Битва на радіохвилях. Що таке РЕБ та як це впливає на хід війни України з РФ

Радіоелектронна боротьба набуває все більшої ролі в сучасних конфліктах. Російсько-українська війна не виняток: головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний вважає, що РЕБ – це ключ до перемоги у війні безпілотників, однак Росія у цій сфері все ще зберігає значну перевагу. Детальніше про війну сигналів, потенціали обох армій, і про те, як РЕБ впливає на перебіг війни, – у матеріалі РБК-Україна.

При підготовці матеріалу використовувалися: звіт Інституту вивчення війни (ISW), доповідь Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI, Великобританія), публікації порталу Defense Express, стаття головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного для The Economist, коментарі експертів Костянтина Криволапа та Олександра Коваленка.

Що таке РЕБ: виявити та "засліпити"

Російсько-українська війна ведеться не лише за допомогою ракет, дронів, танків, артилерії та піхоти. Не менш важлива битва йде у невидимому електромагнітному спектрі. Основними бойовими одиницями тут є різного роду сенсори, радари та радіотехніка. Вони нейтралізують техніку противника, створюють перешкоди, придушують зв'язок, а також захищають свої війська від аналогічних ворожих атак.

Простими словами, РЕБ – це комплекс систем, які ведуть "електромагнітний бій", де замість танків та гармат – найскладніша електроніка, а замість снарядів та ракет – хвилі та радіосигнали.

Вони виконують такі функції: придушення – зрив роботи чи зниження ефективності систем противника (за допомогою перешкод, хибних цілей та інших методів); захист – нейтралізація РЕБ противника, захист об'єктів і позицій від озброєння, що самонаводиться, і технічних засобів розвідки; розвідка – збір інформації на основі перехоплення сигналів по каналах зв'язку між людьми, радіолокаційних станцій, станцій радіоперешкод та інших засобів.

РЕБ стратегічного рівня прикривають територію у радіусі від сотень до тисяч кілометрів. Оперативно-тактичного – на кілька десятків кілометрів. В умовах російсько-української війни не менш важливими стали і так звані "окопні РЕБ", які безпосередньо захищають бойові позиції.

Завдання систем РЕБ – виявити та "засліпити" супротивника (facebook.com/GeneralStaff.ua)

Сучасні засоби розміщуються як стаціонарно, так і на різних носіях: від авіації та морського флоту до броне- та автомобільної техніки. Наземні формують купол, який не може "пробити" противник. Комплекси для бойових машин захищають від керованих мін та боєприпасів з радіопідривниками. Бортові системи для авіації дезорієнтують ракети-перехоплювачі, пеленгують ворожі РЛС та виявляють цілі на великій дистанції.

Наприклад, з перших днів повномасштабної війни Росія використовує літак далекого радіолокаційного виявлення (ДРЛО) А-50. Але лише нещодавно почалося застосування в парі з зенітно-ракетним комплексом С-400. Британська розвідка вважає, що таким чином відбувається підготовка до розгортання винищувачів F-16 в Україні. І за допомогою А-50 росіяни полюватимуть на них за сотні кілометрів від лінії фронту, на максимальних для С-400 відстанях.

Щодо придушення, то такими засобами можуть бути оснащені навіть крилаті ракети. Зокрема, Taurus HPM – одна з модифікацій авіаційних ракет, про поставки яких Україна не перший місяць просить німецьких партнерів.

"Коли вона заходить у зону роботи ППО, то випромінює сигнал, який вирубає електроніку і на якийсь час відключає системи противника. Тобто, її не бачать ані локатори, ані індикатори кругового огляду, не працюють передавачі, все просто "вимирає" на 5-10 хвилин. Після того, як ракета свою справу зробила, можна працювати далі", – розповів РБК-Україна авіаексперт, колишній інженер з випробувань "Конструкторського бюро Антонов" Костянтин Криволап.

Значення радіоелектронної боротьби, за його словами, наочно демонструє сучасна тактика, коли для успішної атаки треба спочатку придушити ворожі РЕБ, обійти протиповітряну оборону і лише після цього вражати цілі.

