ua en ru

Autostrada запустила в роботу магістральний водогін "Запоріжжя-Томаківка-Марганець"

Autostrada запустила в роботу магістральний водогін "Запоріжжя-Томаківка-Марганець" Фото: Autostrada запустила в роботу магістральний водогін "Запоріжжя-Томаківка-Марганець" (прес-служба компанії)

Компанія Autostrada ввела в експлуатацію магістральний водогін "Запоріжжя-Томаківка-Марганець". Вода вже подається із Запоріжжя на насосно-фільтрувальну станцію у Марганець, де вона очищується та розходиться до споживачів - у Марганецьку, Мирівську, Широківську, Томаківську громаду.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook голови Комітету з розвитку інфраструктури Федерації роботодавців України та власника компанії Autostrada Максима Шкіля.

За його словами, друга гілка забезпечуватиме водою Нікополь, Покровське та Червоногригорівку Дніпропетровської області.

№Будівництво водогону та підготовку його до запуску Autostrada завершила ще у лютому. Увесь цей час довелося чекати на визначення балансоутримувача об’єкта та на забезпечення постійною напругою", - зазначив Шкіль.

Він також додав, що сучасна система водогону повністю автоматизована та інформатизована, наразі вже повністю працює від джерела постійного електропостачання. Створено централізований операторський пункт керування усім водогоном - на елементній базі сучасного обладнання автоматизації та систем передачі даних. Це дозволяє мінімізувати залучення оперативного персоналу та підвищити надійність та ефективність роботи водогону.

Магістральний водогін Autostrada побудувала з нуля за 7 місяців - від проєктування до реалізації. Це рекордно короткий термін. Тільки розробка проєктів такого рівня займає до півтора року. У нас цього часу не було, враховуючи гуманітарну катастрофу, в якій опинився регіон через підрив Каховської ГЕС.

"Одночасно тривало проєктування, отримання технічних умов, погоджень та дозволів і власне будівництво - проектувальники, геодезисти, будівельники працювали злагоджено та паралельно - безпосередньо на об’єкті, в режимі 24/7", - підкреслив Шкіль.

Зазначається, що протяжність мережі - 77,9 км. Проєктна потужність водогону - 150 000 м3 води за добу. Важливо було забезпечити забір води саме з Дніпра - найбільшої української річки, яка має постійний приток живої води. Так як через постійні ворожі обстріли доступ до русла Дніпра обмежений в багатьох районах, забір води вирішено було робити із Запоріжжя - великого промислового міста зі складним рельєфом.

Проєктувальники проводили траси фактично за картами, адже зйомка забрала би багато часу. І лише після того, як траса була прокладена, уточнювали все це геодезією. Влаштовували труби там, де це неможливо відкритим способом, а під автомобільними дорогами, залізницею та річкою - здійснювали проколи, методом горизонтального буріння - бурова установка пробурює свердловину, в яку затягують футляр у вигляді сталевої труби, після цього у цей футляр протягується склопластикова труба.

Для забезпечення електропостачання ВНС водогону споруджено загально 26-кілометрова основна та резервна лінії електропостачання мереж 6кВ та 35кВ, відповідно облаштовано на кожній ВНС трансформаторні підстанції напругою 6/0,4 кВ та 35/0,4 кВт. Для забезпечення безперебійної подачі напруги, в якості альтернативного (резервного) джерела живлення, на кожній підстанції встановлено по 2 дизель-генератори потужністю до 1 МВт.

При будівництві водогону було використано склопластикові труби, виготовлені із армованого скловолокном поліефіру. Такі труби витримують тиск до 26 атмосфер, вони легкі та довговічні - більш стійкі до високих температур та хімічних реагентів. Щоб убезпечити водогін від обстрілів, практично всю систему магістральних трубопроводів та насосних станцій сховано під землю.