Російсько-українська війна вивела бойові безпілотники на новий рівень. Особливо FPV-дрони, які ефективно вражають особовий склад противника та техніку, вартість якої кратно перевищує вартість таких БПЛА.
Детальніше про FPV-дрони та про те, чи здатен мільйон безпілотників забезпечити перемогу, - у матеріалі РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: дані з wikipedia, публікації профільних ресурсів Defense Express та "Мілітарний", заяви президента Володимира Зеленського, представників уряду та командування, коментарі експертів Олександра Коваленка та Олександра Мусієнка.
Зміст
Це безпілотники з функцією передачі відео за допомогою камери на самому БПЛА. Від інших дронів вони відрізняються швидкістю, точністю та особливостями керування. Зокрема, оператор управляє за допомогою пульта та окулярів, які дозволяють бачити місцевість навколо безпілотника та наводитися на ціль. Тобто "від першої особи" (FPV - first person view).
FPV-дрони - це не військова техніка. У цивільному житті вони використовуються для розваг, зйомки панорамних відео та прямих трансляцій з місця подій. Вони здатні нести корисне навантаження, маневрені і можуть швидко змінювати напрямок руху. Деякі моделі розвивають швидкість понад 100 км/год.
У російсько-українській війні під FPV-дронами розуміють швидкісні квадрокоптери. Їх використовують для розвідки, спостереження, скидання боєприпасів та у ролі камікадзе, прикріплюючи бойову частину. У досвідчених руках вони стають високоточною зброєю.
Українські військові активно застосовують FPV практично від початку повномасштабного вторгнення - Збройні сили, Служба безпеки України, прикордонники, Національна гвардія, бійці ГУР та інші підрозділи. І регулярно оприлюднюють відповідні кадри. Наприклад, нещодавно 72-а окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців з їх допомогою знищила важку вогнеметну систему "Сонцепек". Вартість якої оцінюється в 15 млн доларів.
"Українські дрони-камікадзе для росіян - це "кара небесна". Застосування FPV-дронів дає перевагу в тому, що можна залетіти в такі місця, куди не влучить артилерія", - зазначив днями спікер Сухопутних військ Володимир Фітьо.
Про загрозу каже навіть російський диктатор Володимир Путін. За його словами, раніше на них нібито не звертали уваги, вважали, що "це якась фанера", але насправді атаки FPV-дронів завдають відчутних втрат.
Прямо зараз російська сторона теж збільшує випуск та застосування. За даними неурядового медіа "Агентство. Новости", на сьогодні в Росії діють близько 40 виробництв, що випускають від 400 до 5000 виробів на місяць. Причому 90% збирається із китайських компонентів.
Аналітики Defense Express зазначають, що якщо окупанти зможуть "поставити на потік" поставки тисяч FPV-дронів на фронт, українські військові зіштовхнуться із серйозною проблемою. Поки наші військові використовують БПЛА щонайменше втричі частіше, ніж росіяни. Але противник уперто наздоганяє нас інтенсивністю ударів.
Сучасний FPV-дрон є конструктором, який дозволяє зібрати літальний апарат під конкретні потреби. Залежно від завдань підбираються двигуни, рами, акумулятори та інші компоненти, після чого додають бойову частину з вибухівкою.
Застосування FPV-дрону гарантує майже снайперську точність, у спеціальній гарнітурі забезпечується вид як із кабіни. Інші плюси - висока швидкість та маневреність. Непоодинокі випадки, коли дрон-камікадзе "дістає" танк, залітаючи через люк.
Одна з головних переваг - ціна. Вартість коливається від 500-600 до 1000 доларів. При цьому він здатний знищувати зразки озброєнь та військової техніки в сотні та тисячі разів дорожче. А виробництво на базі гоночних квадрокоптерів взагалі стартує від 200 доларів за одиницю.
