Безключовий доступ у авто: як працює і як усунути ризики

Користуватися машиною, не шукаючи раз по раз ключа в кишені, справді дуже зручно. Тому опція з фірмовими назвами KeyLess-Go, Advanced Key, Smart Entry, Smart Key, Comfort Access тощо швидко поширилася з преміальних машин на масові автівки. Але з часом зручність у цій системі побачили не тільки законні користувачі, а й недобрі люди…

Що таке безключовий доступ

Безключовий доступ – назва почасти умовна, адже машину водієві відчиняє все ж таки ключ, хоча не механічний, а електронний. Але про все по порядку.

Водій автомобіля, заявленого як "безключовий", завжди має в кармані такий собі аксесуар – стильний брелок, стилізовану пластикову картку або навіть картку, аналогічну банківській. Фактично це і є ключ. Всередині цього предмету є електронна схема, яка через радіоканал може зв’язуватись з автомобілем. Впізнаючи завдяки електронному чіпові власника, машина розуміє: перед нею – “свій”, і розблоковує перед ним двері та виконує інші важливі команди.

В різних моделей автомобілів ця система має власні особливості, але в цілому схема схожа, і про неї ми поговоримо нижче.

Цікаво, що власне фізичний ключ при безключовому доступі часто все одно є в наявності, хоча і захований. Якщо добре пошукати, його можна знайти в брелку чи в смарт-карточці, яку водій повинен носити з собою в якості мітки. Після звільнення застібки металеве жало ключа можна витягнути і використати за призначенням, знайшовши на водійських дверях відповідний замковий отвір. Який часто теж прикритий декоративним елементом, і про спосіб його видалення власникові треба дізнатись заздалегідь.

Як працює безключовий доступ

Працює безключовий доступ швидко і беззвучно. Коли до зачиненого автомобіля, що стоїть на парковці, впритул наближається власник з електронною міткою в кишені, машина помічає її появу і обмінюється з міткою кодованими радіосигналами. З зрозумілих причин виробники не розкривають всіх алгоритмів, але суть їх – в ідентифікації мітки (власника). Якщо машина визнає, що це саме її персональна мітка, а людина з міткою, відповідно, не самозванець, система розблоковує замок водійських дверей (часто – обох передніх). У деяких моделей при цьому спрацьовує "аварійка", мигають фари, розкладаються дзеркала.

Тепер, якщо піднести руку до дверної ручки (в ній є чутливий датчик), замок відкриється і в машину можна зайти. Іноді замість датчика є маленька кнопка, яку треба натиснути, перш ніж потягнути на себе ручку.

Коли людина з міткою в кишені опиняється в салоні, автомобіль розуміє це і дає дозвіл на наступний рівень дій – вмикання мультимедійної системи, запалювання, запуск двигуна. Суттєво, що заведений двигун буде працювати і якщо людина з міткою залишить салон – але повторний запуск за таких обставин не відбудеться.

Якщо при непрацюючому моторі людина з брелком вийде з машини і зачинить за собою двері, система оцінить цей факт і приготується до наступного за її логікою кроку – блокування замків дверей і багажника. Що і буде виконано, коли мітка “відійде” на відстань близько 2-3-х метрів.

Ключовий, даруйте за каламбур, момент безключового доступу – у відстані, на якій він спрацьовує. З одного боку, вона має бути достатня великою для того, щоб водій, хутко підходячи до машини з брелоком, не чекав, поки замки розблокуються. З іншого, відстань розблокування дверей бажано робити меншою, щоб відкритими дверима не могли скористатись сторонні особи. Ось тут, власне, і починається розмова про негативний бік безключового доступу.

В чому небезпека безключового доступу

Головна вада безключового доступу у тому, що він може стати помічником зловмисників, які хочуть угнати машину чи вкрасти її вміст під час стоянки. Радіоканал, яким мітка-брелок обмінюється даними з автомобілем є слабкою ланкою, яку легко зламати злочинцям.

По-перше, код, який шифрує радіообмін системи, можна зламати, перехопивши його код-граббером і повторивши команду на розблокування дверей і двигуна у відсутність власника. Але це доволі складно навіть за сучасного рівня технологій, бо і коди непрості, і відстань дії передатчиків системи доступу – ті самі 2 – 3 метри. Тому найчастіше крадії використовують інший шлях – на воровському сленгу “довгу руку”, а технічною мовою – ретранслятор.

Це електронний прилад, який збільшує горезвісні 2 – 3 метри далекобійності мітки до кількасот метрів. Якщо у злочинців є такий ретранслятор, їхня “робота” сводиться до простих дій. Дочекавшись, наприклад, на парковці цікаве їм авто, крадії розділяються. Один залишається поряд з приреченою машиною.

Коли власник, закривши машину системою безключового доступу, відправляється до офісу, квартири чи супермаркету, другий зловмисник прямує впритул за ним з ретранслятором у сумці. При тому злочинний прилад ловить сигнал від мітки, яка лежить в кишені власника, і, підсиливши, транслює його так, що його ловить автомобіль на парковці (або приймач-ретранслятор першого крадія). Автомобіль немов “бачить” мітку поряд і розблоковує доступ до салону.

Тепер першому злочинцю залишається тільки дочекатись, щоб власник з напарником "на хвості" вийшли з поля зору, щоб спокійно сісти у відкриту машину, аби “обчистити” її чи угнати.

Як захистити KeyLess-доступ

На щастя, описана вище злочинна схема обмежена однією умовою: ретранслятор шифрованого сигналу є не в кожного зловмисника, вільно не продається, та ще й коштує чималих грошей. Тому його використовують в пергу чергу високопрофесійні крадії, які полюють на дорогі машини преміум-класу. Проте електроніка – у тому числі і злочинна – неухильно дешевшає, і певно, доволі скоро ретранслятори можуть з’явитись і у розпорядженні провінційних автозлодюжок.

То що робити власникам моделей з безключовим доступом?

• Екранований чохол для мітки. Не найнадійніший, але в принципі реальний спосіб заглушити сигнал мітки, коли вона не потрібна і просто лежить в кишені. Але фахівці кажуть, що брелку часто вдається “пробити” екранний ефект металевого чохла – і тоді його можуть підхопити зловмисники;
• Відмовитись від системи. Якщо витратити певну суму грошей, у серйозному тюнінг-ательє кваліфікований майстер замінить стандартний безключовий доступ за умовчанням на ту чи іншу систему з примусовим розблокуванням машини.
• Додаткова сигналізація (іммобілайзер). Штатну систему безключового доступу нескладно доповнити нештатною сигналізацією. Вона може бути так само з міткою чи класичною, з брелоком – головне, що автокрадії не знатимуть про неї і її характеристики, і не будуть готові для її нейтралізації.
• Блокування штатного радіоканалу. Додаткову “сигналку” можна навчити вимикати штатний канал радіобміну з брелком безключового доступу, коли машина перебуває в режимі охорони. Для кваліфікованого майстра це не дуже складна робота. Тобто поки машина буде під охороною додаткової системи, на сигнали від штатної мітки (аутентичні чи ретрансльовані) вона не реагуватиме.

Якщо коротко

Безключовий доступ – штука дійсно зручна, тому багатьом власникам дещо дивно відмовлятись від нього через теоретичну можливість стати жертвою злочину. Якщо такі сумніви не залишають і вас, то спробуйте зіставити модель і вартість вашого авто, криміногенність регіону і ваш режим поїздок, щоб зрозуміти, наскільки велика ймовірність, що ваше авто вистежать і вкрадуть. І врешті-решт, встановити додатково недорогу сигналізацію чи потаємний тумблер теж ніхто не заважає.