Битви, що вплинули на хід війни. В Києві презентували книгу про знаменитого розвідника ГУР

Боронив Київщину і штурмував острів Зміїний

Проект "Видатні розвідники" розповідає про історію боротьби українського народу проти російських загарбників і покликаний зберегти пам'ять про героїв, які віддали своє життя за Батьківщину.

Новий буклет присвятили герою України Олегу Зайцеву, воїну з підпідрозділу Головного управління розвідки "Шаман". Герой захищав Україну від окупантів, починаючи з 2014 року. Був активним громадським діячем.

До слова, попередній випуск проекту "Видатні розвідники" присвятили другу Олега, Герою Віталію Ігнатенку. Вони обидва захищали Україну з перших днів російської агресії, були добровольцями. Спочатку в різних підрозділах – Олег після участі в Революції Гідності пішов боронити Україну у складі "ПравогоСектора", а Віталій служив у бригаді Національної гвардії України та 72-ій бригаді імені Чорних запорожців.

Фото: ГУР презентувало нову серію проекту "Видатні розвідники"

Згодом вони обидва служили в спецпідрозділі "Шаман" - разом брали участь у складних операціях, завжди були пліч-о-пліч, дуже дружили. І, на жаль, вдвох загинули.

"Олег прагнув, щоб Україна була вільною. Щоб люди могли вибирати своє майбутнє. І коли російські загарбники окупували спершу Крим, а потім вторглися на український Схід, він без роздумів роздумуючи взяв свою зброю, пішов, власну зброю пішов захищати український Донбас", – розповідає про Героя авторка проєкту ГУР МО України "Видатні розвідники" Ольга Мосьондз.

Олег брав участь у важливих для України битвах. Зокрема, за Авдіївську "промку". Ці битви порівнюються з важливістю і складністю з битвами за Донецький аеропорт, каже авторка проекту.

Коли почалося широкомасштабне вторгнення РФ 24 лютого, Олег Зайцев став одним із оборонців Київщини, вже будучи у складі батальйону "Шаман" ГУР МО.

Він брав участь у битвах, які безпосередньо вплинули на хід цієї війни. Завдяки Олегу та іншим захисникам росіяни відійшли від Києва. Фактично жодна битва батальйону "Шаман" не відбувалася без участі Олега. Це битва за Мощун, битва за Ірпінь.

Фото: Олег Зайцев воював у елітному спецпідрозділі ГУР

"Він був одним з тих, хто штурмував острів Зміїний, намагаючись вибити з нього окупантів і тим самим знизити домінування ворога у Чорному Морі й дозволити цивільному судноплавству відновитися, і щоб можна було розблокувати зерновий коридор. Вплив звільнення острова, яке потім вдалося реалізувати, важко переоцінити", – каже Ольга.

Не боявся братися за складні завдання

Дружина Наталія підтримувала Олега з першого дня, коли він захотів стати на захист проти російської агресії. Пара познайомалися, ще вони коли були студентами. Цього року їхньому шлюбу мало виповнитися 20 років.

За словами дружини Героя, такі бійці, як Олег, продовжують жити серед нас і бути частиною нашого суспільства, доки їх пам'ятають і віддають їм шану.

"Такі люди, як він, - на них треба орієнтуватися. Вони є прикладом у стійкості, і тому, як треба приймати рішення. Такі люди - взірець волі, принциповості і такої справжньої щирості і щедрості до інших людей", – каже Наталія.

За її словами, чоловік був дуже багатогранним: здобув освіту хіміка, потім став актором - грав у театрі "Дах". Цікавився медициною, сам опановував зброю, мав активну громадянську позицію.

Фото: У захисника залишилася дружина і двоє доньок

"Це була людина, яка не боялася робити складні речі, водночас бути креативним, і головне - виконувати задання без вагань і сумнівів. Його любить наша родина, поважають і пам'ятають побратими. Я вдячна Головному управлінню Розвідки за проект, який береже пам'ять про героїв", – каже вона.

Родина зберігає голосові повідомлення Олега, які він надсилав перед походами на важливі завдання, а також після повернення з них.

За видатні досягнення, виявлені під час виконання бойових завдань зі стримування та відсічі збройної агресії Росії, молодшого лейтенанта Олега Зайцева та його побратима Віталія Ігнатенка удостоєно найвищого звання держави – Герой України з врученням ордена “Золота Зірка”.

Їхні імена та подвиг закарбовані на сторінках Книги Слави ГУР МО України та в історії боротьби за свободу українського народу.