Фото: перевага FPV-дронів у дешевизні, точності та маневреності (Віталій Носач/РБК-Україна)
FPV-дрони управляються вручну, вони не пов'язані із супутниковою навігаційною системою GPS, і в цьому плані не сприйнятливі до дії засобів радіоелектронної боротьби. Але якщо ворожі "глушилки" атакують будь-яку радіочастоту, що використовує дрон, перериваються сигнали відеопередачі та управління між пілотом і БПЛА.
Відзначають і низку інших недоліків. По-перше, щоб підвісити потужну бойову частину, необхідно максимально полегшити конструкцію. Тому доводиться ставити легкі акумулятори, які забезпечують лише кілька хвилин роботи.
По-друге, реальна руйнівна сила. Коли йдеться про FPV-дрони, мається на увазі бойова частина масою приблизно 1 кг. Тобто вивести з ладу танк у рази складніше, ніж протитанковою ракетою. Щоб знищити важку бронетехніку ударом БПЛА, має зійтися ціла низка факторів.
По-третє, високий рівень підготовки пілотів. Якщо базовий курс на квадрокоптер типу Mavic займає п'ять днів, то на оволодіння бойовим FPV треба два-три тижні. Більш жорсткі вимоги висуваються до оператора по швидкості реакції, моториці пальців та вестибулярному апарату. Наприклад, ті, кого захитує в автомобілі, точно не зможуть керувати дроном через гарнітуру. На додаток пілотування ускладнюється і тим, що на відміну від Mavic у ньому немає стабілізації. Тому здатність зависнути на місці для нього є фігурою вищого пілотажу.
Українські військові масово запускають FPV-дрони не від хорошого життя. Насамперед через брак артилерійських снарядів. Європейські партнери не встигають із постачанням обіцяного мільйона боєприпасів, а в США пакет допомоги для України на 2024 рік буде погоджено не раніше січня. Усе це змушує Сили оборони заощаджувати ресурси. На сьогодні в артилерійській дуелі на один український снаряд припадає 5-7 російських.
Як заявив командувач оперативно-стратегічного угрупування "Таврія" Олександр Тарнавський в інтерв'ю Reuters, особливо сильний снарядний голод у боєприпасах калібрів 122-мм та 152-мм.
"І сьогодні ці проблеми є по всій лінії фронту. Обсяги, які ми маємо сьогодні, не достатні, враховуючи наші потреби", - заявив він.
Зазначимо, снаряди 122-мм та 152-мм потрібні для артилерії радянського виробництва. Очевидно, партнери зі Східної Європи за два роки війни передали із запасів усе, що могли. Україна нарощує свої потужності за номенклатурами часів СРСР, але очевидно, що дефіцит - це надовго.
За словами заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, тимчасовим рішенням можуть стати дрони-камікадзе.
"Що стосується боєприпасів до артилерії, то це питання виникатиме і надалі. Тому в Україні вирішуватимуть ці питання шляхом створення потужного виробництва БПЛА", - зазначив він в інтерв'ю ВВС.
Військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов у коментарі РБК-Україна пояснив, що від обсягу виробництва залежить багато, але навіть велика кількість FPV перекриє дефіцит у снарядах лише частково. Зокрема, дрони не здатні розбити вогневі точки, бетонні споруди та лінії оборони. Вони виступають швидше як "хірургічний інструмент" для точкового ураження ворожої техніки та озброєнь.
Портал "Мілітарний" наводить аргументи військовослужбовця Сил ТРО із позивним "Турист", який пілотує 10-дюймовий FPV-бомбардувальник LuckyStrike українського виробництва. За його словами, "Лакі" скидає боєприпас масою до 1,5 кг з висоти до 100 метрів та на швидкості 60 км/год. Завдяки роботі таких дронів вдається зберегти військових. І це важливо, адже люди на війні залишаються найціннішим ресурсом.