Російські системи РЕБ: серйозний потенціал та насичений фронт

Ще задовго до вторгнення Росія розпочала активну розробку, виробництво та оснащення військ сучасними засобами РЕБ. Масштабна реформа стартувала після війни з Грузією 2008 року, коли російські війська втратили кілька літаків. За деякими даними, лише до 2012-го на державну програму витратили близько 2 млрд доларів.

Самі росіяни називають себе лідерами у РЕБ-технологіях. Згідно з заявами розробників, комплекси "Красуха" здатні дезорієнтувати самонавідні ракети AIM-120 AMRAAM, радіолокаційні станції ЗРК Patriot і працювати проти натівських систем далекого виявлення AWACS (забезпечують цілевказання для винищувачів п'ятого покоління). А стратегічний комплекс РЕБ "Мурманськ-БН" нібито глушить все у короткохвильовому діапазоні на 5000 км.

Говорячи про російські засоби РЕБ, слід визнати: вони ефективні у постановці перешкод для українського радіо- та мобільного зв'язку, а також для перехоплення дронів. Проте, здатність придушувати сигнали на 5000 км, можливо, завищена, навряд чи вони настільки потужні, вважає військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

“Що таке 5000 км? Росіяни можуть створити смугу без сигналів до умовного Лісабона? Сумніваюсь. Справа в тому, що комплекси РЕБ у першу чергу призначені для радіорозвідки, і я маю великі сумніви, що вони можуть заважати роботі того чи іншого обладнання на таких відстанях. Це не було доведено документально, вони не демонстрували таких можливостей на великих відстанях", – зазначив він.

Примітно, що системи "Мурманськ-БН" та "Красуха-4" фігурували у звітах американського Інституту вивчення війни (ISW). Як вважають аналітики, можливості російських РЕБ відіграли вирішальну роль у уповільненні контрнаступу у Запорізькій області, знижуючи ефективність високоточних боєприпасів, що наводяться за GPS, та серйозно порушуючи український зв'язок.

Російські комплекси РЕБ "Красуха-4" задіяні у війні проти України (фото mil.ru)

"Такі РЕБ дозволяють знижувати точність таких боєприпасів, як Excalibur і ATACMS, грубо кажучи, в зоні дії засобів радіоелектронної боротьби вони втрачають орієнтацію в просторі. Більш того, системи в комплексах С-400 реально можуть допомагати з перехопленням ракет SCALP і Storm Shadow, керованих снарядів GMLRS. Це серйозна проблема, яка знижує ефективність усіх наших дій", – каже Костянтин Криволап.

Про сильні сторони російських РЕБ казав головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у статті "Сучасна позиційна війна та як у ній перемогти" для The Economist. Зокрема він звернув увагу: з 2009 року війська РЕБ стали окремим родом військ у збройних силах Росії. Загалом на озброєння там прийнято близько 60 типів сучасної техніки та засобів радіоелектронної боротьби з високими технічними характеристиками, мобільністю, захищеністю, швидкістю розгортання тощо.

Але основну перевагу Залужний бачить у налагодженні серійного виробництва "окопних РЕБ" - систем "Сілок", "Пітон", "Гарпун", "Піроєд", "Стриж", "Лісочок", якими насичена тактична ланка ворожих військ.

Зазначимо, комплекси "Стриж-3" поставляються на усі фронти. Вони здатні розпізнати понад 80 моделей безпілотників та заглушити канали керування. "Сілок" спрямований на придушення дронів усіх видів, є купольною системою, яка перекриває всі діапазони супутникової навігації та частоти квадрокоптерів та БПЛА літакового типу, а також глушить радіостанції на відстані до 3 км.

"Лісочок" встановлюється на танки, БТР, вантажівки та машини піхоти. Його особливість у придушенні дистанційних радіодетонаторів та здатності прикрити як одну машину, так і колону з десятка одиниць техніки. Дальність роботи проти БПЛА до 200 метрів, але основне його завдання – у придушенні керованих фугасів.

Згідно з весняною доповіддю Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI, Великобританія), якщо в 2022 році була висока щільність російських РЕБ, то зараз зазвичай використовують одну основну систему на 10 км фронту, розміщуючи її приблизно в 7 км углиб підконтрольної території. Проте це все одно забезпечує велику щільність – іноді через це окупанти навіть "гасять" свої ж власні дрони.

