Про атаки на російські НПЗ, шанси України на перехоплення ініціативи у війні, настрої звичайних американців, плани Путіна та допомогу США в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів віце-адмірал США у відставці Майк Лефевер.
За останні місяці західні медіа оприлюднили безліч прогнозів, в яких описували вкрай похмурі перспективи України у війні. Головна причина – тривала затримка із отриманням допомоги від США. Багато в чому несподівано, піврічна історія з виділенням цієї допомоги різко актуалізувалася цього тижня, і вже завтра, 20 квітня, очікується позитивне рішення Палати представників Конгресу США.
Американський віце-адмірал у відставці Майк Лефевер – військовий із майже 40-річним стажем служби, колишній командувач американських військ у Пакистані. РБК-Україна поспілкувалося з ним у кулуарах Cipher Brief's Kyiv Economic and Security Forum ще до того, як історія за допомогою України вийшла на фінішну пряму. Але вже тоді Лефевер випромінював оптимізм щодо перспектив України у війні, наголошуючи на важливості виділення його країною допомоги в найкоротші строки.
– Президент Зеленський підтвердив, що США незадоволені атаками України на російську енергетичну інфраструктуру. Відомо, що американці просили нашу владу припинити це робити. Як ви оцінюєте таку позицію США?
– Я думаю, що одна з проблем, з політичної точки зору, полягає у дуже складній політиці запобігання ескалації. Уряд думає про те, щоб спробувати не ескалювати війну.
Я вважаю, що з військової точки зору необґрунтовано і неприпустимо відкидати ідеї України, її дії, завдяки яким вона сподівається перемогти Росію. Коли Росія може вільно атакувати українців зі своєї території, але Україні не дозволено атакувати у відповідь, це суттєво обмежує їхні можливості.
– Загалом, як ви оцінюєте шанси на те, що Україна перехопить ініціативу у цій війні, можливо, цього року чи наступного, чи це можливо?
– Так, я вірю в це. Мене вразила рішучість, стійкість та гордість українців. І тому я думаю, що надання Україні цього пакету допомоги таке важливе, щоб у неї була хоча б можливість і засоби, щоб продовжувати бій. За останні два роки ми побачили твердість українців, але це втомлює, довга війна дуже втомлює. Тому важливо мати можливість надати їм необхідні ресурси, щоб створити умови, за яких вони можуть боротися.
– Як ви оцінюєте настрої західного суспільства щодо так званого "заморожування війни", "пошуку компромісу" чи чогось в такому дусі?
– Кампанія з дезінформації, яку проводять росіяни, справді дуже зухвала. І це переконало деяких людей, які не досягли справжнього розуміння правди та критичного мислення про те, що відбувається. Це стратегічний момент, щоб мати можливість підтримати Україну та продемонструвати Росії, що ми не дозволимо їй захопити Крим та всю Україну.
– Західні ЗМІ опублікували безліч песимістичних прогнозів щодо України, стверджуючи, що без допомоги США Україна обов'язково зазнає невдачі. Чи згодні ви з цим, і чи може Європа якось замінити Америку в цій ролі, можливо після президентських виборів у США?
– Я оптиміст за своєю природою, тому не вірю в пораженців. І після розмови з вашим керівництвом я бачу: тут немає жодної настроїв щодо поразки, йдеться про перемогу та свободу України, що я вважаю приголомшливим.
Я думаю, що без допомоги та технологій США це буде дуже складно. Ми всі маємо ясно розуміти, що для Росії Україна — це лише перший крок із багатьох. Ви спостерігаєте за їхніми махінаціями у країнах Балтії, Білорусі, Молдові. Вони просто йдуть цим шляхом, відтворюючи атмосферу "великої Росії" у баченні Путіна, що він почав порівнювати себе з великим царем. Тому я думаю, що для нас дуже важливо не бути наївними щодо його цілей, і того, наскільки важливим є цей пакет допомоги для підтримки України.
– Як ви вважаєте, ваші співвітчизники, звичайні громадяни, розуміють необхідність витрачати додаткові мільярди на Україну замість того, щоб вкладати їх у школи та дороги десь в Аризоні, наприклад?
– Я не впевнений, що всі це розуміють. Це лякає. Однак підтримка України значно перевищує п'ятдесят відсотків, на рівні шістдесят із чимось, я не пам'ятаю, які були останні цифри, але більшість людей виступають за допомогу Україні, щоб запобігти цьому варварству з боку росіян. В Америці в популістському русі є ізоляціоністське відчуття, і люди спираються на це.
Частина з них також прислухається до російської дезінформації про те, що якщо ці гроші не будуть витрачені на Україну, це дозволить модернізувати їхні школи чи щось таке. Це сума грошей, яку потрібно витратити на свободу та безпеку, а також на те, щоб продемонструвати, що США є світовою державою та світовим лідером, і нам потрібно прийняти цей виклик, щоб не допустити повторення цього (збройної агресії, – ред.).
І тому так важливо розглядати це з погляду того, наскільки малі ці гроші для такої приголомшливої справи, стратегічного елемента та стратегічного досягнення. І ми намагаємося пояснити американській громадськості, наскільки це важливо: перебувати тут, щоб побачити ситуацію на місцях, прагнення та силу українського народу, це дуже цінно, і ми сподіваємось донести це послання до американців та мати можливість його поширити.
– Чи варто очікувати різкої зміни політики США щодо України у разі зміни влади у Білому домі?
– Я так не думаю. Тому що я думаю, що більшість людей усвідомлюють неймовірний вплив цього на НАТО і наших союзників, і те, якою є наша роль у світі. Сподіваюся, коли настануть вибори і ці важливі питання будуть поставлені на обговорення, люди зрозуміють та зроблять правильний вибір.