Російські війська перейшли у наступ на східному фронті та намагаються видавити Сили оборони України з позицій на півдні. Кадри з Авдіївки, лівобережжя Херсонської області та з інших напрямів показують, що багато в чому противника вдається стримати за рахунок ударів FPV-дронами.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко погоджується: це серйозні засоби ураження.
"Але лише FPV-дрони не зможуть вплинути на загальний перебіг бойових дій. Тільки комплексне застосування різних видів озброєнь. Самими дронами війну не виграти", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.
В останні тижні волонтери б'ють на сполох і критикують Генштаб та Міноборони за, на їхню думку, недостатню увагу до FPV-дронів. І схоже, проблеми справді є. Цього тижня президента Володимира Зеленського запитали про виробництво та формування спеціальних підрозділів, оснащених FPV.
"Я позитивно ставлюся і до збільшення виробництва дронів і до спеціальних підрозділів. Має бути структура управління по дронах, не радянська, а дуже проста", - заявив він.
Фото: український військовий керує FPV-дроном (Віталій Носач/РБК-Україна)
На одній із Ставок питання виробництва та постачання були ключовими. Зокрема, обговорювався епізод, коли через бюрократію 26 000 готових дронів не змогли вчасно доїхати до фронту.
"Було дуже голосно на Ставці, але не може бути таких проблем. Я просто шокований, як може не доїхати те, що зроблено нами", - зазначив президент і пообіцяв, що у 2024 році українські військові отримають 1 мільйон дронів.
Коментуючи слова Зеленського, міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин повідомив, що за підсумками грудня Україна вийде на 50 000 FPV-дронів на місяць. Також наступного року очікується випуск понад 10 000 БПЛА з дальністю на сотні кілометрів та понад 1 000 з дальністю за тисячу кілометрів. За його словами, виробничі потужності готові та розпочалося укладання контрактів.
Нинішніми темпами Україна здатна випускати 600 000 FPV на рік. Щоб вийти на цифру в мільйон, слід наростити виробництво до 83 000 на місяць, тобто на 60%.
"Це не так багато. Ми ставимо завдання, щоб це було обов'язково виконано, щоб вони обов'язково були у наших військах. Це не надто велика цифра на ту лінію фронту, яка у нас на сьогодні… Щодо виробництва, ми не бачимо великих проблем" , – пояснив в ефірі телемарафону секретар РНБО Олексій Данілов.
За його словами, ті 26 000 дронів, про які говорив Зеленський, перебували на двох складах і тривалий час не могли потрапити на передову. Зараз до запуску готують систему, яка дозволить автоматично та дуже швидко доставляти БПЛА. Тому що фронт потребує їх щодня та у досить великих кількостях.
На думку керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, іншого виходу немає, і Україна просто зобов'язана вийти на показник у мільйон дронів за рік.
"Потреба дуже велика. Їх багато типів - розвідники, наглядові, камікадзе, що діють на різну глибину, і ті, які можуть скидати гранати. А нам потрібні ще безпілотники на 1500 км, щоб бити по об'єктах на всій окупованій території та в Росії", - розповів він РБК-Україна.
Крім поточних проектів, важливо розуміти, як адаптується ворог, як намагається протидіяти, і що потрібно зробити, щоб бути готовими постійно оновлювати програмне забезпечення та робити дрони ефективнішими.
"Щодо самих FPV-дронів, вони здатні допомогти нашим військам, забезпечуючи вогневу підтримку. Їх потрібно дуже багато, і навіть у такому разі в повній мірі вони не змінять хід війни", - наголосив Мусієнко.
У цьому плані Україні слід удосконалюватися у напрямі роботизованих систем.
"Це може стати ключем до перемоги. Коли йдеться про мобілізаційний потенціал Росії та України, ми розуміємо, що ми в меншості і не можемо змагатися, хто більше мобілізує. Треба розвивати платформи, які здатні доставляти снаряди, нести великокаліберні кулемети, установки для запуску гранат і таке інше", - додав експерт.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.