"Особливо ефективною виявилася система "Шипшина-Аеро", малопомітна і здатна імітувати сигнали інших пристроїв. Також вона має широкий спектр для протидії БПЛА. Це сприяє тому, що рівень втрат дронів з боку ЗСУ становить близько 10 000 одиниць на місяць", - йдеться у доповіді.

Ще однією важливою функцією є перехоплення повідомлень Сил оборони України. Згадується випадок, коли російський штаб попередив свої підрозділи про артилерійський удар після дешифрування українських переговорів по радіостанціях Motorola у реальному часі. Імовірно, за допомогою системи "Торн". Крім того, були випадки, коли підрозділи противника перехопили українські переговори та виявили, що наші військові обговорювали дані з російського радіообміну, який також раніше перехопили у ЗСУ. За оцінками RUSI, кожен російський взвод має, принаймні, один портативний РЕБ.

"Невеликі стаціонарні РЕБ створюють перешкоди в районі конкретної позиції насамперед для протидії дронам, які зараз використовуються постійно. Взагалі так звані окопні РЕБ мають бути і в кожному українському підрозділі. Тому що у нас проблеми з російськими "Ланцетами", FPV-дронами та БПЛА, які скидають боєприпаси. Навіть недорогий аналізатор спектрів дозволяє зафіксувати повітряну загрозу та спрогнозувати удар", – пояснює Коваленко.

Через російські засоби РЕБ українські військові втрачають до 10 000 дронів на місяць (фото Getty Images)

У статті Залужного наголошується, що, попри великі втрати в засобах РЕБ, російська перевага зберігається. А на Куп'янському та Бахмутському напрямках противник створив складну ешелоновану систему, елементи якої постійно змінюють місцезнаходження.

Україна: помітні успіхи в очікуванні загальнонаціональної системи "Покрова"

Історія українських РЕБ розпочалася з пострадянської розробки – станції радіоперешкод "Мандат". На її базі росіяни розробили системи "Борисоглебськ" та "Діабазол", українською відповіддю став сучасний "Мандат-Б1", прийнятий на озброєння у 2014 році. Реакція у нього практично миттєва, при цьому він здатний ставити перешкоди на глибину до 60 км.

З появою нових загроз як під час антитерористичної операції (АТО) на Донбасі, так і в інших сучасних конфліктах, розробка українських засобів активізувалася. З'явилася, зокрема, система "Анклав", яка ставить радіоперешкоди навігаційним приймачам, каналам управління та телеметрії на дальності 20 км та більше. Її інтеграція в єдиний комплекс "Полонез" дозволила виявляти, ідентифікувати, ставити перешкоди та давати цілевказання стрільбовим комплексам.

З 2016 року для боротьби з безпілотниками використовується комплекс "Буковель-AD. Система призначена для раннього виявлення дронів, блокування каналів управління GPS/ГЛОНАСС, Galileo та Beidou. Вона здатна виявити БПЛА типу російського "Орлана" на відстані від 70 до 100 км.

Сучасні засоби "Анклав" та "Буковель-AD" згадує у своїй статті Валерій Залужний поряд із комплексами "Хмара" та "Нота", які добре зарекомендували себе в бойових умовах. За його словами, на початок російського вторгнення 2022 року ЗСУ мали близько 65% станцій перешкод радянського виробництва, а нових налічувалося лише 25 одиниць. Західні партнери також допомогли, у тому числі засобами виявлення та радіоелектронної боротьби з БПЛА, антидроновими рушницями, тактичними мобільними системами пеленгації тощо.

Комплекс "Буковель-AD" на кордоні з Білоруссю (фото informnapalm.org )

РЕБ є дуже перспективним напрямом і відіграватиме все більшу роль на полі бою. За словами представника Генштабу ЗСУ Андрія Старікова, повномасштабна війна підштовхнула до розробки нових систем, які за характеристиками іноді перевершують замоби противника. Крім того, завдяки партнерам армія отримала техніку, здатну як боротися з дронами, так і дезорганізовувати управління військами РФ.

