Адаптуємо досвід Данії, Британії, Німеччини. Які житлові практики Україна запозичує у ЄС
В Україні хочуть передбачити податкові преференції для операторів соціального житла, а також розробити дієвий механізм формування орендних ставок на який впливатиме дохід винаймача, ринкова вартість та витратність на утримання.
Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Зокрема, розглядається можливість адаптації під українські реалії досвіду Великої Британії, Німеччини, Данії і країн Балтії. Зареєструвати відповідний законопроєкт планують вже влітку 2024 року.
За її словами, одним з основних інструментів, які Україна запозичує в ЄС є соціальна оренда. Нині активно вивчають можливість використовувати для неї і механізм формування орендних ставок, які застосовують європейські країни. Йдеться про три складові, на основі яких вони формуватимуться.
"Перша - доход наймача, тому орендна ставка може бути навіть нижчою, ніж витрати на фактичне утримання такого житла. Друга - ринкова вартість оренди. Тому орендна ставка у сегменті соціальної оренди розраховуються як фіксований відсоток від аналогічної вартості на ринку. Наприклад, вартість може складати лише 65% від середньої ціни оренди в приватних власників. Третя - витратність. Орендна ставка підвязана під той рівень витрат, який йде на утримання житла, страхування тощо", - розповіла Шуляк.
Парламентарка додала, що оскільки соціальне житло неприбуткове, у багатьох країнах ЄС провайдери такого житла мають різноманітні податкові преференції. Наприклад, у Данії за соціальне житло не сплачується податок на прибуток та податок на нерухомість. Менша або відсутня податкова ставка робить дешевшою і вартість житла в порівнянні з орендою в приватних власників.
За її словами, окреме питання - це створення в Україні житлового фонду, з якого зокрема буде надаватися житло для соціальної оренди. Темпи його будівництва в ЄС, за словами Шуляк, досить значні. Так, у Великій Британії високий відсоток будівництва житла забезпечує якраз потреба у житлі для соціальної оренди. Там цей сектор набирає обертів протягом останніх років - зокрема, у 2022 році на нього було виділено майже 3,2 млрд фунтів стерлінгів.
“Кількість будинків для оренди, які виходять на ринок у Британії, зросла на 26% між 3 кварталом 2020 року та 3 кварталом 2021 року. У цифрах було завершено 63950 об’єктів для оренди. Станом на другий квартал 2023 року у Великій Британії нараховується близько 88000 будинків для оренди. Тобто, ми бачимо, що житловий фонд формується і оновлюється постійно. Це не щось, що було створене кілька років назад і до сьогодні незмінне. Нам варто також зважати на це", - пояснила Шуляк.
Досить показовим для України може бути і досвід Фінляндії. Там при Міністерстві екології діє Центр фінансування та розвитку житлового будівництва, що здійснює державну політику з питань житлово-комунального господарства (ARA). Його основне завдання - надання грантів, субсидій і гарантій, з будівництвом, пов’язаним з реноваційними заходами, а також моніторинг та контроль за використанням житлового фонду, розпорядником якого є центр.
Цей центр надає субсидії на покриття орендної плати за житло, що побудоване за підтримки держави, реконструкцію житла (включаючи енергоефективні заходи) і відшкодовує плату за користування квартирами відповідно до черговості отримання права на проживання в них.
"Орендна плата та плата за користування включають витрати, пов’язані з фінансуванням, утриманням, відшкодуванням комунальних послуг квартир. Витрати на фінансування складаються з погашення кредиту та відсотків, що складають половину від річних статей витрат, які покриваються орендною платою", - повідомила Шуляк.
Ще одна європейська практика, яку прописали у законопроєкті про основні засади житлової політики - житлово-комунальні кооперативи. Це дуже поширена практика в Євросоюзі. Так, сьогодні кожен десятий європеєць живе у кооперативному житлі: у Польщі житлові кооперативи становлять близько 27% загального обсягу житлового фонду країни, Австрії – 23%, Швеції – 22%, Франції – 19%, Норвегії – 15%. Кооперативне житло повсюдно цінують за доступність людям із середніми доходами, у тому числі для молоді та людей похилого віку, розумну квартплату, прозорість управління, співробітництво та можливість соціального розвитку.
Шуляк також нагадала, що паралельно з доопрацюванням рамкового законопроєкту про основні засади житлової політики, вже розпочато роботу над другим законом рамки — про фонд соціального житла. Саме в ньому будуть прописані механізми, які дозволять його сформувати. Без фонду соціального житла неможлива реалізація сучасної житлової політики, що передбачає запровадження широкого кола інструментів, які продемонстрували ефективність у ЄС і які допоможуть сотням тисяч українців вирішити своє житлове питання замість багаторічних квартирних черг, резюмувала очільниця партії "Слуга народу".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.