Авдіївка будь-якою ціною? Навіщо росіянам це місто та що відбувається у Херсонській області

Російські війська ціною величезних втрат продовжують наступати на Авдіївку та загалом активні на східному фронті. Обстановка на одному з південних напрямів прояснюється, й на окупантів може чекати "сюрприз". Докладніше про авдіївську та інші ділянки, а також про те, що відбувається на лівобережжі Херсонської області, – в огляді РБК-Україна.

При підготовці матеріалу використовувалися: аналіз та карти проекту DeepState, дані американського Інституту вивчення війни (ISW), британської розвідки, зведення Генерального штабу ЗСУ, заяви офіційних осіб, коментарі експертів Владислава Селезньова та Олександра Мусієнка для РБК-Україна.

Авдіївка сточує російські загони "під нуль"

Наступ російських сил на Авдіївку розпочався 10 жовтня і триває вже три тижні. Тактика просування колонами бронетехніки обернулася провалом: лише за перший тиждень ворог втратив понад сотню танків та інших бойових машин. Тепер вони ходять на штурми піхотними групами і зазнають подальших втрат у живій силі.

Їхні дії порівнюють із "м'ясними хвилями", як це раніше відбувалося в Бахмуті. Багато "Z"-пабліків у Telegram скаржаться на відсутність артилерійської підтримки, через що штурмовики знищуються ще на підході, не встигнувши вступити в бій із Силами оборони України. А загони "Шторм Z", набрані із ув'язнених, за кілька днів втрачають до 70% особового складу та "сточуються практично під нуль".

За словами міністра оборони України Рустема Умєрова, у спробі захопити Авдіївку росіяни втратили близько 4000 осіб. Британська розвідка називає ці втрати найбільшими у 2023 році на окремій ділянці. І констатує: характер наступальних операцій залишився тим самим, що й на початку війни, і російські військові не здатні ефективно виконувати політичні завдання.

Проте за три тижні окупанти зайняли невеликі території на північ, у тому числі терикон Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ), який, втім, не дає вирішальної переваги і досі прострілюється ЗСУ. Саме підприємство перетворено на потужний укріпрайон, який російська сторона порівнює з маріупольською "Азовсталлю".

Росіяни штурмують Авдіївку з кількох напрямків (фото deepstatemap.live)

На південь росіянам вдалося зайняти кар'єр у районі Водяного. Тактичної цінності тут теж небагато, оскільки звідти проглядаються лише раніше окуповані ділянки. Продовжувалися лобові атаки біля Спартака та Кам'янки, тиск у напрямку Сєверного та Тоненького. Атаки відбиваються, зараз противник готується до нового удару, обираючи між північним та південним фасом. Не виключено, що активізація відбудеться вже найближчими днями.

"Йде перегрупування, вони підтягують багато техніки, перекидають особовий склад з інших напрямків. Ми розуміємо, що найближчими днями буде нова хвиля", – заявив днями начальник місцевої міської військової адміністрації Віталій Барабаш.

Без захоплення Авдіївки неможливе виконання однієї із заявлених цілей російського вторгнення – повна окупація Донецької області. Не виключено, що поставлено завдання зайняти місто за будь-яку ціну, не зважаючи на втрати. До того ж росіяни, вочевидь, хочуть це зробити до виборів у березні 2024 року, щоб укріпити підтримку Володимира Путіна.

"Ворожим генералам абсолютно байдуже, яких ресурсних втрат вони зазнають. Для них вкрай важливо відтіснити Сили оборони України подалі від Донецька, створити навколо нього зону безпеки. Відстань між Авдіївкою та Донецьком близько 15 кілометрів, а це означає, що поки наші сили там, завжди буде загроза для окупантів. Не дарма ж вони стягнули підрозділи щонайменше трьох загальновійськових армій, сумарно до 40 тисяч осіб", – розповів РБК-Україна військовий експерт, колишній спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.

Росіяни намагаються оточити місто з флангів, між північним та південним наразі близько 7 кілометрів. Через цей коридор йде вся логістика захисників Авдіївки, причому асфальтована дорога там лише одна, вона проходить через село Орлівка. До неї від крайніх позицій противника близько 3 кілометрів і частково дорога перебуває під його вогневим контролем. Інші шляхи – це ґрунтові дороги, які в період дощів стануть важкопрохідними для техніки.

Осіння бездоріжжя може створити наступальним силам великі проблеми, оскільки темпи просування безпосередньо залежать від перекидання техніки та особового складу. Тому є думка, що нашим силам достатньо протриматися, доки дощі не розмиють дороги і унеможливлять масштабний наступ на Авдіївку.

Осіннє бездоріжжя створить росіянам проблеми, але також ускладнить постачання українського гарнізону в Авдіївці (фото Getty Images)

Селезньов наголошує, що погодні умови негативно позначатимуться і на діях української армії.

