-мед, тоді такого продукту в супермаркетах не було", – зазначає Олексій.
Фото: У 2014 році Олексій виїхав із Луганська разом із дружиною Анастасією
Сьогодні пасіка налічує 550 вуликів. Виробництво сертифіковане, автоматизоване, і сім'я постійно експериментує з новинками. "Ми робимо мед із горішками, фасуємо крем-мед у стіки, які особливо популярні серед військових," – додає підприємець.
Бренд отримав статус "Створено Захисниками", проте за трагічних обставин. "Мій брат Руслан загинув на війні у 2017 році, підірвався на ворожій міні", – ділиться Олексій.
Розвивати бізнес допомогла підтримка Міністерства у справах ветеранів, зокрема грантові програми. "Міністерство постійно тримає зв’язок, запрошує на ярмарки та форуми", – зазначає чоловік.
Щоб успішно розвиватися, Олексій радить: "Не бійтеся починати власну справу. Будьте активними в соцмережах, звертайтеся до державних програм за підтримкою".
Сім’я планує вихід на міжнародні ринки та продовжує експериментувати з новими продуктами. "Це не лише бізнес, а й наша історія, яку ми хочемо розповісти світу", – резюмує Олексій.
Після служби в АТО/ООС Олександр знайшов нове покликання – виробництво дзеркальних виробів. Натхненням для цього став його батько, який усе життя працював зі склом.
"Батько почав на радянському заводі, а потім відкрив власний кооператив. Його досвід спонукав мене спробувати продовжити цю справу", – розповідає підприємець.
У 2019 році Олександр звільнився з армії, відкрив ФОП і почав пошук можливостей. "Спершу не мав власного обладнання, тому домовлявся з партнерами про вигідні умови, а сайт став майданчиком для замовлень", – ділиться ветеран.
Робота виявилася складною: нестача досвіду, логістичні труднощі та мінімальний прибуток. Але, попри всі виклики, Олександр вірив у свій проєкт.
Головним продуктом стали дзеркала з LED-підсвіткою, оснащені сенсорними вимикачами й антизапотіванням. Для виготовлення використовують бельгійське полотно AGC, хоча Олександр мріє залучити більше українських комплектуючих. "Наша мета – підтримувати місцевих виробників, але поки багато компонентів в Україні просто не виробляють", – пояснює він.
Хоча отримати державні гранти не вдалося, консультації через платформу Дія.Бізнес допомогли визначити стратегію розвитку. Більше того, інвесторами проєкту стали побратими, які продовжують службу в ЗСУ.
"Моя команда й родина мотивують рухатися вперед. Хочеться не лише розширювати виробництво, а й створювати нові робочі місця. Вчіться й не бійтеся помилятися. Підприємництво – це спроби, помилки й постійний розвиток", – каже підприємець.
Після завершення служби один із військових, відомий під позивним "Койот", знайшов своє покликання у випіканні печива. "Друзі моєї дівчини, скуштувавши печиво, сказали, що воно не має залишатися лише вдома. Це надихнуло мене спробувати робити його на замовлення", – розповідає він.
Підтримка коханої стала ключовою: вона допомогла створити сторінку в Instagram, яка стала майданчиком для замовлень. Так почалася історія "Печива від ветерана".
Попри відсутність професійного кулінарного досвіду, "Койот" мав за плечима сімейні традиції. "Мати в дитинстві навчила мене пекти пироги й торти. Печиво – це перше, що я створив самостійно. Воно стало авторським рецептом, розробленим через експерименти", – розповідає він.
Фото: "Койот" розвиває власний бренд "Печиво від ветерана"
Ветеран випікає три види печива: галактичне, арахісове та кокосове. До свят додає нотки мандаринової цедри, щоб надати смаку новорічного аромату. "Це не мучне печиво, тому воно корисніше й менше впливає на фігуру", – пояснює ветеран.
На початкових етапах складнощі викликала тривала комунікація з клієнтами, що вимагала адаптації після служби. Також чоловік зіштовхнувся із пошуком якісної кокосової стружки, але з часом ці питання вдалося вирішити.
На старті виникло чимало викликів: "Довга комунікація з клієнтами, яку важко поєднувати з основною роботою, спочатку емоційно виснажувала. Також пошук якісних інгредієнтів, таких як кокосова стружка, вимагав часу", – ділиться ветеран.
