США вдруге за два місяці уникли "шатдауну" через розбіжності щодо урядового бюджету на наступний рік. Але в України поки що немає причин для радості, адже питання щодо виділення 60 млрд доларів на допомогу все ще не вирішене. Чи отримає Україна обіцяні кошти, чому це важливо для президента Джо Байдена та що відбувається в Конгресі США, – в матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.
Під час підготовки матеріалу використовувалися заяви американських чиновників та ексклюзивний коментар виконавчого директора американської некомерційної організації Renew Democracy Initiative Уріеля Епштейна.
Схвалений на початку жовтня тимчасовий бюджет США, який дозволив уникнути "шатдауна" (припинення роботи більшості держустанов через відсутність фінансування), був розрахований лише до 17 листопада. За цей час Конгрес не просто не дійшов згоди щодо бюджету на наступний рік, але й не обговорював його взагалі. Тому законодавці мали два варіанти – продовжити тимчасове фінансування або відправити уряд в "шатдаун". І попри політичні розбіжності, навіть всередині самої Республіканської партії, Палаті представників все ж вдалося не допустити блокування роботи уряду.
Минулого тижня новий спікер Майк Джонсон вніс до Палати власний законопроект, за яким частина урядових програм отримає фінансування до 19 січня наступного року, інша частина – до 2 лютого. Його ініціатива не влаштувала ні демократів (оскільки там не передбачено коштів для Ізраїля та України), ні "трампістів" (бо законопроект не передбачає скорочення видатків), що поставило під загрозу можливість її ухвалення в Палаті представників. Але зрештою демократи підтримали ініціативу Джонсону, що дало необхідну для ухвалення кількість голосів, навіть попри опір деяких ультраправих республіканців.
Надалі законопроект Джонсона має ще отримати схвалення Сенату, але з цим, як очікується, проблем не має виникнути, як і з підписом президента Джо Байдена. Тому "шатдауну" в США точно вдасться уникнути. Принаймні в найближчі пару місяців.
Такий маневр дасть Конгресу більше часу, щоб дійти згоди щодо урядового бюджету на увесь наступний рік, з чим в американських законодавців серйозні проблеми. Окрім вимоги республіканців скоротити низку видатків, каменем спотикання стали початково закладені в бюджет понад 20 млрд доларів на допомогу Україні, проти чого виступали "трампісти".
У вересні розгляд бюджету в Палаті представників зайшов в глухий кут, а США опинилися під загрозою "шатдауну". В останній момент Конгрес схвалив тимчасовий бюджет на 45 днів і без допомоги Україні, щоб за цей час спробувати дійти згоди.
Але надалі ситуація ускладнилася ще більше після того, як "трампісти" відправили у відставку з посади спікера Палати республіканця Кевіна Маккарті, який пішов на домовленості з Білим домом для уникнення "шатдауну". А обрання нового спікера розтягнулося на цілих три тижні, протягом яких робота Палати була фактично заблокована.
Джонсону вдалося не допустити "шатдауну" в США (фото: Getty Images)
Поки тривали баталії в Конгресі США, на Близькому Сході спалахнула війна між Ізраїлем та бойовиками ХАМАС. Це стало ще одним викликом для Вашингтона, оскільки Ізраїль – ключовий союзник США в регіоні, тепер потребував допомоги з протиповітряною обороною та боєприпасами. Тому Білий дім вирішив об’єднати в один запит допомогу Україні та Ізраїлю, сподіваючись, що це прискорить його розгляд. Але все пішло не за планом Байдена.
Представник "трампістів" Джонсон, якого республіканці обрали новим спікером Палати, відразу ж почав вставляти палиці в колеса президентській адміністрації. Він виступив проти об’єднання допомоги Києву та Тель-Авіву та вніс до Палати власний законопроект про виділення понад 14 млрд доларів для Ізраїлю. Водночас Джонсон обіцяв пізніше внести і законопроект щодо України, але об’єднавши його з коштами на зміцнення південного кордону США, чого затято вимагають прихильники Трампа.
У Білому домі відразу ж попередили, що окремий пакет допомоги Ізраїлю буде заветований Байденом. Хоча законопроект Джонсона і отримав схвалення Палати, він навряд чи збере достатньо підтримки в Сенаті, більшість в якому мають демократи, а отже до президентського столу документ, скоріш за все, просто не дійде.