"Ми пам'ятаємо, як при обороні Бахмута ґрунтові дороги, якими йшло постачання нашого гарнізону, перетворювалися на болото і наскільки це ускладнювало логістику. Що буде цього разу? Перспективи оборони Авдіївки залежать від ресурсних можливостей нашої армії. Якщо буде достатньо артилерії та боєприпасів, ми продовжимо знищувати ворожу піхоту та бронетехніку. Якщо ні, будемо змушені проводити маневрену оборону, відступати та вживати інших заходів, насамперед спрямованих на збереження життя наших військових”, – зазначив він.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко називає захоплення Авдіївки як міста та плацдарму для подальшого наступу другорядною метою. Головна ж – росіяни бояться наших дій на лівобережжі Херсонської області та хочуть відволікти сили з південних напрямків.

Але для росіян все розвивається не надто успішно. По-перше, за словами Мусієнка, окупантам завдано тяжких втрат, особливо в техніці. По-друге, атаки успішно відбиваються. А по-третє, поки не видно, що ЗСУ задіяли тут великі резерви з півдня, і це руйнує плани ворога.

"Оборона Авдіївки показала, що противник не може однаково наступати по всьому Сходу, і він змушений концентрувати зусилля. Чи вдасться йому захопити місто? Сподіваюся, ні, хоча сценарії можуть бути різні", – пояснив він.

Контратаки під Бахмутом: ворог шукає слабкі місця

Український наступ під Бахмутом, під час якого було звільнено села Андріївка та Кліщіївка, все частіше стикається з російськими контратаками. Противник намагається відсунути Сили оборони України подалі від міста. І якщо на південному фланзі це поки безуспішно, то на північному – в районі сіл Берхівка та Ягідне, судячи з карт проекту DeepState, наші сили відкинуті на кілометр. І загалом контратаки на цій ділянці продовжуються щодня.

"У районі Бахмута противник суттєво посилив своє угруповання та перейшов від оборони до активних дій. Такими діями росіяни намагаються зупинити рух Сил оборони", – нещодавно казав командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський.

За його словами, щоб зупинити Сили оборони, росіяни кидають у бій десантників, а на окремих ділянках – загони "Шторм Z". Вони діють під прикриттям артилерії, мінометів і постійно збільшують застосування FPV-дронів. Під Бахмутом противник зазнає втрат і не може досягти поставленої мети, додав генерал.

Зазначимо, російські контратаки на північ від міста спостерігаються кілька тижнів поспіль. Це незначні тактичні успіхи обумовлені невигідним для наших позицій рельєфом. Біля Берхівки окупанти утримують усі ключові висоти, а саме село знаходиться у долині між ними.

"Навіть якщо ми відходимо на кілометр чи два, це не змінює ситуацію в цілому з точки зору оперативно-стратегічного рівня. Мені здається, атаки на різних напрямках пов'язані з тим, що окупаційні війська намагаються знайти якесь, на їхню думку, слабке місце у нашій обороні на сході. Їм не вдається це під Куп'янськом, не дуже виходить під Лиманом, тому вони намагаються на півночі від Бахмута, а потім знову і знов", – розповів Олександр Мусієнко.

Окупанти трохи відтіснили Сили оборони України на північному фланзі під Бахмутом (фото deepstatemap.live)

Щодо південного флангу, то там не припиняються бої в районі Андріївки та Кліщіївки. Аналітики ISW з посиланням на геолоковані кадри від українських військових повідомляють про просування на північний схід від окупованої Курдюмівки, але поки ця інформація не знайшла підтвердження ні в офіційних зведеннях, ні на картах DeepState.

Як заявив представник Сухопутних військ Володимир Фітьо, через великі втрати в техніці під Авдіївкою та на Куп'янському напрямку, противник змістив акцент на піхоту, зокрема в районі Бахмута. За його словами, на південь той намагається відбити позиції біля Курдюмівки та Озаранівки, які утримував ще навесні під час штурму міста-фортеці, але навряд чи здатний їх повернути.

"У деяких місцях Сили оборони можуть покращувати своє тактичне становище, а в деяких - переходити до атакуючих дій", – додав він.

Владислав Селезньов застерігає від недооцінки російського потенціалу у техніці. Він нагадує, що противник стягнув на територію України понад 5500 бойових бронемашин та 2300 танків.

"Я не думаю, що їм критично не вистачає бронетехніки. Те, що вони повертаються до тактики штурмових загонів, це відповідь на успішні дії української армії. Звичайно, ворог зазнає великих втрат у "броні" без помітних територіальних досягнень, тому просто адаптується до реалій на полі бою", – наголосив експерт.

Лимано-Куп'янська вісь загрузла в тактичних боях

Майже все літо та початок осені противник намагався наступати великими силами по 100-кілометровому фронту на сході від Лиману (Донецька область) до Куп'янська (Харківська область). Судячи з карт, за цей час йому вдалося зайняти кілька посадок на схід від Куп'янська і трохи просунутися в Серебрянському лісництві.

