Російські війська наступають великими силами, найгарячіші точки – Куп'янськ, район Бахмута, Авдіївка та Мар'їнка. Про ситуацію на фронті, головні загрози та про те, як може розвиватися ворожий наступ на сході – в огляді РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: зведення Генерального штабу ЗСУ, заяви командувачів та військових спікерів, аналітика американського Інституту вивчення війни (ISW) та українського проекту DeepState, дані британської розвідки, коментарі експертів Олександра Коваленка та Олексія Гетьмана.
У межах Харківської області окуповано близько трьох десятків населених пунктів. І протягом кількох місяців російські війська намагаються розширити зону контролю. Основна ціль – місто Куп'янськ. На північний схід фронт підійшов впритул до Синьківки, захоплення якої дасть загрожує подальшим наступом на райцентр.
"Ситуація складна. Нам доводиться воювати в умовах ворожої переваги як у озброєнні, так і в кількості особового складу", - заявив днями командувач Сухопутних військ Олександр Сирський.
Росіяни атакують ліс біля Лимана Першого, досягли часткових успіхів і намагаються заїхати колонами до Синьківки. Поки всі спроби вдається відбивати. Спікер Сухопутних військ Володимир Фітьо нагадує, що штурми активізувалися на початку жовтня, і зараз через втрати противник змушений підтягувати резервні батальйони.
"Активно використовують як техніку, так і людський ресурс. Звичайно, техніку бережуть більше, а людський ресурс ролі для них не відіграє. Кидають людей на штурми, в розвідку боєм, і просто на м'ясні штурми", - додав він.
Росіяни наступають на Куп'янськ із боку Синьківки (фото deepstatemap.live)
За Куп'янськом відкривається простір далі як на Харків, так і на Ізюм, звідки противник знову зможе загрожувати з півночі Слов'янську та Краматорську. І судячи з усього українські військові готуються до серйозної битви за Куп'янськ.
Як заявив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, будується кільцева оборона Куп'янська за прикладом Харкова. Не вдаючись до деталей, Синєгубов підкреслив, що вона складатиметься з кількох кілець захисних споруд.
"Це так звана кругова оборона, щоби противник не міг зайти з різних боків. Оборона і, можна сказати, одночасно рокадна дорога. Якщо кругова оборона повністю зациклена, то можна швидко переміщати війська. Умовно кажучи, якщо по траншеях можна обійти Куп'янськ, то це дасть серйозну перевагу. Адже ми зможемо швидко, а головне безпечно переміщувати сили туди, де ворог намагається тиснути", – пояснив експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман у коментарі РБК-Україна.
Станом на грудень, фортифікації будують скрізь, у пріоритетах чотири напрями: Сумський, Куп'янський, Борівський та Лиманський. У вівторок президент Володимир Зеленський поставив Харківську область як приклад іншим регіонам. За його словами, військові об'єдналися зі спеціалістами та будівельними компаніями і те, що вони зробили, виглядає потужно.
До району Лимана Другого (ближче до кордону) росіяни перемістили інженерні підрозділи. Що може свідчити про підготовку до переправи через Оскіл. На думку військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, не виключено, що ворог спробує перейти на протилежний берег північніше Куп'янська.
"Це один із варіантів. Вони могли б спробувати зайти і через прикордонну смугу, але там є наші лінії оборони. Швидше за все, російське командування дійшло висновку, що їм простіше форсувати річку, ніж сухопутними шляхами заходити з території РФ", - сказав він у розмові із виданням.
На південний схід від Куп'янська окупанти атакують у районі Ягідного. На Лиманському напрямку перейшли до постійних штурмів по лінії Макіївка – Терни. Фіксуються спроби просунутися у Серебряному лісництві, ворог посилив тиск з боку Діброви, ситуація тут динамічна.
Із захопленого Бахмута росіяни наступають з обох флангів – як на півночі, так і на півдні. Бої ведуться на околицях Богданівки та по трасі Т0504 у бік Івановського. На південному фланзі складна ситуація біля Кліщіївки, але поки натиск вдається стримувати.
Як заявив Олександр Сирський, тут зосереджено основні зусилля РФ, яка стягує на штурми найбільш боєздатних десантників, морську піхоту, роти з колишніх ув'язнених "Шторм-Z" та "Шторм-V".
"Мета зрозуміла - наступ на Часів Яр, потім на Костянтинівку, Дружківку, Слов'янськ, Краматорськ з наступним виходом на кордони Донецької області", - написав він у своєму Telegram.