Тактична боротьба довкола об'єднання допомоги Україні та Ізраїлю в один пакет – це елемент ширшого протистояння між республіканцями та командою Байдена, в контексті президентської кампанії, що вже стартувала.
На етапі розгляду урядового бюджету прибічникам Трампа вдалося переграти Білий дім і досягнути бажаного – виключити допомогу Україні. Зараз же можна спостерігати другий раунд протистояння. Якщо Байден не зможе протиснути через Конгрес свою ідею – виділяти кошти Україні та Ізраїлю в одному пакеті, це стане вже його другою поразкою в кулуарній боротьбі у Вашингтоні.
Ні для кого не секрет, що здатність України відбивати повномасштабне вторгнення Росії значною мірою залежить від допомоги Сполучених Штатів. США передають українським військам власне озброєння, замовляють виробництво ППО та іншої зброї, а також допомагають покривати дефіцит бюджету України шляхом грантів. Тому стабільність американського фінансування є важливим моментом для українців.
Загалом США виділили зі свого бюджету 113 млрд доларів на підтримку України з початку повномасштабної російської агресії. Проте кошти закінчуються. США вже використали 95% з наявного на даний момент пакету військової допомоги. У розпорядженні Пентагона залишилося трохи більше мільярда доларів, а тому США вирішили розтягувати їх використання, надсилаючи Україні менші порції допомоги.
Наприкінці жовтня президент США Джо Байден вніс в Конгрес запит на виділення понад 100 млрд доларів на допомогу союзникам і не тільки. На військову та фінансову підтримку України в цьому запиті передбачено 60 млрд доларів. Ще 14 млрд має отримати Ізраїль, який з жовтня перебуває у війні з терористами ХАМАС. Окрім цього, цей стомільярдний пакет включає кошти на допомогу Тайваню та додаткове фінансування південного кордону США.
Однак із розглядом цього запиту теж виникли проблеми. Трампістське крило республіканців, приблизно третина від їхньої фракції у Палаті представників, в принципі виступає проти підтримки України – і змушує рухатись у своєму фарватері всю партію.
Байден хоче виділити допомогу Україні та Ізраїлю разом (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Боротьба між Байденом та республіканцями навколо об’єднання допомоги Україні та Ізраїлю не може тривати вічно. По-перше, гроші, виділені для українців раніше, закінчуються. По-друге, війна на Близькому Сході теж вже може завершитись ще до того, як американці нарешті зможуть виділити Ізраїлю якусь додаткову допомогу – що фактично її знецінює.
На думку виконавчого директора американської некомерційної організації Renew Democracy Initiative Уріеля Епштейна, зараз шанси схвалити об’єднану допомогу Україні та Ізраїлю складають 60%. Проте Байден навряд чи піде на якісь компроміси з республіканцями, наприклад, щодо розділення допомоги або зменшення її розміру, зазначив Епштейн в коментарі РБК-Україна.
"Це може статися, тільки якщо республіканці об'єднаються в цьому питанні, що також сумнівно. Варто пам'ятати, що серед республіканців не менше половини підтримують Україну. І навіть попри те, що спікер налаштований скептично, вагу має думка більшості", – зазначив експерт.
Але в підсумку Україна так чи інакше отримає допомогу, якщо не в об’єднаному пакеті, то окремо. Формат важливий з точки зору швидкості виділення коштів, пояснив Епштейн. "Якщо вони об'єднані, допомога Україні може бути надана швидше. Якщо вони будуть окремі, Україна отримає її пізніше", – додав він.
Сенат, як заявляв представник демократичної більшості Чак Шумер, планує почати розгляд запиту Байдена лише після Дня подяки, який в США святкують 23 листопада. А отже, навіть, якщо в Палаті і дійдуть згоди щодо українського питання, то на підпис президента законопроект потрапить лише ближче до початку грудня.
Проте, як зауважив Епштейн, виділення 60 млрд доларів на допомогу Україні – це не кінцева мета. Важливо, щоб підтримка України з боку США надавалася стільки, скільки це потрібно, як це декларував сам Байден.
І навіть якщо Конгрес зможе переступити через свої поточні чвари і в якийсь спосіб таки проголосувати допомогу Україні, є ризик, що наступного великого пакету доведеться чекати занадто довго (хоча поточна пропозиція Байдена потреби ЗСУ на осяжну перспективу, звісно, покриває). Адже до початку наступної осені вибори в США вже будуть у самому розпалі, і українське питання буде залежати від них ще більше, ніж зараз.