Зіткнення відбуваються на різних ділянках, триває тиск у лісі на південь від Лимана Першого, але без істотних змін. Як пишуть аналітики DeepState, росіяни діють лінійно: артпідготовка, штурм і рух траншеями. Інтенсивність боїв загалом вища, ніж була під час літньої кампанії. Успіхи агресорів в Серебрянському лісі продиктовані деякими проблемами в управлінні українськими військами на даній ділянці, повідомляють в DeepState.

Під Сватовим вдалося відкинути росіян на захід від Сергіївки (фото deepstatemap.live)

Водночас, у районі Сватового (Луганська область) вдалося просунутися вже Збройним силам України. Цими днями з'явилися відомості про наш контроль над західними околицями села Сергіївка. На карті це загалом ще плюс 3 квадратні кілометри території.

За словами Селезньова, на сьогодні дії обох сторін мають тактичний характер. Тобто не можуть докорінно змінити ситуацію. А російський план полягає у захопленні територій Харківської області як мінімум до східного берега річки Оскіл.

"Недарма тут зосереджено підрозділи новоствореної 25-ї армії. Зараз у них нічого не виходить, ворог атакує на кількох напрямках, але певною мірою обстановку можна назвати стабільною. Хоча це не означає, що за деякий час той не наростить зусилля у спробі захопити східну частину Куп'янська. Здається, бої в районі села Синьківка (близько 8 кілометрів на північний схід від райцентру, – ред.) стихли, але не можна сказати, що найближчим часом штурми не посиляться", – розповів він у розмові з РБК-Україна.

Зазначимо, раніше повідомлялося, що на Лимано-Купянську вісь стягнуто угруповання з близько 100 тисяч росіян, що можна порівняти із загальною чисельністю військ, задіяних у всій радянській кампанії в Афганістані.

ЗСУ розширюють плацдарми на лівобережжі Херсонської області

Після того, як у різних пабліках з'явилися повідомлення про українську висадку на лівобережжі Херсонської області, ситуація, схоже, поступово прояснюється. Десантні групи намагаються закріпитись у кількох точках вздовж 30-кілометрової лінії від селища Дачі біля Антонівського мосту до села Кринки.

Російські Telegram-канали пишуть про постійні зіткнення, у той час як інформації про це немає ні в зведеннях Генерального штабу ЗСУ, ні на профільних українських ресурсах. На вихідних у мережі з'явилося відео з морпіхами, ймовірно, у селі Кринки. Експерти ISW дійшли висновку, що бійці утримують там позиції на тлі операцій на лівому березі, та намагаються просунутися у напрямку Піщанівки, Пойми та Підстепного.

На лівобережжі Херсонської області може бути одразу три українські плацдарми (deepstatemap.live)

Офіційні представники ЗСУ досі коментують ситуацію стримано. За словами спікера Сил оборони півдня Наталії Гуменюк, є непогані результати у контрбатарейній боротьбі та "інших методах".

"Але висвітленню це поки не підлягає саме для того, щоб результат був дуже потужним і зафіксованим, щоб це не було короткочасною перемогою. Наша контрбатарейна боротьба змусила їх (росіян, – ред.) також відтягнути свої позиції на лівому березі, але ще недостатньо того, щоб припинити обстріли правого", – зазначила вона.

Військовий експерт Владислав Селезньов пояснює: морпіхи утримують не один, а одразу три плацдарми між Дніпром та річкою Конка. Перший – у районі Дач та Антонівського мосту неподалік окупованих Олешок, до яких поки наблизитися неможливо. Другий – у районі залізничного мосту у напрямку сіл Піщанівка та Пойма, третій – на групі островів від Козачих Лагерів до Кринок.

"Ми використовуємо річку як логістичний маршрут, перекидаючи особовий склад, щоправда, без бронетехніки. Ворог теж не може йти технікою, тому що йому заважає Конка. Однак у нього все ж таки перевага в авіаційному компоненті, а це означає, що нашим морпіхам на плацдармах буде дуже важко. Зокрема, поки немає можливості навести понтонно-мостову переправу та забезпечити її постійну роботу. Для цього треба ще більше розширювати плацдарми та відтісняти ворожу артилерію", - розповів він.

Можливо, після відео з українськими морпіхами в Кринках слід чекати гарних новин з лівобережжя Херсонської області офіційно. Олександр Мусієнко бачить певні перспективи саме на цій ділянці.

"Лівобережжя Херсонської області добре підходить для того, щоб парирувати флангові атаки росіян на сході. Видно, що наше командування це розуміє і не виключено, що там можуть готуватися масштабні дії з форсуванням Дніпра та створенням майданчика для просування вглиб ворожого тилу", - підсумував експерт.