Байден чи "План Б"?

Про те, як Демократична партія США зіштовхнулася зі складним вибором – чи змінювати Джо Байдена як кандидата на майбутніх президентських виборах чи ні, і чому для неї ризиковані обидва варіанти – у колонці американського політолога та бізнесмена Яна Бреммера.

За чотири місяці до президентських виборів 2024 року демократи зіткнулися з ідеальним політичним штормом. Через вражаюче невпевнений виступ президента Джо Байдена на дебатах з Дональдом Трампом багато функціонерів, а також великі спонсори та вірні виборці Демократичної партії почали закликати до зміни кандидата.

Лише кілька тижнів тому підтримка Байдена вважалася найкращим варіантом для демократів. Справа в тому, що не так просто виграти у чинного президента. Починаючи з 1932 року, лише Герберт Гувер, Джиммі Картер, Джордж Буш-старший та Трамп не змогли переобратися. Сценарії, в яких Байден іде у відставку або конкурує із сильним суперником на праймеріз, виглядали необґрунтовано небезпечними. Коли демократи вирішували не балотуватися на другий термін – Гаррі Трумен та Ліндон Джонсон у 1952 та 1968 роках відповідно, перемога діставалася республіканцям (Дуайт Ейзенхауер та Річард Ніксон). А конкуренція з боку Едварда Кеннеді на праймеріз демократів у 1980 році завадила кампанії Картера за переобрання; у результаті у Білому домі опинився Рональд Рейган.

Пам'ятаючи історію, більшість демократів вважали, що безпечніше підтримувати Байдена – людину, яка одного разу вже виграла у Трампа. Жоден демократ, який прагне стати колись президентом, не захоче послаблювати позиції чинного президента, які й так уже перебувають у зоні ризику.

Однак побоювання з приводу віку Байдена (йому зараз 81 рік, а наприкінці другого терміну буде 86) стали центральною темою нинішньої передвиборчої кампанії – хоча Трамп, наприклад, очікує винесення вироку у кримінальній справі в Нью-Йорку. (Чи це не індикатор того, наскільки погано почала функціонувати американська політика?). Після фіаско Байдена на дебатах редколегія New York Times, провідної газети лівоцентристського істеблішменту, закликала президента вийти з гонки, і, як показують новітні опитування, приблизно половина виборців Демократичної партії згодні з цим закликом.

Якщо Байден вирішить не виходити з перегонів, шанси замінити його дорівнюють практично нулю. Швидко пройшовши сезон праймеріз, він заручився підтримкою делегатів, необхідною для висування кандидатом на партійному з'їзді в Чикаго у серпні. Ці делегати зобов'язалися підтримувати Байдена, якщо він сам не звільнить їх від цього зобов'язання. Крім того, навіть якби демократи могли легко замінити Байдена, хто міг би стати новим кандидатом? Одне за одним, опитування показують, що віце-президент Камала Харріс користується не більшою популярністю, ніж сам Байден, проте, якщо усунути її заради іншого кандидата, виникає ризик відчуження значної кількості виборців серед жінок і меншин.

Що стосується альтернативних кандидатур (губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, губернатор Мічигана Гретхен Уітмер, міністр транспорту Піт Буттіджіч і так далі), всі вони, як правило, не проходили перевірку на національному рівні. Щоб зрозуміти, наскільки швидко неперевірений кандидат може провалитися, просто згадайте про гаряче очікувану, але в результаті катастрофічну спробу губернатора Флориди Рона Десантіса виграти у Трампа на праймеріз республіканців цього року.

Байден поки категорично відмовляється виходити з перегонів, а публічна демонстрація підтримки з боку колишніх президентів Барака Обами та Білла Клінтона покликана підтвердити, що партія продовжує рухатися вперед. Логіка продовження участі Байдена у виборах полягає у тому, що цей президент ще може перемогти Трампа. У надполяризованому політичному середовищі Америки мільйони людей, які заявляють соціологам, що Байден занадто старий для другого терміну, все одно проголосують за нього просто щоб не пустити Трампа до Білого дому. Обидві сторони вважають, що на кону стоїть майбутнє американської демократії, тому явка виборців, ймовірно, буде високою.

Але пагорб, на який Байдену доведеться піднятися, ставатиме крутішим у наступні тижні, оскільки анонімні члени Демократичної партії продовжують заявляти ЗМІ, що він має піти. Цей потік негативних публікацій заважатиме президенту перевернути сторінку, принаймні до з'їзду, що відбудеться в серпні. А якщо розпочнуться розмови про перенесення дати офіційної номінації Байдена, це спричинить спекулятивні розмови про те, що він запанікував, навіть якщо насправді це не так. І все це відбуватиметься у той час, коли виборчий штаб Байдена сподівався концентрувати увагу ЗМІ на численних проблемах Трампа.

Наразі Демократична партія паралізована. Усунення чинного президента від участі у виборах – це вкрай ризикована політична гра; але продовження підтримки слабкого чинного президента може бути навіть ризикованішим. Тим часом Трамп уже кілька тижнів насолоджується хорошими новинами. Майже всі його проблеми із законом відкладено до закінчення виборів. Оголошення вироку у справі про "хабар за мовчання" у Нью-Йорку відкладено. Нове рішення Верховного суду знизило ймовірність, що він опиниться у в'язниці, а також нагадало консервативним виборцям, що Трамп зумів схилити склад цього суду праворуч, і він зробить це знову у разі перемоги. Увага преси зосереджена на пошуку віце-президента для Трампа, а не на його хаотичній поведінці.

Рішення щодо політичного майбутнього Байдена залишається за самим президентом, і ми не знаємо, що він зробить. Поки що він має намір йти старим курсом, намагаючись змінити тему. Проте з кожним днем тиск із вимогою змінити кандидата Демократичної партії у президентських перегонах наростатиме. Це безпрецедентно скрутне становище в американських президентських виборах, які вже характеризуються унікальною дисфункціональністю.

Copyright: Project Syndicate, 2024.
www.project-syndicate.org