На думку Сирського, противник намагатиметься вийти на Часів Яр (фото deepstatemap.live)
Олексій Гетьман погоджується: поки ворог наступає, не можна нехтувати загрозами. Хоча наголошує, що російські пабліки вже оголошували, наприклад, про захоплення Хромового.
"Це не зовсім так, Хромове ще в сірій зоні. Селище лише за сотні метрів від західних околиць Бахмута, а до Часового Яру кілька кілометрів. Звичайно, вони прагнуть вийти на Часів Яр. Чи зможуть? Будемо сподіватися, що ні", - зазначив він.
Противник навряд чи здатний на стрімкий кидок. Десь може долати по 50-100 метрів на день, але навіть із таким просуванням відбуваються "гойдалки", зазначає Олександр Коваленко.
"Сьогодні вони просунулися, а завтра їх вибили з позицій. Загалом просування від Бахмута для них дуже небезпечне через наші лінії оборони. Чи можна казати про те, що вони швидко досягнуть мети з виходу на Часів Яр і нав'яжуть бої в самому місті? Ні. Це складне завдання, виконання може зайняти кілька місяців", - додав він.
Масовані штурми Авдіївки розпочалися 10 жовтня, головна битва останніх місяців продовжується, і загалом ЗСУ успішно тримають оборону. Одна з найскладніших ділянок – південна промзона. Як пишуть аналітики DeepState, її захоплено, і окупанти вже зайшли до приватного сектору.
На північ вони намагаються атакувати "промку" коксохіму (АКХЗ), а також село Степове. Переважно всі спроби поліпшити тактичне становище припинено. Захоплення Степового наблизить росіян до основних шляхів постачання Авдіївського гарнізону, які проходять через Орлівку та Ласточкине.
Крім того, противник просувається на північ від Опитного, на північ і на захід від Водяного, а також на Невельське. Готовність досягати невеликих успіхів за будь-яку ціну пов'язана з майбутніми виборами РФ, вважають у Головному управлінні розвідки Міноборони України.
"Для російської пропаганди ці імітаційні вибори мають величезне значення. Путіну треба показати досягнення… (він, - ред.) не шкодує російських окупантів і продовжує ставити задачі методами "жуківщини" та "сталінщини", – заявив представник ГУР Андрій Юсов.
Росіяни, ймовірно, хочуть до нового року оточити Авдіївку (фото deepstatemap.live)
Американський Інститут вивчення війни (ISW) пише, що з жовтня в боях за Авдіївку росіяни втратили понад 13 000 солдатів і офіцерів, захопивши лише 11 квадратних кілометрів території. Олександр Коваленко вважає, що активна фаза триватиме щонайменше до виборів Путіна.
"Якщо до виборів вийде оточити місто, це привід для пропаганди казати про успіхи "спецоперації". Наступ на Авдіївку продовжиться і в 2024 році, наступатимуть інтенсивно. Тільки після виборів може бути якась оперативна пауза", - вважає він.
Наразі штурмів поменшало, але є нюанс: у кожній атаці ворог задіює більше піхоти та бронетехніки. За словами спікера Сил оборони ОСУВ "Таврія" Олександра Штупуна, якщо раніше "броня" залишалася прикривати піхоту, то тепер після висадки штурмовиків намагається одразу відійти.
На сьогодні в Авдіївці залишається понад 1000 мирних мешканців. Люди живуть у підвалах багатоповерхівок та приватних будинків. На евакуацію погоджуються від 3 до 6 осіб на день.
Невелике західне передмістя Донецька – Мар'їнку – окупанти намагалися захопити майже два роки лише з початку повномасштабного вторгнення. Судячи з карт, південна частина повністю під їхнім контролем, у сірій зоні залишаються кілька будинків на крайньому північному заході. Російські "Z-воєнкори" ще минулого тижня казали про повне захоплення, але командувач угруповання військ "Таврія" Олександр Тарнавський це спростував.
Руїни Мар'їнки все одно залишаються нашою територією, а сенс відходити є лише коли йдеться про заздалегідь підготовлені позиції, каже Олексій Гетьман.
