Західні партнери України знову стурбовані можливим постачанням іранської балістики до Росії. Як вважають у Білому домі, ймовірно, Тегеран розглядає варіанти передачі ракет Ababil та Fateh-110.
Детальніше про ці ракети, відмінності від російських та про те, чи готова наша система ППО до нових викликів, - у матеріалі РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: заява представника Ради національної безпеки Білого дому Джона Кірбі, публікації The Wall Street Journal та українського профільного порталу Defense Express, коментарі представника Головного управління розвідки Міноборони України Андрія Черняка та експерта Валерія Романенка.
Російська Федерація давно зацікавлена в іранській балістиці через високу інтенсивність ракетних ударів. Минулого тижня в США знову заговорили про можливу передачу ракет для війни в Україні.
За словами представника Ради національної безпеки Білого дому Джона Кірбі, на тлі зростаючої ізоляції Росія посилює військову співпрацю з Іраном. Це у свою чергу несе загрози для України та міжнародної спільноти загалом. Тегеран вже постачає ударні дрони, керовані авіабомби та снаряди для артилерії. А тепер, можливо, готується передати балістичні ракети малої дальності Ababil та Fateh-110. У вересні їх демонстрували російському міністру оборони Сергію Шойгу.
"Тому ми стурбовані тим, що Іран розглядає можливість надання Росії балістичних ракет для застосування в Україні", - наголосив Кірбі.
Натомість Москва розвиває партнерство щодо складних військових технологій, таких як ракети, електроніка, протиповітряна оборона та супутниковий збір даних. Як приклад передачі технологій Кірбі називає заплановану закупівлю винищувачів Су-35. Іран також зацікавлений у придбанні гелікоптерів, радарів та навчальних літаків. За оцінками Вашингтона, йдеться про техніку на мільярди доларів для посилення військового потенціалу Ірану.
Фото: демонстрація іранських ракет для російської військової делегації (mil.ru)
Росія не залишає спроб отримати іранське озброєння з 2022 року, зокрема балістичні ракети Fateh-110 та Zolfagar. Країна-агресор наполегливо працює в цьому напрямі, докладає серйозних дипломатичних зусиль, які поки не мали успіху, каже представник української військової розвідки Андрій Черняк.
"За оцінками Головного управління розвідки Міністерства оборони України, станом на даний момент не зафіксовано жодного постачання крилатих ракет з Ірану до Росії. Відповідних рішень чи домовленостей між Москвою та Тегераном, за нашими даними, зараз також немає", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Про готовність Ірану передати балістику говорити складно. Останнім часом Москва прийняла кілька іранських військово-транспортних літаків Іл-76, які активно використовуються для доставки "шахедів". Реальних сигналів про поставки ракет поки немає, пояснює експерт з авіації та ракетних озброєнь Валерій Романенко.
"Хоча загрози є завжди, якщо Іран щось має, а Росія може за це щось запропонувати. Зараз іранці проходять навчання на тренувальних літаках Як-130, а в Комсомольському-на-Амурі вже "під парканом" стоять 24 винищувачі Су-35, від яких відмовився Єгипет, та які росіяни планують продати аятолам. Тегеран не багатий на валюту, іранці платять неохоче, постачають Росії дрони та снаряди. Можливо, обійдеться без ракет, але, звичайно, треба ретельно стежити та вивчати залишки", - розповів він у розмові з виданням.
Офіційно російська сторона балістичне питання не коментує. Тим часом про зміцнення зв'язків свідчать і інші факти. За даними The Wall Street Journal, воєнізоване угруповання ПВК "Вагнера" має намір передати систему ППО "Панцир-С1" ліванській "Хезболлі", яку підтримує Іран. Угода ще завершена, і США стежать за тим, чи отримають її у результаті "Хезболла" або Тегеран.
Провідні іранські оборонні організації цього року показали останні досягнення у галузі військових технологій на форумі "Армія-2023" у Росії. Центральне місце посіла презентація балістичної ракети Ababil. Також було представлено контейнерну пускову установку на 8 ракет.
