Автопілот у сучасному авто: на що здатні електронні асистенти в машинах

Над автомобілем, в якому водій не потрібен, конструктори працюють вже не перший десяток років. Успіхи є, в пресі замерехтіли терміни “автопілот”, “самокеровані” тощо. Але… Забігаючи вперед скажемо, що найновітніші сучасні “автономні” машини все одно мають водія, і він перебуває в салоні аж ніяк не на других ролях.

Навіщо потрібна класифікація автопілотів

Прагнення автовиробників яскравіше подати свій товар у певній мірі призвела до неприємностей. Автомобілі із системами, які одержали стійкий імідж автопілота, почали потрапляти в аварії. При розборі яких з'ясовувалися дивовижні речі. Наприклад, по-перше, те, що всі називали автопілотом, виявилося просто адаптивним круїз-контролем і системою утримання в смузі, а по-друге, що крісло водія в момент вильоту машини з траси ... було порожнім. При тому, що навіть у наворочених Tesla з найпросунутішою системою "самокерування" Full Self-Driving драйверу наказано триматися руками за кермо.

Але потреба в коректному описі можливостей конкретної "самокерованої" машини виникла навіть не тому. Серйозним чинником стримування поширення автономних машин стало законодавство. Багато держав серйозно (і цілком справедливо, до речі) перейнялися питанням: хто відповідатиме, якщо машина “на автопілоті” вчинить ДТП з тяжкими наслідками? Але перші спроби законодавчо відрегулювати питання уперлися в саме поняття “автономності”: який автомобіль вважати самокерованим, а який – лише щедро укомплектованим системами допомоги водієві?

І тоді авторитетна професійна організація SAE (Society of Automotive Engineers – співтовариство автомобільних інженерів) створила систему класифікації самокерованих машин. Вона не ідеальна, але багато що розставляє на свої місця.

Рівень 0

Автомобілі, що нині випускаються і не претендують на титул "автономних", але мають системи допомоги водієві, які в певний момент замінюють його. Ключовий момент – саме "тимчасовість", нетривалість цієї заміни. Наприклад, антиблокувальна система гальм ABS, яка замість водія здійснює безпечне уривчасте гальмування, не відноситься до елементів самокерованості. І навіть система екстреного гальмування, яка спрацьовує при виявленні небезпеки не людиною, а електронікою, теж такою не вважається.

Рівень 1

Перепустка на перший рівень "автономності" – наявність хоча б однієї системи, яка після включення повністю звільняє водія від праці контролювати одне із завдань управління – напрямом руху або прискоренням-уповільненням. Найчастіше йдеться про адаптивний круїз-контроль, який не потребує участі водія у вирішенні задачі підтримки заданої швидкості, в тому числі і коли цьому перешкоджають інші учасники руху.

Рівень 2

Рівень, коли автоматизація стосується вже обох складових задач управління машиною – і прискоренням-уповільненням, і напрямом руху. При цьому також мається на увазі, що самокерованість обмежена періодом, на який його включили, а ще умовами, в яких воно здатне працювати (наприклад, водієві доведеться негайно втрутитися, коли машина потрапляє на дорогу без розмітки або відбійників).

Рівень 3

Те ж саме, що й рівень 2, але можливе втручання людини в ситуацію не повинно бути таким терміновим, оскільки система сама реагує на позаштатні ситуації та здійснює невідкладні дії, наприклад екстрене гальмування. Інакше кажучи, при активованому "автопілоті" (лапки не випадкові) водій може розслабитися більшою мірою – дивитися фільм, читати щось у смартфоні. Насправді відмінності між рівнем 2 і рівнем 3 досить розмиті, хоча в деяких інтерпретаціях прямо говориться, що автомобілі з рівнем 3 повинні самі об'їжджати перешкоди, які несподівано виникли.

Рівень 4

Відмінності від попереднього рівня в тому, що людина при активованій системі ще більш вільна, хоча все одно вважається водієм. Від неї не вимагається постійного спостереження за обстановкою – водій може навіть спати або пересісти на інше місце в салоні. Важливе обмеження в тому, що таке самоврядування допускається лише в деяких географічних зонах (технічно питання у тому, що мозок автомобіля використовує прописану в його пам'яті 3D-карту району).

Рівень 5

Повна автоматизація управління, наявність керма та педалей у салоні опціональна. З погляду сьогоднішніх технологій, такі системи реальні або за ретельно прописаних у пам'яті оцифрованих 3D-картах кожної локації на маршруті, або при онлайн-обміні автомобіля інформацією з іншими учасниками дорожнього руху та об'єктами інфраструктури.

Якщо коротко

Безпілотне майбутнє ближче, ніж нам здається. Але якщо говорити про повну відсутність керма і педалей, то в нашій країні це станеться не скоро. Насправді не так вони і потрібні, ці абсолютні автопілоти, але локальна “безпілотність” більш затребувана, і вона зовсім поряд: самостійне паркування або, скажімо, автономний рух у пробці не залежать від стану розмітки на дорозі, та й від стану самої дороги також. Тим більше, що автомобілі з таким функціоналом доступні в Україні вже зараз.