Автомобільні шини для бруду: як вибирати правильну модель

Звісно, в першу чергу так звана "грязьова" гума призначена для позашляховиків і потужних кросоверів з повним приводом. Але слід визнати, що навіть легковій монопривідній машині додати прохідності на мокрому грунті можуть правильні шини.

Адже більшість, проблем, які отримують у багнюці навіть потужні позашляховики 4х4, пояснюються тим, що вони взуті у невідповідні покришки. Протектор з дрібною нарізкою швидко замилюється брудом і таким чином гладкі колеса прокручуються у болоті та ковзаються по коліях – так що не допомагає і привод на всі чотири колеса. А з іншого боку, одна тільки пара коліс з "зубастими" шинами при правильних діях водія може витягнути машину з м’якого грунта чи рідкого багна.

Які бувають шини для бруду

Спеціальні шини для багна маркуються як МТ (Mud Terrain) та АТ (All Terrain). І на жаль, випускаються вони тільки у розмірностях для позашляховиків – з невеликим посадковим діаметром на диск, з високим профілем і значною шириною. Принципові їхні відмінності – великі шашки протектору та значна відстань між ними. Так зроблено, щоб мокрий грунт не заліплював протектор, перетворюючи шину на гладке слизьке колесо, яке не може чіплятися за дорогу. Проте, зазначимо, що для власників легкових авто теж є варіанти, про які ми згадаємо нижче.

Отже, є параметри, за наявності яких шину можна вважати придатною для більш-менш впевненого руху брудню дорогою.

Груба нарізка протектора. Малюнок з великими блоками і великою відстанню між ними допоможе і в багні, і на сухому грунті, і на каменистій дорозі у горах, і на мокрій траві.

Високий профіль боковини. Немов спортивні шини з низьким профілем (низькою боковиною) вразливі на поганій дорозі, бо їх легше пошкодити у колії, у промоїнах на путівцях, і звісно, на камінні.

Підсилена боковина. Є моделі, виробники яких принципово наголошують про використання особливо міцного каркаса. Це береже шину від пошкоджень боковин – при ударах о жорсткі виступи, каміння, краї старих колій. З такою гумою водій може рухатись швидше і сміливіше штурмувати сумнівні ділянки.

Які є легкові шини для бруду

Технічна сутність "грязевих" шин і моделей, близьких до них, у тому, що вони добре самоочищаються. Мокра земля, яка заліплює простір між шашками, повинна якомога швидше покидати канавки протектору під час обертання колеса. В такий спосіб під час обертання колеса до плями контакту з дорогою правильний протектор підходить з чистими канавками і добре чіпляється шашками за мокрий або м’який ґрунт.

Крім спеціальної гуми типу МТ та АТ, подібний протектор можна побачити на зимових шинах арктичного типу. Звісно, це буде не так ефективно, але в принципі вони можуть стати порятунком для водія легкового авто, якому треба підвищити прохідність на слабких ґрунтах.

Тобто, для їзди у негоду поганими ґрунтовими дорогами на легковій машині доцільно використати зимову гуму з максимально грубим і високим протектором. Правила дорожнього руху не забороняють їздити на зимових шинах і влітку, проте не забувайте, що на теплому асфальті вони мають гірше зчеплення, ніж літні.

Ще один, дорожчий варіант – спортивна гума ралійного призначення, створена не для кросоверів, а саме для легкових автомобілів. Для прикладу можна назвати моделі Black Rocket лінійки BR або покришки типу Master Sport. Щоб зекономити трохи коштів, можна пошукати у гаражах ралійних команд такі вживані покришки. За мірками гонщиків після двох-трьох гонок вони вже не придатні для спортивних перемог, але для поїздок у справах брудними путівцями такі колеса будуть якраз.

Третій спосіб отримати ефективну гуму для поїздок по багну на легковій машині або невеликому кросовері – підібрати шини, призначені для компактних позашляховиків. Таких насправді в наш час небагато, але для власників машин із невеликими колесами можна використати 13-дюймову гуму, створену колись для повнопривідних "Волинянок" ЛуАЗ. Наприклад, у білоцерківської марки Rosava це була модель Ф-328 розмірністю 165-13/6.45-13, яку сільські мешканці дотепер використовують на легкових авто.

Коротко

Так, шини і привод 4х4 – це дуже важливо, але варто наголосити, що на слабких ґрунтах чимало залежить і від того, наскільки правильно діє водій. Наприклад, долати забруднені ділянки буває краще сходу. Слід уникати зупинок там, де стоїть вода, де ґрунт явно мокрій або розріджений. У м’якій липкій багнюці важливо тримати оберти коліс високими, щоб протектор міг самоочищатися – машина, хоч і буксуючи, чіплятиметься за дорогу і йтиме вперед. При тому слідкуйте, щоб колеса не вигребли з-під себе увесь ґрунт і машина не "сіла на живіт". Нарешті, щоб покращити прохідність на мокрій дорозі, можна знизити тиск у шинах на 0,3 – 0,5 атм.