Атака на генерацію. У чому відмінність ТЕС від ТЕЦ та чому Росія хоче їх знищити

Зміст

• Які станції атакувала Росія і що відомо про наслідки
• Коротко про енергосистему та чим відрізняються ТЕС від ТЕЦ
• Агресор змінив тактику? Що це означає
• Як росіяни ударами по ТЕС готують наступ
• Як довго можуть тривати атаки і на що чекати

Які станції атакувала Росія і що відомо про наслідки

Російська Федерація ракетними ударами зруйнувала більшу частину об'єктів генерації. Про це ще минулого тижня казав прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, таким чином Україна втратила понад 6 ГВт потужності своєї енергосистеми.

"Це і гідроенергетика, і вугільна енергетика. Вони продовжують бити по наших енергетичних об'єктах, знищують трансформатори, генератори. На жаль, за останні тижні Росія знищила 80% теплової генерації", - заявив він.

Серія ударів продовжується з другої половини березня. Зокрема, у ніч на 22 число сталася наймасштабніша атака на українську енергосистему. В результаті близько половини потужностей втратила найбільша енергокомпанія ДТЕК, найбільшим ураженим об'єктом стала ДніпроГЕС. Найбільші руйнування були у Харкові: зруйновано всі теплові централі, зокрема велику ТЕЦ-5. З того часу обласний центр заживлюють за рахунок інших регіонів.

Повної інформації про те, скільки та які саме з того часу станції постраждали, немає. Відомо, що удар 22 березня пошкодив усі енергоблоки на Бурштинській та Ладижинській ТЕС у західній частині країни. Ступінь руйнування - від понад 50% до повного.

Фото: рятувальники на енергетичному об'єкті в Івано-Франківській області (ifr.gp.gov.ua)

Удари 24 березня припали на об'єкти у Львівській області. Тоді Україна призупинила експорт електроенергії та наростила імпорт. А 29 числа росіяни атакували три неназвані станції ДТЕК, а також Канівську та Дністровську гідроелектростанції. Як заявив президент Володимир Зеленський, Москва хотіла повторити катастрофу з Каховською дамбою, але у випадку з Дністровською ГЕС під загрозою опинилася й Молдова.

Експерт Максим Білявський у коментарі РБК-Україна називав дві можливі причини. По-перше, Молдова допомагає нашій країні з транзитом електроенергії. По-друге, у своєму балансі частково залежить від станцій у Придністров'ї. Ймовірно, у такий спосіб Росія намагалася скоротити можливості імпорту для України та збільшити залежність Молдови від так званої ПМР.

30 березня стало відомо про повне руйнування Зміївської ТЕС під Харковом. Як повідомили у державній компанії "Центренерго", знищено всі блоки, пошкоджено допоміжне обладнання. Ступінь руйнування - від повного до значного. Точніше масштаб оцінять після того, як розберуть завали. А в ДТЕК заявили про дуже сильне пошкодження 5 із 6 своїх станцій, ремонт яких може зайняти до півтора року.

У ніч проти 11 квітня російські війська вдарили по Трипільській ТЕС. Це найпотужніша електростанція, яка генерувала понад половину енергії для підприємств Київської області. В результаті вона зруйнована повністю, у "Центренерго" масштаби називають жахливими. Зазначимо, компанія втратила 100% генерації (після втрати Зміївської та захоплення Вуглегірської ТЕС у Донецькій області).

Детальніше про атаку на Трипільську ТЕС читайте у матеріалі РБК-Україна.

Опитані експерти вважають, що руйнація цієї станції не спричинить критичних наслідків для енергосистеми Київської, Черкаської та Житомирської областей, які вона забезпечувала. Станція і так працювала не на повну потужність, але в літній період високого споживання, можливо, почнуться вимушені обмеження. "Центренерго" знає терміни відновлення ТЕС, але не називає "через об'єктивні причини".

Фото: пожежа після прильоту по Тріпільській ТЕС (t.me/lachentyt)

Також внаслідок сьогоднішніх ударів пошкоджено ще одну ТЕЦ, яка живить Харків. Незважаючи на атаки, місто продовжує функціонувати, запустило метро, тролейбусні та деякі трамвайні маршрути.

Коротко про енергосистему та чим відрізняються ТЕС від ТЕЦ

Українська енергосистема є розгалуженою структурою без конкретного центру. Генерація віддає електроенергію в єдину мережу, по якій вона доходить до споживача. Локальні мережі з'єднані через підстанції.