"А поки ми там знищуємо багато ворожої сили і техніки, нам це нормально вдається. Якщо вони посилять бойові дії і виникне небезпека великих втрат з нашого боку, звичайно, ми відійдемо. Це звичайна військова тактика, правила контактних боїв, коли приймається рішення перейти на інші позиції з урахуванням конкретної ситуації. Стратегічно ми не збираємося віддавати жодного метра нашої землі. А тактично все ж таки є різниця, де тримати оборону – у руїнах або на кілометр далі, але де точно великі втрати нестиме ворог", – розповів він.
Мар'їнка майже захоплена, проте оборонна операція ще триває (фото deepstatemap.live)
За оцінками британської розвідки, захоплення Мар'їнки відкриє росіянам дорогу на захід у бік Курахового. Хоча, попри їхні успіхи, значний прорив у цьому секторі вважається малоймовірним. До міста близько 10 км, які треба пройти через водойми та панівні висоти, підконтрольні ЗСУ.
Але виключати загрозу для Курахового не можна, адже противник часто діє нелогічно і нераціонально.
"Вони можуть продовжити наступ у бік Георгіївки та Максимільянівки, щоб вийти на Курахове. Але там складний ландшафт і є наші лінії оборони, їм дуже складно буде просуватися. Такий наступ вимагатиме багато часу та великої кількості ресурсів", - вважає Олександр Коваленко.
Ще один ймовірний напрямок - Вугледар, під яким минулої зими були розбиті елітні бригади російських морпіхів. Ворог уже активізувався в районі Новомихайлівки між Мар'їнкою та Вугледаром.
"Вони накопичують ресурси, які будуть кинуті на Вугледар. Я думаю, наступ може початися до нового року... У будь-якому випадку це не буде швидкий ривок. Мар'їнку намагалися зайняти ще з 2024 року. Такі терміни свідчать багато про що, особливо що стосується наступальних можливостей РФ", - додав експерт.
На Запорізькому відтинку Сили оборони відбивають атаки біля Новопокровки та Роботиного. Західні аналітики вважають, що українські війська могли відійти на більш захищені позиції ближче до Роботиного. Офіційного підтвердження цьому немає. Та й у принципі останнім часом інформація з цього напряму подается здебільшого у сухих зведеннях.
Аналітики з DeepState фіксують штурми на південь від Роботиного і на захід від Вербового, де позиції переходять з рук в руки. За словами Коваленка, тут росіяни діють силами 104-го десантно-штурмового полку зі складу 76-ї дивізії.
"Кілька днів тому вони мали невелике просування. Некритичне, до самого села вони не дійшли, хоча змогли відбити кілька лісопосадок. Але рано казати про те, що вони починають повертати контроль над Роботиним", - зазначив він у розмові з РБК-Україна.
Без особливих змін на лівобережжі Херсонської області. Окупанти намагаються вибити наших морпіхів із Кринок, але успіху не мають, несучи колосальні втрати у техніці та особовому складі. До Путіна, швидше за все, доходить інша інформація, і на нещодавній прес-конференції він приділив Кринкам кілька хвилин.
Успіхи українських сил на лівому березі Дніпра на Херсонщині змусили Путіна нести нісенітницю про ситуацію в Кринках (фото deepstatemap.live)
За його словами, український плацдарм з'явився, бо російських військових відвели та сховали у посадках. Сам плацдарм нібито утримують менше 80 українців, яких затиснули у "вогневому мішку". Свої втрати Путін називає винятково санітарними. Але не пояснив, чому багатотисячна армія не може придушити кілька десятків морпіхів.
Крім того, він нібито сказав начальнику Генштабу ЗС РФ Валерію Герасимову "не поспішати їх звідти вичавлювати". І могло здатися, що росіян готують до чергового "жесту доброї волі", але тепер на лівому березі Дніпра.
Експерт Олександр Коваленко таких ознак не бачить. Багато в чому – тому, що тут зосереджено велике угруповання російських військ і проти переважаючого противника важко діяти ефективно без великих втрат.
"Ми на лівому березі зараз будемо досить обережними, не варто чекати різкої зміни ситуації. Але те, що вже у 2024 році можливе розширення нашого плацдарму, – це безумовний факт", – додав він.
***
Росіяни перейшли у наступ на більшості ділянок. Проблеми з накопиченням сил якщо і є, то кількість основних та резервних військ все одно залишається величезною. Очевидно, саме це змусило Україну зробити ставку на активну оборону та посилення фортифікацій. Минулої зими було щось схоже, коли Сили оборони перемелювали окупантів десятками тисяч, зокрема під Бахмутом та Соледаром.