Наприкінці квітня та на початку травня активізувалися удари по об'єктах, які обслуговують воєнну машину Російської Федерації. Причому географія не обмежується Кримом - подібні інциденти все частіше трапляються на території самої країни-агресора.
РБК-Україна розбиралося, що означають ці вибухи та чого чекати далі.
У ніч на 24 квітня в Севастополі з інтервалом у кілька хвилин пролунали два потужні вибухи. Очевидці повідомили про стрілянину з берега трасувальними снарядами, за якою послідували вибухи в районі Стрілецької бухти.
Як заявила окупаційна влада, Чорноморський флот нібито відбив атаку надводних безпілотників на зовнішньому рейді. За словами "губернатора" Михайла Развожаєва, дрони не змогли увійти до бухти. Однак фото та відео з місця подій говорять про інше.
Фото: дим після вибуху в Стрілецькій бухті на місці швартування кораблів ЧФ Росії (t.me/Crimeanwind)
Російське Міноборони заявило про атаку пункту базування Чорноморського флоту трьома безекіпажними швидкохідними катерами. Офіційно в Україні не підтверджували причетність. Але речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат зазначив, що такі цілі складно вразити.
"Звичайні безпілотники, що рухаються водною поверхнею - це досить непроста ціль, яку важко вразити. Тому засоби сучасного ведення бою з використанням БПЛА різних типів нарощуватимуться", - заявив він в ефірі телемарафону.
Охочіше українська сторона коментувала інцидент у Севастополі в ніч на 29 квітня. Тоді у мікрорайоні Козача Бухта спалахнула масштабна пожежа на нафтобазі. За словами окупантів, через падіння дрону.
Представник ГУР Міноборони Андрій Юсов зазначив, що "бавовна" на нафтобазі "є божою карою, у тому числі за вбитих цивільних в Умані". А внаслідок вибуху було знищено понад 10 резервуарів із близько 40 тисяч тонн нафтопродуктів. Паливом з цієї нафтобази заправляють кораблі ЧФ Росії, з яких запускають ракети по українських мирних містах.
Як випливає зі слів спікера Сил оборони півдня України Наталії Гуменюк, інцидент на нафтобазі - це ніщо інше, як підрив логістики противника та один з елементів підготовки українських сил до активних дій.
У перші дні травня ситуація на острові залишається напруженою. Цього тижня сталися дивні вибухи на військовій базі у Сімферополі, а ППО росіян працювала над Севастополем та Феодосією. Напередодні там нібито збили безпілотник, який летів у бік морського терміналу.
Військовий експерт Владислав Селезньов у коментарі РБК-Україна припустив, що по об'єктах у Криму працює саме українська сторона, поступово знищуючи військову та паливну інфраструктуру.
"Бо літаки, кораблі та танки без пального - це купа заліза, яка не зрушить ані вперед, ані назад. Вочевидь подібна діяльність триватиме аж до початку нашого контрнаступу", - зазначив він.
А колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун у розмові з виданням наголосив: "Незважаючи на те, що Україна не брала відповідальності за "бавовну", треба розуміти, що йде підготовка до звільнення окупованих територій".
Водночас, українська сторона прямо заявляє про необхідність відрізати Росію від Криму. Днями представник ГУР Андрій Черняк погодився з думкою колишнього командувача армії США в Європі Бена Ходжеса про те, що Крим може відіграти вирішальну роль у російсько-українській війні.
"Безумовно, ворога потрібно відрізати від Криму - зробити так, щоб Росія не змогла використати тимчасово окупований півострів у воєнних цілях і, нарешті, здійснила так званий "кримський жест доброї волі", - пояснив він.
Також за даними розвідки, український спротив у Криму нарощує свої можливості, що разом із ударами по військових об'єктах справляє на росіян гнітючий ефект. Як наслідок - противник вже перемістив більшість бойових кораблів з Севастополя до Новоросійська.
У логіку того, що Україна може спробувати відрізати Крим, вкладаються і інциденти на російській території. Зокрема, у ніч на 3 травня спалахнула нафтобаза у селищі Волна на Таманському півострові (Краснодарський край) неподалік Кримського мосту. Згідно з заявою росіян, знову-таки внаслідок атаки дрона.
А сьогодні, ймовірно, чотири безпілотники атакували Ільський нафтопереробний завод (НПЗ) майже під Краснодаром. А він знаходиться вже за 200 кілометрів від Кримського мосту.
Віктор Ягун у коментарі РБК-Україна зазначив, що сировинна та логістична блокада Криму може бути одним із способів знекровити супротивника і не дозволити повною мірою використовувати флот та сухопутні війська.