Більшість генеруючих потужностей перебувають у державній власності. Це атомні та гідроелектростанції, а також частина ТЕС та ТЕЦ. Також є велика кількість ТЕС та ТЕЦ, вітрових та сонячних станцій у приватній власності. Основний орган управління - компанія "Укренерго", яка знаходиться у сфері управління Міністерства енергетики і забезпечує доставку енергії розподільчим компаніям.

Найбільші постачальники:

• ДТЕК - Бурштинська, Ладижинська, Добротвірська, Курахівська, Криворізька, Придніпровська, Запорізька (Енергодар), Луганська (Щастя) та Зуївська ТЕС (останні три в окупації)

• "Центренерго" - Трипільська, Зміївська та Вуглегірська (в окупації) ТЕС

• "Укргідроенерго" - Київська ГЕС та Київська ГАЕС, Кременчуцька, Канівська, Дністровська ГЕС та ГАЕС, Дніпровська ГЕС-1 та ГЕС-2, Каховська ГЕС (останні три зруйновані)

• "Енергоатом" - Рівненська, Хмельницька, Южно-Українська та Запорізька АЕС (остання в окупації)

Фото: на теплові станції припадає близько третини всієї генерації (wikipedia_dmitri_tovstonog)

До повномасштабного вторгнення Росії понад 50% генерації припадало на атомні станції і до 7% - на гідроелектростанції (ГЕС) та гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС). Об'єкти теплової генерації ТЕС та ТЕЦ забезпечували близько третини електроенергії.

Загалом теплові станції та централі до 2022 року давали близько 34 ГВт енергії на рік. Потужності станцій в 4 рази перевищували потужності централей - 27,7 ГВт проти 6,5 ГВт. Загалом в Україні працювали 14 ТЕС та 21 ТЕЦ. Внаслідок атак 2022-2024 років частина з них зруйнована або пошкоджена. Як говорилося вище, точних даних про ступінь руйнувань немає.

Чому українські ТЕС та ТЕЦ стали основними цілями на нинішньому етапі війни? Відповідь на це питання ще кілька тижнів тому дав президент Володимир Зеленський.

"Російські терористи зараз націлені на такі підлі удари - на енергетичне знекровлення України", - зазначив він.

Теплова електростанція (ТЕС) - це об'єкт, який генерує електроенергію шляхом спалювання вугілля чи газу у спеціальних котлах. У них по трубах циркулює вода, яка при нагріванні перетворюється на пару, під тиском обертає турбіни, що генерують струм. Тепло виробляється принагідно, як правило, для міста-супутника. Основний процес - спалювання палива, що створює теплову енергію, перетворює її на електричну за допомогою турбін і генераторів.

Теплоелектроцентраль (ТЕЦ) - це станція, яка виробляє електрику та тепло для локального використання. Залежно від розташування та технології супутня електроенергія подається для міста чи підприємства. Але в загальному обсязі виробництва вони займають до 10% та працюють за відносно рівним графіком.

Навіщо ці станції потрібні? Основна частина електроенергії виробляється трьома АЕС. А теплова та гідроелектроенергія мають вирішальне значення для балансування системи під час піків споживання. Маневрової потужності гідрогенерації недостатньо, щоб перекрити спади, тому роль ТЕС залишається високою.

Агресор змінив тактику? Що це означає

Росія повністю змінила тактику ударів по енергетичній інфраструктурі. Тепер вона запускає високоточні ракети по електростанціях в районах, менш захищених, ніж Київ. Деякі з них не встигнуть повністю відновити до зими, пише Financial Times.

Наслідки крайніх атак набагато сильніші, ніж узимку 2022-2023 років. Оскільки вони націлені на заподіяння непоправної шкоди. Видання наводить слова гендиректора ДТЕК Максима Тимченка, який каже, що якщо удари не повторяться, не менше 50% пошкоджених енергоблоків буде знову підключено до мережі.

Якби не тепла погода, імпорт із європейських країн та нарощування виробництва відновлюваної енергії, Україна зіткнулася б із масовими блекаутами, як минулого року. Поки цього не сталося. Багато в чому тому, що тоді переважно били по розподільчих станціях та трансформаторах. І це змушувало запроваджувати графіки по всій країні. Тепер точковими ударами по станціях росіяни намагаються знеструмити великі міста та промислові райони.

