Російські окупанти буквально знищують унікальний біосферний заповідник "Асканія-Нова", каже голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
РБК-Україна розповідає, що відомо про заповідник та його стан під час війни.
Зміст
Державний біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна є науково-дослідною установою в системі Національної академії аграрних наук України.
Його заснував у 1989 році німецький барон Фрідріх Фальц-Фейн - як приватну природоохоронну територію з екзотичними тваринами. При цьому назву цій місцевості ще у 1841 році дав один з її попередніх власників - герцог Фрідріх Фердинанд Ангальт-Кетен-Плесський - на честь власного маєтку Асканії в Німеччині.
У 1920-х роках заповідник мав іншу назву - "Чаплі" (цей топонім походить від давнього українського терміну "чапеля", або "чапля", що означає "під" - "западина").
Це, ймовірно, було пов'язано з тим, що заповідник міститься на Причорноморській низовині (пласкій, дещо нахиленій на південь рівнині, що прилягає до Чорного й Азовського морів), яка розташована між дельтою Дунаю на заході й річкою Кальміус на сході.
У 1983 році заповідник отримав статус біосферного, а в 1984 році - увійшов до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Птахи на території заповідника (фото: facebook.com/AskaniaNovaZapovidnyk)
До повномасштабного вторгнення РФ на українські землі "Асканія-Нова" була найбільшим степовим заповідником Європи (його загальна площа - понад 33 тис. гектарів), який щороку відвідувало близько 140 тисяч туристів.
"Це був один із найпотужніших туристичних магнітів на півдні України. "Асканія-Нова" приймала безперебійно дуже великий потік туристів", - розповів у коментарі РБК-Україна засновник клубу екологічного туризму "Добре поїхали" Ярослав Козак.
Там зростали унікальні рослини (в тому числі - багато червонокнижних рослин), гніздилися рідкісні птахи та жили тварини з різних континентів.
В "Асканії" успішно розводили й селекціонували тварин (там навіть з'явилося кілька нових порід овець), а також продавали рідкісних тварин для колекцій зоопарків за кордоном.
Територія заповідника була розділена на три основні частини:
Облаштована територія для прогулянок (фото: facebook.com/AskaniaNovaZapovidnyk)
Мандрівники могли долучитися до різноманітних екскурсій та відвідати, серед іншого:
"У плані того, щоб відвідати дендропарк, зоопарк... Вони (адміністрація заповідника, - Ред.) були безвідмовні. У них бронювання майже на пів року вперед завжди було", - поділився Козак.
За його словами, мандрівники могли долучитися, серед іншого, до "ексклюзивних екскурсій" - фотосафарі на машинах (виїзд у степ, коли можна було побачити екзотичних тварин зблизька).
"На ці екскурсії був найбільший попит... Це було досить важко, але ми, як постійні відвідувачі, з 2008 року жодного сезону не пропускали... Возили великі групи, по 50 осіб туристів", - пояснив експерт.
Коні Пржевальського в "Асканії" (фото: facebook.com/AskaniaNovaZapovidnyk)
Засновник клубу екологічного туризму згадав також про найбільшу цінність заповідника.
"Найцікавіше, що не розповідають турфірми, чого не знає більша частина туристів... номер один в "Асканії" - власне заповідний степ. Це - ділянка степу поза межами населеного пункту... Дві величезні заповідні ділянки - "Південна" й "Північна"... Єдиний в Європі такий великий за площею масив заповідного степу, що зберігся недоторканим. Таким, яким він виглядав 500 чи 1000 років тому. Це якраз найбільша цінність "Асканії", - розповів він.
Козак пояснив, що дендропарк і зоопарк - рукотворні об'єкти, тоді як природній об'єкт (через який "Асканія", власне, і стала заповідником), це саме цей заповідний степ.
"Попит був неймовірним. У нас за ці всі роки, які ми їздили, не було жодного вільного місця на травневі й червневі тури в "Асканію", - зізнався фахівець.
Він додав, що "індивідуальні" (дистанційні) тури організовувались навіть під час карантину, запровадженого на тлі пандемії коронавірусної хвороби COVID-19.
"Влітку 2021 року ми були востаннє в "Асканії", - підсумував Козак.
Птахам у заповіднику було комфортно (фото: facebook.com/AskaniaNovaZapovidnyk)
Територія "Асканії-Нової" опинилася під контролем ворога близько 9 ранку 24 лютого 2022 року.
На офіційному сайті "Асканії" повідомили про "встановлення окупаційною адміністрацією фактичного контролю" над заповідником.
"20 березня 2023 року в установу прибули перший заступник керівника адміністрації президента рф С. Кірієнко, "т.в.о. губернатора" Херсонської області, колаборант В. Сальдо та невідома особа у ролі директора, призначеного "Министерством природных ресурсов и экологии Херсонской области" без офіційних представлень - Мєщєряков Д.В.", - уточнюється у повідомленні.
Наголошується, що подальше збереження природоохоронної, науково-дослідної установи міжнародного значення "не може бути забезпечене українською адміністрацією та перебуває під безпосередньою загрозою".
Попри окупацію території, відсутність поточних видатків, цілком порушену транспортну логістику та критичну масу організаційних проблем, персонал заповідника продовжує виконувати функціональні обов'язки та здійснює необхідний догляд за колекціями.
Водночас від початку великої війни неодноразово повідомлялося про:
"Так, це правда, вони (окупанти, - Ред.) його знищують. Останнє, що я чув - вони вивозять тварин до Криму і до Росії. Тобто, можна сказати, що заповідника більше немає. Пограбували вони його капітально", - підтвердив інформацію голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що гауляйтеру "Асканії-Нова" повідомили про підозру.
Читайте також про деякі з масштабних пожеж на території окупованої "Асканії".
При підготовці матеріалу було використано джерела: офіційний сайт біосферного заповідника "Асканія-Нова", сторінка "Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна" у Facebook, Wikipedia, коментар засновника клубу екологічного туризму "Добре поїхали" Ярослава Козака для РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.