"Також слід розуміти, що така блокада сковуватиме і південне угруповання російських військ в окупованих районах Херсонської та Запорізької областей. Всі ці дії в комплексі спрямовані на те, щоб ворог не міг почуватися вільно саме в логістичному плані", - сказав він.
Експерт Владислав Селезньов каже, що чим більше паливних об'єктів буде знищено, тим складніше агресору підвозити пальне для тих самих танків. Хоча, звичайно, ключовим елементом російської логістики залишається Кримський міст, для знищення якого поки що немає необхідних засобів.
Очікування українців щодо деокупації Криму підігрівають заяви з боку влади. Наприклад, президент Володимир Зеленський упевнений, що російські військові почнуть тікати, як тільки ЗСУ підійдуть до першого села на півострові.
"Чи деокупуємо ми Крим? Це буде легше, ніж те, що відбувається зараз. Він (президент РФ Володимир Путін, - ред.) десять років промивав людям мізки. Коли підійдемо до адміністративного кордону з Кримом, ви побачите, як росіяни будуть тікати" , - заявив він в інтерв'ю журналістам.
Фото: президент Володимир Зеленський вважає, що росіяни втечуть із Криму, як тільки ЗСУ підійдуть до адміністративного кордону (Віталій Носач/РБК-Україна)
На його думку, кримчани втомилися від окупації, оскільки росіяни весь цей час мілітаризували острів і не розвивали його. І щойно українські воїни почнуть звільняти Крим, місцеві вийдуть на вулиці та допоможуть вигнати окупаційну владу.
Примітно, що міністр оборони Олексій Резніков не відкидає, що Крим можна звільнити без бою. Принаймні про це він заявив американському журналу The Atlantic. Хоча секретар РНБО Олексій Данілов, коментуючи його слова, наголошує, що поки складно говорити про це. У будь-якому разі Україна звільнятиме Крим у такий спосіб, який вважатиме за необхідний. А всі згадані інциденти є сигналом окупантам, що треба якнайшвидше забиратися з півострова.
На думку експерта Владислава Селезньова, в принципі це може бути одним зі сценаріїв.
"Для цього треба тиснути на ворожі сили за допомогою наших військ, після чого примусити їх до того "жесту доброї волі", який був у Херсонській та Харківській областях, а до цього на півночі України та на острові Зміїний. У росіян є досвід прийняття "нелегких рішень". Думаю, що після руйнування Кримського мосту та заходу передових підрозділів на північ півострова, росіяни втечуть. Тому що утримати Крим без належної логістики неможливо", - додав він у коментарі РБК-Україна.
Цікаві події відбуваються не лише на кримському напрямі. Випадки з безпілотниками фіксуються у низці російських регіонів. Зокрема, у Бєлгородській області були атаковані "захисні споруди", невстановлений дрон збили над Воронезькою областю, а в ніч проти 4 травня під удар потрапив Новошахтинський НПЗ (Ростовська область). Зазначимо, останній зазнавав ударів ще влітку 2022 року. Завод пов'язують із колишнім нардепом Віктором Медведчуком.
І, мабуть, головна подія цього тижня - атака дронів на Кремль. Українська сторона заперечує причетність, в Офісі президента натякають на роботу спротиву в самій Росії, а опитані РБК-Україна експерти допускають ФСБ-шну провокацію, спрямовану на ядерний шантаж та зрив контрнаступу ЗСУ. Ну і не виключено, що хвалена російська ППО насправді не в змозі протидіяти ударним БПЛА.
Детальніше про це - у матеріалі "Замах на Путіна? Головне про "атаку дронів" і з якою метою Кремль звинуватив Україну".
Крім того, у прикордонній Брянській області 1 травня невідомі підірвали залізницю, внаслідок чого зійшов з рейок та спалахнув поїзд із пальним. Підрив порушив сполучення з білоруським Гомелем, гілкою з якого здійснюється постачання російських військ.
Наступного дня в цій області зійшов з рейок ще один вантажний поїзд. Російські телеграм-канали вважають, що за обома інцидентами може стояти та сама група осіб.
Віктор Ягун наголошує, що залізниця є основою військової логістики РФ.
"Це були якісь невідомі патріоти. Але їхні дії входять до комплексу переривання логістичних ланцюжків. Що може забезпечити успіх нашого контрнаступу", - наголосив він у розмові з виданням.
На думку експерта Владислава Селезньова, військові ешелони, що йдуть під укіс, говорять про те, що на території агресора працюють партизани. І тут не так важливо, які саме - російські чи українські. Важливо те, що противник не здатний захистити свою залізницю. І вже це - чудова новина.