"РЕБ - це напрям, який здатний надавати ефективний вплив на поле бою без вогневого втручання. І якщо у артилериста закінчуються снаряди, у піхотинця закінчуються патрони, то у фахівців РЕБ радіоелектронні перешкоди ніколи не закінчуються. Це невичерпне джерело", - казав він у вересні.

Появу перспективних українських РЕБ підтверджують останні новини. Нещодавно було представлено комплекс Piranha AVD 360 для захисту бронетехніки та особового складу. У радіусі до 600 метрів він створює захисний купол, у зоні якого коптер чи дрон-камікадзе не може отримувати команди та передавати дані. В результаті "пташка" або зависає в повітрі, або аварійно сідає, або падає. Також придушує супутникову навігацію, наприклад російську ГЛОНАСС. Piranha вже пройшла польові випробування та готова до серійного виробництва.

Днями стало відомо про застосування окремими підрозділами Сил оборони мобільних детекторів (пеленгаторів) "Етер" – окопних засобів радіоелектронної розвідки, що діють у пасивному режимі. Вони дозволяють побачити, де розташовані російські РЕБ, щоб прокласти безпечний маршрут для дронів, та попередити про запуск ворожих БПЛА. Також завдяки "Етерам" можна оцінити, де ворог сконцентрував основні сили під прикриттям РЕБ, зафіксувати та локалізувати їхнє розміщення.

Мобільний пеленгатор "Етер" дозволить фіксувати активність ворога на передовій (фото t.me/zedigital)

Продовжується розробка та впровадження у процеси керування елементів двох систем ситуативно обізнаності: "Графіт" – для автоматизованої передачі та відображення інформації про проліт малорозмірних БПЛА; "Кварц" – для збору, обробки, відображення даних та управління засобами РЕБ. Також у своїй статті Валерій Залужний розповів про розгортання загальнонаціональної РЕБ "Покрови" проти крилатих ракет та безпілотників. Її завдання – спуфінг, тобто заміна координат від супутникової системи навігації.

Як пише Defense Express, це означає, що при включенні "Покрови" навігаційні системи (у тому числі цивільні) можуть взагалі не працювати або показувати некоректні дані. Для деяких зразків озброєння це буде критичним. Наприклад, російські "шахеди" використовують супутникову навігацію та досить примітивну інерційну, яка при втраті сигналу дозволяє летіти у бік цілі, але без урахування поправки на вітер та похибки. Щодо останньої, то йдеться про відхилення на 5 км на ділянці 100 км. У разі спуфінгу умовний "шахед" летітиме хибним маршрутом і, відповідно, не вразить задану ціль.

Про систему "Покрова" невідомо майже нічого, що не дивно, оскільки в умовах російсько-української війни впровадження нової техніки та нових тактик займає короткий час, пояснює експерт Костянтин Криволап.

"Я чув про неї від зв'язківців, але це дуже закрита інформація. Чи можлива така система? Можлива. Чи здатна вона ефективно працювати? Здатна. Чи працює вона в тому обсязі, як це потрібно? Не знаю. Результати я ще не відчув: російські "Ланцети", розвідники, "шахеди" досі літають, отже, вона ще не така ефективна, як хотілося б. А, можливо, вона й повинна бути такою. У "тумані війни" складно про це щось казати", – додав він.

***

У питанні радіоелектронної боротьби Україна перебуває у статусі наздоганяючого. І навіть перевага над Росією не стане "геймчейнджером", який забезпечить швидку перемогу. З переходом до окопної війни такі комплекси дедалі більше застосовуватимуться для ураження РЕБ противника.

За словами експерта Олександра Коваленка, у росіян проблеми з виробництвом високотехнологічних засобів, вони змушені шукати обхідні шляхи, при цьому Україна має непогану школу, і з доступом до досягнень союзників, ймовірно, продовжить демонструвати успіхи. У той же час, судячи з тенденцій, поява нових засобів може ускладнити застосування "мавіків" та інших цивільних безпілотників.

"Але вони не стоять на місці. З'являються дрони зі штучним інтелектом, який веде їх на ціль при втраті зв'язку та управління. З'являються зразки, більш стійкі до перешкод. З одного боку, кількість окопних РЕБ зростає, з іншого - дрони теж еволюціонують", - підсумував він.