В Україні у серпні 2024 року налічувалося понад 187 тисяч проваджень за борги з аліментів. Да даними Опендатабот, майже 9% боржників – жінки.
Які обов'язки батьків щодо утримання дітей та яка є альтернатива аліментам, у коментарі РБК-Україна пояснив керуючий партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Олександр Курявий.
Зміст
Відповідно до Конституції України та Сімейного кодексу України на обох з батьків покладається однаковий обов’язок щодо утримання своїх дітей, в незалежності від того, чи перебувають чоловік та жінка у шлюбі, або ж шлюб між ними є розірваним, звертає увагу юрист.
"Після розірвання шлюбу між подружжям, у якому є неповнолітні діти, суд за заявою одного чи обох з батьків може визначити місце проживання дитини за одним з батьків та, у разі необхідності, врегулювати питання щодо порядку утримання дитини", - пояснює Олександр Курявий.
Юрист зазначає, що обов’язок щодо утримання дитини у разі розірвання шлюбу між її батьками може бути виконаний у різні способи. Відповідно до першого способу, батьки за домовленістю між собою вирішують, як той з батьків, що проживає окремо від дитини, буде брати участь у житті дитини, зокрема, забезпечувати її у матеріальному плані.
"Якщо ж колишнє подружжя не може дійти згоди у питанні щодо виконання обов'язку утримувати дитину, кошти на таке утримання за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина", - зауважує фахівець.
Той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини другому з батьків із дати набрання законної сили рішенням суду.
"Варто зазначити, що навіть у разі вирішення у судовому порядку питання щодо стягнення аліментів, той з батьків, що їх сплачує, не звільнений від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом)", - наголошує Олександр Курявий.
Він додає: відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. До того ж той, хто сплачує аліменти на дитину, в повній мірі не є застрахованим від того, що їхній розмір може бути збільшений у судовому порядку.
Фото: Розмір аліментів може бути збільшений у судовому порядку (gettyImages.com)
"З огляду на те, що дехто з батьків може відмовитися нести обов'язок грошового утримання своїх дітей до їхнього повноліття з певних причин (через відсутність стабільного заробітку, виїзд на постійне місце проживання до іншої країни, небажання бути боржником зі сплати аліментів), постає питання про пошук альтернативного способу виконання обов'язків щодо утримання дитини", - зазначає Олександр Курявий.
Тому для деяких з батьків оптимальним варіантом при вирішенні питання щодо утримання дитини є обрання способу, відмінного від сплати аліментів, зокрема у спосіб, що встановлений ст. 190 Сімейного Кодексу України, а саме укласти договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, пояснює юрист.
"Таким нерухомим майном може бути житловий будинок, квартира, земельна ділянка та інші нерухомі речі, що мають такий правовий статус відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного Кодексу України. Укладення такого договору позбавляє того з батьків, хто відступив нерухоме майно, обов’язку грошового утримання дитини у вигляді сплати аліментів, однак, згідно ч. 3 ст. 190 Сімейного Кодексу України, не звільняє його від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину", - звертає увагу спеціаліст.
При обранні цього способу важливим є дотримання низки умов, які є обов'язковими для даного виду договору:
"Якщо дитина досягла 14 років, вона бере участь в укладенні цього договору. При цьому набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. За дотримання вищезазначених умов, у разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її", - пояснює Олександр Курявий.
При укладенні договору про припинення права на аліменти варто також пересвідчитись в тому, що будинок, квартира або її частина дійсно перебуває у власності того з батьків, хто проживає окремо від дитини, та таке право є належним чином оформлене.
Фото: Батьки зобовязані брати участь у додаткових витратах на дитину (gettyimages.com)
З моменту держаної реєстрації права власності на нерухоме майно, це майно не може відчужуватись тим з батьків, на утриманні якого перебуває дитина, без отримання попередньо дозволу на це від органу опіки та піклування.
"З досягненням повноліття дитина набуває право в повній мірі самостійно розпоряджатися належним їй на праві власності майном", - зазначає юрист.
Він зауважує: вирішуючи питання щодо можливості укладення договору про припинення права на аліменти, слід пам’ятати, що такий договір в судовому порядку може бути визнаний недійсним або розірваний за заявою однієї зі сторін з огляду на порушення його умов.
"Перелік цих умов є вичерпним. Так, відповідно до ч. 6 ст. 190 Сімейного кодексу України, договір визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини. В даному випадку у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно", - пояснює Олександр Курявий.
Єдиною умовою для розірвання зазначеного договору тим з батьків, який проживає окремо від дитини, є невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.
Нагадаємо, ми писали, що багатодітні батьки мають право на відстрочку від військової служби. Крім тих, хто заборгував за аліменти понад три місяці.
Також ми розповідали, що цього року в Україні збільшили мінімальний розмір аліментів, який має бути виплачений на дитину.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.