Як повідомляли іранські ЗМІ, ракета має візуальну схожість із розробленою Повітряно-космічними силами Корпусу вартових ісламської революції Zohair (Raad-500). І навіть розкрили деякі технічні характеристики:
Залежно від модифікації реалізовано різні системи наведення. У звичайного варіанта Ababil вона інерційна, тобто для стрільби за координатами, Ababil OP - оптико-електронна. Інших згадок про параметри у відкритому доступі немає, а єдине доступне зображення - це макет, виставлений на експозиції "Армія-2023".
Фото: макет балістичної ракети Ababil (irna.ir)
Якщо Росія отримає балістичні ракети Ababil, то зможе застосовувати їх по українських військах на фронті, вивільнивши певну кількість С-300, якими б'ють по прифронтових містах, пишуть аналітики Defense Express. Для нашої ППО це серйозний виклик з урахуванням малої кількості комплексів, здатних збивати балістику.
Виходячи з дальності пуску 86 км, під загрозою будуть практично ті ж самі прифронтові міста України, які і зараз перебувають під ударом, уточнює експерт Валерій Романенко. За його словами, не факт, що в боєголовці знаходиться 45 кг вибухівки, тому що іноді оболонку роблять товстостінною, щоб збільшити радіус ураження за рахунок уламків.
"Ababil - це радше тактична ракета, яка за параметрами приблизно відповідає системам типу "Точки-У", "Смерч" або "Ураган". Казати про те, що вони становлять якусь нову для нас небезпеку, не доводиться", - додав він.
Про балістичну ракету Fateh-110 (з перської - "переможець") інформації значно більше. Серійне виробництво розпочалося у першій половині 2000-х, ракети використовувалися під час війни у Сирії, є дані про поставки терористичній організації "Хезболла" в Лівані. Третє покоління для війни у Сирії виготовлялося під індексом М-600. За даними ізраїльської розвідки, вироблено сотні одиниць, що робить Fateh-110 однією з наймасовіших у своєму класі.
"Щодо Fateh-110, то у найбільш масової ракети (третього покоління) дальність невисока, до 300 км. Тобто навіть за великого бажання до Києва вона не долетить. Але в неї набагато більше боєголовка, яка досягає 650 кг", - пояснює Валерій Романенко.
Основні характеристики:
За своїми параметрами Fateh-110 має значно більшу руйнівну силу, ніж російські "Точка-У", С-300 та "Іскандер".
Фото: ракета Fateh-110 має значно більшу руйнівну силу, ніж російські "однокласники" (ypa.ir)
"Крім цього, іранці ще мають Zolfaghar (з перського - "меч пророка"), ця ракета має дальність до 700 км, але маса бойової частини, за різними даними, зменшена до 500 або навіть до 300 кг", - зазначив експерт.
Як писало The Washington Post, ще в жовтні Іран готувався передати Росії першу партію ракет Fateh-110 та Zolfaghar разом із ударними безпілотниками Mohajer-6 та Shahed-136. Вважається, що Zolfaghar (і, можливо, інші ракети сімейства Fateh-110) використовують комерційні системи GNSS підвищення точності. Аналітики Defense Express вважають, що точність в останню чергу цікавить Москву, і майже напевно їх можуть застосовувати для терору великих українських міст.
Іранські ракети за своєю схемою сильно відрізняються від того, що виробляє російський військово-промисловий комплекс: інші розміри, двигуни і в середньому менша від бойової частини. Вони наводяться за допомогою супутникових систем GPS і ГЛОНАСС, схильні до впливу засобів радіоелектронної боротьби і в цілому набагато простіше "Іскандерів".
"Російські "Іскандери" здатні відстрілювати пастки та маневрувати на термінальній ділянці польоту, що ускладнює завдання щодо їх ліквідації у повітрі. Іранські ракети маневрувати не можуть. Але через те, що вони балістичні, ефективно збивати їх все одно здатні лише протиракетні комплекси Patriot та SAMP-T", - наголосив Романенко.
