Більшість українців не готові покидати домівки біля фронту: що може зробити держава, щоб це змінити

Одна з причин - невирішеність житлового питання для них на новому місці проживання. Тож підтримка держави у вирішенні цього питання заради їхньої безпеки має ставати більшою.

За її словами, мешканці таких прифронтових міст як Чернігів, Одеса, Запоріжжя, Миколаїв, Харків і Дніпро у більшій половині випадків при загостренні воєнної обстановки обирають залишатися там, де мешкають зараз. Втім, у поточному році відсоток таких громадян дещо зменшився.

"У минулому році на Чернігівщині 59% мешканців вибрали нікуди не переїздити, але в поточному році таких громадян дещо менше - 56%. У Миколаєві станом на 2023 рік 56% поїхали б, а в нинішньому - 54%. У Запоріжжі 57% і 52%. У Дніпрі 61% і 54%. Аналогічна ситуація в Одесі і Дніпрі. А в Харкові і Сумах кількість людей, які обрали б залишитися, зменшилася на 10%", - зазначила Шуляк.

Очевидно, підкреслила вона, що люди все ж таки починають замислюватись над цим, що з безпекових міркувань краще переїхати в більш спокійні регіони, але відсоток таких все ще надзвичайно малий. Так, у Харкові розглядають можливість переїзду в іншу область 11%, при тому, що у минулому році таких людей було 13%. У Миколаєві стати переселенцями були в готові 8% опитаних у поточному році і 12% у минулому. Втім, у Запоріжжі, Одесі і Сумах за рік настрої, на щастя, змінилися - відсоток громадян, готових на переїзд дещо збільшився, однак він лишається у межах 10%.

Ще менше громадян, розповіла Шуляк, готові переїздити за кордон у випадку, якщо ситуація з воєнними діями погіршиться. Лише 6-9% мешканців прифронтових міст готові залишити свої домівки і переїхати в інші країни. Залишатися у своїй країні напрочуд важливо для українців, наголосила парламентарка, тож держава має підтримувати ці рішення своїх громадян.

Як зазначила Шуляк, однією з причин, чому українці не поспішають переїздити до інших - більш спокійних регіонів, є неготовність органів місцевого самоврядування приймаючих громад сприяти інтеграції нових мешканців.

Значна кількість українських громад, підкреслила вона, і досі ставляться до переселенців як до тимчасового явища, тому і самі ВПО не прагнуть залишатися там надовго. І це потрібно виправляти: створювати для переселенців всі умови, щоб їм хотілося зробити нові місця свого проживання своєю домівкою. Тому саме від органів місцевого самоврядування залежатиме, чи будуть створені на їхній території можливості для цього.

За її словами, через війну кількість жителів в окремих громадах зросла на 25%, що суттєво збільшує навантаження на мережу соціальних послуг – освіту, медицину, адміністративні послуги тощо. Таким чином, деякі приймаючі громади ставляться до ВПО, як до тимчасових мешканців. Але з точки зору розвитку громади такий підхід здебільшого неефективний.

"Нині в Україні налічується понад 4 млн внутрішньо переміщених осіб, 26% з яких потребують соціального захисту. Причому йдеться не лише про вирішення їхнього житлового питання, а і про допомогу у працевлаштуванні, економічну і соціальну реінтеграцію. Ключова роль у цьому процесі саме у приймаючих громад. Деякі з них розуміють важливість створення умов для осілості переселенців на їхній території, оскільки це допоможе їм збільшити податкові надходження до місцевих бюджетів і конкурентності перед іншими громадами, а деякі – ні", – наголосила Шуляк.

Вона також підкреслила, що надважливим пунктом, який сприятиме осілості громадян на новому місці проживання, є вирішення їх житлового питання. Йдеться, зокрема, про більшу доступність для громадян програми "єОселя". Останні зміни в ній, які днями анонсував Уряд і які направлені на підвищення доступності її умов для ВПО, стосуються лише збільшення віку житла, яке можуть придбати переселенці - їм дозволили купувати житло на вторинному ринку по всій території України - йдеться про житло віком до 10 років замість трьох.

"Але цього недостатньо - слід зменшити для ВПО розмір першого - з 20% до щонайменше до 15%. Ще одна необхідна зміна — зменшення для ВПО відсоткової ставки за користування кредитом. На сьогодні кредитна ставка для військових-контрактників, силовиків, вчителів, медиків та науковців становить 3%, а для учасників бойових дій, ветеранів, переселенців та всіх, хто не має власного житла - 7%. Тож ми наполягаємо, щоб цій категорії позичальників також дозволили користуватись державною іпотечною програмою під 3% річних", - резюмувала Шуляк.