Балтійський фронт. Як три маленькі країни стали великими друзями України

Політична підтримка

З початком повномасштабного російського вторгнення країни Балтії заявили про рішучу підтримку України. У березні 2022 року вони виступили за створення безпольотної зони, потім на тлі масових воєнних злочинів визнали агресію Росії геноцидом українського народу.

Під час війни лідери Литви, Латвії та Естонії неодноразово відвідували Україну, щоби висловити свою підтримку. В останній підтримка України навіть прописана у коаліційній угоді. А ще балтійські країни зберігають жорстку антиросійську риторику. На думку естонського президента Алара Каріса, світова спільнота не має боятися поразки Росії.

"Україна цілком здатна скористатися допомогою західних союзників і досягти успіху у війні. Ми маємо забезпечити, щоб Україна змогла зберегти цей успіх. Недоречно вважати, що цієї зими вона не зможе просунутися далі. З історії ми знаємо, що Фінляндія воювала і перемогла у Зимовій війні. Тому треба продовжувати надавати військову допомогу Україні та підвищувати ціну війни для Росії", - говорив він у листопаді 2022 року.

Фото: президент Естонії Алар Каріс вірить у перемогу України (president.gov.ua)

Прем'єрка Кая Каллас заявляла, що можливість поїздок до Європи не є правом, а привілеєм, і російські туристи становлять загрозу для національної безпеки. Вона також говорила про те, що її країна не надаватиме притулку росіянам, які тікають від мобілізації.

Різко проти Росії виступає і президент Латвії Егілс Левітс. Незважаючи на те, що в його країні найбільший відсоток російськомовних - близько третини - він пропонував позбавляти громадянства за підтримку вторгнення Росії. Більше того, на його особисті переконання, люди в Латвії не можуть бути нейтральними по відношенню до цієї війни. А нелояльні російськомовні взагалі можуть бути ізольовані від суспільства.

Крім того, Левітс вважає, що настав час створити спеціальний трибунал для Росії. І пропонує розпочати його у заочному режимі, щоб уже зараз конфіскувати її активи для відновлення України.

Окремий пункт - підтримка зусиль щодо вступу до Євросоюзу та НАТО. Одним з найгучніших "адвокатів" України тут виступає Литва. Президент Гітанас Науседа підтримує оптимізм Києва та розраховує на початок повноцінних переговорів уже у 2023 році.

Схожої позиції він дотримується і щодо євроатлантичної інтеграції.

"Війна триває, і територіальна цілісність України порушується. Спочатку необхідно її відновити. Водночас членство України в НАТО не може бути викреслено з порядку денного. Ми маємо узгодити алгоритми та формули, які використовуватимемо, щоб рухатися далі у цьому аспекті", - наголосив Науседа під час січневої поїздки до Львова.

Про те, чому країни Балтії виступають єдиним фронтом у підтримці України, в інтерв'ю "Голосу Америки" розповіла латвійський міністр оборони Інара Мурнієце. За її словами, український народ багато що вкладає у захист своєї країни і бореться за існування держави, "тому наш моральний обов'язок - допомагати Україні чимось можемо".

Постачання зброї

• Литва

Зброя з Литви почала надходити в Україну ще у лютому 2022 року. У першій партії було передано кілька автоматів, пістолетів, шоломів і бронежилетів. Навесні литовські партнери надали 20 американських бронетранспортерів, 10 військових вантажівок та 10 позашляховиків.

Влітку були передані додаткові бронемашини M113 та M577, боєприпаси та інша необхідна підтримка. Восени - міномети, тепловізори, зимова форма, спорядження та інше.

На даний момент загальна військова допомога Литви оцінюється близько 300 млн євро. У крайній пакет увійшли десятки зенітних гармат Bofors L70 з боєприпасами, а також два вертольоти Мі-8.

Фото: президент Литви Гітанас Науседа закликає відмовитися від "червоних ліній" у підтримці України (president.gov.ua)

Крім того, останнім часом литовський голос все частіше чути під час обговорення можливості постачання більш технологічних озброєнь, аж до винищувальної авіації західного зразка. Зокрема, президент Науседа впевнений, що ці так звані "червоні лінії" давно пора переходити.

• Латвія

У перші дні російського вторгнення доставила 30 вантажівок із бойовими касками, сухпайками, медичними приладами та ліками. Далі було передано 90 безпілотних літальних апаратів, а місцевий парламент дозволив добровольцям воювати на боці України.

Влітку Міністерство оборони Латвії повідомило про передачу транспортних вертольотів Мі-8 та Мі-2, а також шести гаубиць М109. У січні 2023 року було анонсовано нову допомогу, яка включає зенітно-ракетні системи Stinger, елементи ППО, два вертольоти Мі-17, десятки кулеметів, безпілотиніки та запчастини для гаубиць М109.

Загальна військова допомога Латвії також оцінюється близько 300 млн євро.

• Естонія

Ще до російського вторгнення Естонія передала мобільний шпиталь. У квітні постачання летальної зброї перевищили суму в 200 млн євро. Тоді Україна отримала комплекси Javelin, протитанкові міни, стрілецьку зброю, боєприпаси, засоби захисту, 13 бронеавтомобілів, 50 000 польових пайків та 9 гаубиць Д-30.