У той же час, характеристики іранських ракет, як і інших озброєнь, можуть викликати сумніви. Заявлена дальність того ж ударного дрона "шахед" нібито становить 2000 км, при цьому на сьогодні підтверджено ураження цілі на максимальній відстані 1200 км.
"Виробники зброї часто грішать тим, що використовують у рекламі своєї продукції дані, отримані в ідеальних умовах. Іран тут точно не виняток. Тому в цілому характеристики ракет слід порівнювати з висновками західних експертів і дивитися на що вони спираються. На реальні показники, зафіксовані супутниками, або на рекламну інформацію", - додав експерт.
Приблизно з весни Росія нарощує виробництво ракет. За даними української розвідки, на сьогоднішній день у запасі приблизно 870 високоточних ракет, які можуть вражати об'єкти на дальності понад 350 км. З них орієнтовно 80 "Кинджалів" та близько 290 "Іскандерів", частина з яких у балістичній модифікації.
Що стосується темпів виробництва, то щомісяця Росія випускає близько 30 ракет "Іскандер-М" та кілька "Кинджалів" (за даними за жовтень, чотири одиниці). Таким чином, будь-яке постачання з Ірану потенційно збільшує балістичні загрози для України.
Фото: проти іранської балістики насамперед будуть ефективні системи Patriot (Getty Images)
Основна проблема у тому, що це саме балістичні ракети. Які на фінальному відрізку летять майже вертикально та на величезних швидкостях. У таких умовах отримані від західних партнерів комплекси NASAMS та IRIS-T або українські С-300 не можуть їм ефективно протидіяти. Принцип дії зенітних ракет - не пряме влучення, а підрив біля об'єкта перехоплення. У такому разі балістична ракета отримає часткові пошкодження, але завдяки тяжкій боєголовці досягне необхідного ураження, навіть при відхиленні на десятки метрів від цілі.
Тому ефективно знищувати як російські, так і іранські ракети можуть лише системи SAMP-T та Patriot, що діють за принципом hit-to-kill (пряме влучення).
"Це ціль лише для таких комплексів, як Patriot…. та SAMP-T, на які ми очікуємо від Франції та Італії. Тому збільшення кількості антибалістичних комплексів - це дуже актуальне питання для України", - нещодавно казав спікер Повітряних сил Юрій Ігнат.
Зазначимо, на сьогодні в нашій країні розгорнуто два зенітно-ракетні комплекси Patriot і один SAMP-T. Днями німецький посол Мартін Єгер оголосив, що Берлін передасть ще один Patriot цієї зими. І якщо найближчими місяцями Україна отримає другий SAMP-T, то загалом буде п'ять антибалістичних комплексів. Прямо зараз у Німеччині триває підготовка українського персоналу на третьому Patriot, зазначив Валерій Романенко.
"Якщо на початок наступного року у нас буде п'ять ЗРК, то ми все одно зможемо захистити лише чотири міста. Одного Patriot на Київ замало, столиця розташована по обидва береги Дніпра, її площа перевищує зону дії однієї системи. Тому на Київ потрібно два, на менші міста достатньо одного антиракетного комплексу. Власне, тому зараз від балістики надійно прикритий тільки Київ і якесь ще одне місто", - підсумував експерт.
***
У жовтні 2023 року завершилося ембарго щодо Ірану на продаж ракетних озброєнь, накладене відповідно до резолюції Ради безпеки ООН. Закінчення "балістичного бана" стало гарною новиною для Росії, оскільки залишається дедалі менше факторів, що стримують її партнера.
Того ж місяця США разом із союзниками домовилися перешкоджати будь-якій передачі іранських балістичних технологій. Наскільки обмеження будуть дієвими, сказати складно, як і про те, чи наважиться Тегеран на крок ескалації. Поки що про поставки для Росії нічого не відомо, але таку ймовірність точно не варто ігнорувати.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.