Ще одна важлива відмінність від зими 2022-2023 - використання дорогих балістичних ракет. Наприклад, в одній із недавніх атак Росія вдарила по ТЕС кількома ракетами вартістю 100 млн доларів. Україна має лише кілька систем Patriot, здатних їх збити.

Як і раніше, у великих кількостях використовуються дрони, як дешевший спосіб вразити енергетичні об'єкти, такі як трансформатори, зазначає представник Головного управління розвідки Андрій Черняк.

"Ми очікували на напад на початку зими, але тепер бачимо, що ракети, які вони використовували, виготовлені нещодавно", - сказав він. За його оцінками, у росіян залишено ракет для ще 1-2 великих атак у найближчі тижні.

Після березневих ударів імпорт із Євросоюзу досяг рекордних 18 700 МВт/год, що еквівалентно енергії з двох електростанцій. Одним із варіантів на майбутнє може бути збільшення кількості та розосередження вітрових та сонячних станцій по Україні, щоб по можливості звести до мінімуму перебої у генерації.

Як росіяни ударами по ТЕС готують наступ

Москва навіть не приховує ударів по об'єктах енергетики. Хоча така інфраструктура насамперед забезпечує цивільне населення, а не військові потреби. І атаки на неї заборонено міжнародними конвенціями.

У сьогоднішньому зведенні російського міноборони йдеться про те, що атака в ніч на 11 квітня, яка в тому числі зруйнувала Трипільську ТЕС, проведена у відповідь на українські удари по нафтопереробних заводах. По енергетиці били ракетами великої дальності повітряного та морського базування, а також дронами. Традиційно "всі цілі вражені", в результаті нібито порушено роботу підприємств військової промисловості тощо.

Американське видання The Wall Street Journal пише, що, можливо, масштабна кампанія ударів по електростанціях пов'язана із затримкою західної допомоги. І є елементом нарощування переваги Москви на третьому році повномасштабної війни.

Фото: атаками на ТЕС росіяни, можливо, готуються до нового наступу (t.me/voynareal)

WSJ звертає увагу на заяви українських урядовців. За їхніми словами, сьогодні без світла залишились десятки тисяч сімей. А президент Зеленський знову закликав партнерів надати додаткову допомогу у вигляді ППО. До цього він попереджав, що незабаром закінчаться ракети-перехоплювачі, якщо атаки продовжаться у нинішніх темпах.

Скорочення запасів змушує робити важкий вибір щодо того, які міста та інфраструктуру захищати, а які ні. І недавні атаки лише підкреслюють вразливість енергетичної інфраструктури країни.

Ударами по цивільній інфраструктурі Росія намагається закласти основу для майбутніх наступів. Для початку виснаживши протиповітряну оборону та відволікаючи ресурси з фронту.

"До літа ситуація з протиповітряною обороною України може стати дуже критичною", - наводить видання думку військового аналітика Франца Штефан-Гаді з Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).

Як довго можуть тривати атаки і на що чекати

Протягом весни росіяни планують завдати ще кількох масованих ударів по енергетиці. Про це коментарі РБК-Україна на початку місяця заявив представник ГУР Вадим Скібіцький.

За його словами, розвідка оцінює запаси російських високоточних ракет 950 одиниць. Йдеться про ракети оперативно-стратегічного та стратегічного рівня з дальністю понад 350 кілометрів. Щоразу, коли їм вдається накопичити понад 900, починається серія атак. Коли запаси знову підходять до позначки 900, Росія бере паузу. Однак локальні обстріли все одно можуть при цьому продовжуватися.

У Міністерстві енергетики не беруться прогнозувати ситуацію на найближчі місяці. За словами заступника міністра Світлани Грінчук, плани ворога не відомі, можливі наслідки також, поки графіки на всю Україну не плануються, але все може змінитися. А міністр Герман Галущенко заговорив про зростання тарифів на електроенергію.

"Сьогодні ситуація ще складніша порівняно з минулим роком, оскільки ми втратили багато гідроелектроенергії і змушені проводити планові ремонти атомних блоків", - сказав він в інтерв'ю Bloomberg, але днями уточнив, що рішення про тарифи ще немає.

Від того, наскільки майбутні атаки вплинуть на енергосистему, залежить, чи зможе Україна підготуватися до наступного опалювального сезону. Прем'єр Денис Шмигаль уже окреслив завдання - знизити ризики, пов'язані з тепловою генерацією, децентралізувати її та прикрити засобами ППО.