Попри це, чоловік не втратив мотивації: "10% з кожного замовлення я передаю на підтримку побратимів з нашого підрозділу БПЛА. Це мій спосіб залишатися частиною спільноти й підтримувати тих, хто на передовій".
"Койот" впевнений, що важливо не боятися ризикувати, а починати з малого та експериментувати.
"Для мене випікання печива – це медитація. Це хобі допомагає відновлювати сили й комунікувати з мирним життям. Знаходьте себе через улюблену справу. Я ніколи не думав, що буду випікати печиво на замовлення, а зараз це приносить мені задоволення", – бажає він іншим ветеранам, які думають, чим зайнятись в мирному середовищі.
Військовий досвід стає основою для формування унікальних підприємницьких навичок. Про те, як ветерани адаптуються до бізнес-середовища та отримують підтримку через освітні ініціативи, розповідає Тетяна Ізмайлова, керівниця Офісу Ветеранів KSE Business School.
Програма "Business Rangers", започаткована у 2018 році, стала платформою для навчання ветеранів ключовим аспектам бізнесу. Учасники опановують маркетинг, фінанси, брендинг, управління персоналом і навіть основи інклюзії.
"Ми адаптували програму до потреб ветеранів, враховуючи, що понад 100 тисяч із них мають інвалідність. Це дозволяє створювати інклюзивні робочі місця та продукти", – зазначає Ізмайлова.
З липня 2023 року KSE допомагає ветеранам отримувати гранти через програму "єРобота" та надає менторську підтримку бізнесам. "Знання та фінансування – це лише частина успіху. Ми надаємо консультації й підтримуємо учасників на кожному етапі, щоб їхні ідеї стали реальністю", – підкреслює Тетяна.
Серед випускників програми – понад 100 бізнесів. Один із найбільш вражаючих ветеранських бізнесів, за словами керівниці ОВ, це проєкт Drive for life – переобладнання звичайних автомобілів під потреби водіїв з інвалідністю. "Це не тільки про економіку, підтримку героїв після поранень, а й про відновлення нашої країни", – додає експертка.
Тетяна радить ветеранам починати з малого: "Освіта та спільнота однодумців додають впевненості. Знайомство з реальними кейсами допомагає уникнути помилок". Особливу увагу вона звертає на сімейний бізнес: "Дружини й чоловіки військових часто стають опорою у створенні власної справи".
KSE співпрацює з міжнародними партнерами, зокрема з Фондом "Партнерство за сильну Україну" та IREX, для розширення програм. "Ми створюємо екосистему, де ветерани отримують фінансову й менторську підтримку. Це суттєво підвищує їхні шанси на успіх", – резюмує Ізмайлова.
Навчання, гранти та підтримка від спільноти – ось шлях ветеранів до відновлення через підприємництво. Ізмайлова підкреслює, що кожен успішний проєкт – це внесок у зміцнення економіки та національної єдності.
У коментарі для РБК-Україна Міністерство у справах ветеранів розповіло про доступні програми підтримки ветеранів, які прагнуть розпочати власний бізнес. Зокрема, програма "ВАРТО", реалізована Українським ветеранським фондом, надає фінансування до 20 тисяч гривень на купівлю обладнання або розвиток бізнесу.
У 2024 році на підтримку ветеранських бізнесів виділено 300 мільйонів гривень, що дозволить збільшити кількість успішних проєктів.
"Ми вже підтримали понад 800 бізнесів, і більшість із них виявилися успішними. Ця програма створена, щоб дати ветеранам можливість стабільно інтегруватися у цивільне життя", – зазначили в Мінветеранів.
Для підвищення впізнаваності продукції ветеранських бізнесів діє програма "Створено Захисниками". Ця ініціатива дозволяє споживачам легко ідентифікувати продукцію ветеранів за спеціальним маркуванням.
"На сьогодні до програми долучилися понад 70 бізнесів. Ми активно популяризуємо продукцію ветеранів, щоб підвищити їхню конкурентоспроможність", – пояснили в Міністерстві.
Окрім фінансової допомоги, ветерани можуть скористатися послугами мережі ветеранських просторів, які пропонують консультації, психологічну підтримку та допомогу в адаптації.
Міністерство закликає ветеранів бути активними в соціальних мережах, звертатися до державних програм і використовувати всі доступні можливості для реалізації своїх ідей.