В Україні пришвидшилося падіння виробництва як сталі, так і залізної руди. За підсумками 11 місяців 2022 року виробництво чавуну обвалилося на 68,4%, сталі - на 68,6%, а прокату - на 70,1%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дослідження GMK CEnter.
Ще гірша ситуація у листопаді: тоді було вироблено лише 313 тис. т сталі - це на 82% менше, ніж за аналогічний період 2021-го. Щомісячне виробництво залізорудної продукції восени впало більш ніж на 90% в порівнянні з довоєнним часом.
Експерти зазначають: на проблеми у металургійному секторі вплинули проблеми з логістикою, перебої з постачанням електроенергії та падіння цін на продукцію на світових ринках.
Зокрема, через блокування морських портів українські виробники втратили доступ до частини ринків, а логістичні послуги виросли у ціні в 3-4 рази, що зробило українську продукцію неконкурентоздатною.
"До повномасштабного вторгнення РФ 60% залізної руди, 80% чавуну і сталевої продукції експортувалося через морські порти. З початком бойових дій українські порти заблоковані військовим флотом росіян, і основним шляхом експорту став залізничний транспорт. Водночас з травня по вересень 2022 року «Укрзалізниця» запроваджувала 16 конвенцій на перевезення продукції ГМК, з метою зменшити черги на кордоні. Окрім того, з 1 липня поточного року залізничний оператор підвищив тарифи на вантажоперевезення на 70%, що стало вагомим чинником зростання логістичних витрат. У підсумку металургійні підприємства повідомляють про зростання витрат на транспортування продукції залізничним транспортом в Європу більше, ніж у 4 рази у порівнянні з довоєнним часом", - вказують аналітики.
Крім того, руйнування енергетичної інфраструктури через ракетні обстріли росіян спричинює відключення від електропостачання металургійних і гірничовидобувних підприємств.
"Наразі існує ризик повного зупинення виробництва у галузі, що може призвести до гуманітарної катастрофи у регіонах, де працюють підприємства ГМК. У разі енергетичного колапсу, за оцінками GMK Center, у 2023 році виробництво залізорудної продукції може впасти на 88% у порівнянні з 2022-м, але у разі стабілізації енергосистеми темпи падіння можуть сповільнитися до 58%", - вказують аналітики.
Нагадаємо, у липні Україна попросила дворічну відстрочку на виплату зовнішніх боргів. Відповідну постанову схвалив Кабінет міністрів України.
Після цього, у вересні країни-кредитори України, включаючи США, дали Києву відстрочку з обслуговуванням суверенного боргу до кінця 2023 року.