У травні естонські партнери передали деяку кількість гаубиць FH70 та 7 бронетранспортерів Mamba APC, влітку - міномети, протитанкові засоби та польовий госпіталь, а восени - зимовий одяг, спорядження та амуніцію.

У січні 2023 року Естонія оголосила про виділення найбільшого пакету на 113 млн євро з десятками 155-мм та 122-мм гаубиць, тисячами снарядів, понад сотню протитанкових гармат Carl-Gustav тощо.

На думку прем'єр-міністра Каї Каллас, союзники мають розробити механізм постачання зброї для України за аналогією до вакцини від COVID-19.

"Думаю, всі ми подивилися, що у нас є на складах. Але ми повинні робити більше, і ми повинні надіслати чіткий сигнал оборонної промисловості Європи - виробляти більше. Я думала, що ми можемо використовувати механізм, схожий на той, який був у випадку з вакциною. Тобто європейські країни виділятимуть кошти, Європейська комісія закуповуватиме, а потім її відправлятимуть безпосередньо до України", - сказала Каллас.

Притулок для біженців

Країни Балтії також прийняли десятки тисяч українських біженців. Згідно з останніми даними ООН, тимчасовий захист у Литві отримали понад 73 000 осіб, Латвії - понад 45 000 та Естонії - понад 60 000.

В одному з недавніх інтерв'ю литовський прем'єр Інгріда Шимоніте наголосила, що її країна серед лідерів у ЄС наскільки можна працевлаштувати для українців. Водночас у Латвії знайшли роботу близько 10 000, ще 4 000 набули статусу безробітних. А в Естонії спостерігається перевантаження системи прийому біженців, тому частину їх готова прийняти Фінляндія.

Зазначимо, що для продовження статусу тимчасового захисту в Естонії потрібно мати зареєстроване місце проживання, офіційну роботу або стояти на обліку у службі зайнятості. Крім того, кожен має пройти програму адаптації, базовий курс естонської мови, а діти - відвідувати школи чи дитячі садки. За виконання всіх вимог статус продовжується на рік, а заявку можна подати онлайн.

Ще в грудні естонська влада заявляла, що не зможе прийняти нову хвилю біженців з України. І це слід пам'ятати при виборі країни розміщення. Крім того, стало відомо і про проблеми із житлом. Зокрема, сотні українців у Таллінні виселяють із безкоштовних квартир. Держава надає біженцям тимчасове житло в середньому на 2 місяці. За цей час потрібно знайти постійне.

Латвія автоматично продовжила термін тимчасового захисту до 30 червня 2023 року. На підставі цього українці можуть отримати дозвіл на проживання строком на два роки, продовжити дію проїзних документів до 28 лютого 2024 року, а також з 1 липня 2023 року піти на безкоштовні курси латиської мови.

Донати на перемогу

Балтійські народи практично одностайно підтримують українців, оскільки мають схожий історичний досвід, а також спільні кордони з Російською Федерацією. І у багатьох випадках така підтримка вилилася у пожертвування на мільйони євро для Збройних сил України.

Наприклад, у травні 2022 року литовці за три з половиною дні на краудфандинговій платформі зібрали 5 млн євро на ударний безпілотник "Байрактар". Як правило, суми пожертвувань були невеликими, але охочих виявилося чимало. У результаті компанія-виробник заявила, що передасть дрон безкоштовно, а на зібрані кошти будуть куплені необхідні боєприпаси.

А восени литовці закрили збір на три морські дрони за 750 000 доларів.

"Ми дали їм горді імена заради миру - Peace Дец, Peace Да і Peace Дюк. Чорноморський флот Росії - бійся. Peace-дрони прийдуть непомітно", - іронічно зазначив ініціатор збору журналіст Андрюс Тапінас.

Латвійська благодійна організація "Ziedot.lv" закрила минулий рік із рекордною для себе сумою зборів - близько 19 млн євро. І більша частина цих грошей пішла на допомогу українцям, зокрема на дизельні генератори та іншу гуманітарну допомогу.

Цікаво, що на зброю латиші жертвують не так активно. Зокрема, у серпні також було оголошено збір на "Байрактар" для Збройних сил України і станом на сьогодні зібрано лише трохи більше 900 млн євро з необхідних 5 млн. Щодо естонців, то вони пожертвували мільйони євро на допомогу українським біженцям, кілька генераторів та автомобілів швидкої допомоги.

***
Незважаючи на те, що Литва, Латвія та Естонія є маленькими країнами із загальним населенням близько 6 млн осіб, вони міцно закріпилися в рейтингу друзів України. Згідно з серпневим рейтингом Forbes, вони замикають топ-6. І тут справа не в абсолютних цифрах, а у відносних - Латвія та Естонія надали Україні допомоги майже на 1% від свого ВВП.

Ще у березні президент Володимир Зеленський попереджав, що у разі падіння України саме балтійські країни стануть наступною метою російської агресії. І, схоже, самі вони це чудово розуміють.