​​​​(Не)таємне життя аптек. За що ми справді платимо

Нещодавно стало відомо, що в Україні можуть заборонити маркетплейси – майданчики, які надають споживачам інформацію про наявність, ціни та знижки на ліки онлайн. На сайті найбільшого в Україні аптечного прайс-агрегатора зʼявилось повідомлення про те, що чиновники їх закривають, тож просять небайдужих підписати відповідну петицію. Менш ніж за добу вона набрала необхідні для розгляду 25 тисяч підписів і досі це звернення активно підтримують.

Так, аптечний прайс-агрегатор Tabletki.ua вбачає ризик для свого існування в проєкті постанови КМУ "Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)". Зокрема, в другому абзаці 2 п. 159-1, який визначає, що розміщення пропозицій щодо продажу лікарських засобів за попереднім замовленням споживача може здійснюватися виключно на веб-сайті ліцензіата.

Фактично це означає, що бронювати ліки можна буде тільки на сайтах. та порушує права споживачів. Не ухвалювати цей проєкт постанови закликають уряд і пацієнтські організації.

"Основна цінність маркетплейсів – це пошук найближчої аптеки з потрібними ліками по прийнятній ціні. Тому для громадян втрата майданчиків, на яких можна порівняти ціни та перевірити наявність потрібних лікарських засобів є відкатом в минуле, а не позитивними змінами, як вказано в пояснювальній записці до постанови", – йдеться у заяві Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів.

Окремо там наголосили, що блокування аптечних маркетплейсів та прайс-агрегаторів призведе до відсутності конкуренції, монополізації ринку великими мережами і, як наслідок, зростання ціни для споживача.

Аптечна монополія

Зараз аптечний ринок монополізовано. Три провідні аптечні мережі контролюють 50% ринку, а п’ять – майже – 70%. За даними системи дослідження ринку PharmXplorer, ось 5 найбільших мереж в Україні: "Аптека АНЦ", "Подорожник", 9-1-1, "Бажаємо здоровʼя", "Аптека доброго дня".

І це при тому, що в Україні найбільша кількість аптек на душу населення, чи не всі, що ви бачите біля дому, входять в ту чи іншу мереж топ-гравців. Такич чином, вони диктують свої умови як покупцеві, так і виробникові ліків, в якого закуповуються самі.

Можна припустити, що мережі різні і вони змагатимуться за споживача, але це не так. Скоріш за все, вони навʼязують свої правила.

Врегулювати ситуацію можуть однакові правила гри. За цим мав би стежити Антимонопольний комітет.

На практиці ж це забезпечували все ті ж маркетплейси. Там покупець міг в онлайн режимі порівняти ціни, наявність необхідних ліків і сам вирішував, до кого йти купувати.

Ті ж tabletki.ua працюють з 12834 аптеками і правила однакові для всіх.

"У нас жорсткі критерії відбору перед підключенням кожної аптеки – наявність ліцензії, достатній рівень розвитку програмного забезпечення, який дозволяє обмінюватися інформацією про залишки ліків, ціни на них та статус бронювання. У випадку невиконання правил (зокрема скарги з боку споживачів або державних органів) миттєве реагування аж до відключення аптеки до з’ясування обставин. Мета tabletki.ua – забезпечення як споживачів, так і аптечні мережі якісною та актуальною інформацією", – пояснює співзасновник сервісу Євген Муравщик.

Утім така монополізація ринку впливає і на виробників ліків, бо тут у мереж є свій аргумент – власні торговельні марки (ВТМ).

Навіщо аптекам свої ВТМ

Власна торгова марка (ВТМ) – продукція, що виробляється на замовлення мережі роздрібної торгівлі. Зазвичай така продукція носить бренд мережі. Продуктові супермаркети вже давно пішли цим шляхом. Але з ліками все складніше. Існує велика різниця між якістю та замінністю ліків навіть з однією діючою речовиною, проте виготовлених різними виробниками. Адже так звані генеричні препарати не завжди повністю копіюють властивості оригінальних ліків.

На сьогодні кожна з п’яти провідних аптечних мереж України має свої компанії, які успішно та ексклюзивно продають продукцію в цій мережі. І українські виробники ліків з кожним роком дедалі більше зіштовхуються з позицією мереж-монополістів: їхні ліки не купуються взагалі, натомість їм пропонують взяти участь у тендері на виробництво ВТМів. При чому іноді ціна опускається нижче собівартості ліків.

Більше того, аптечні мережі намагаються замінити ліки дієтичними добавками. Причина проста: їх значно дешевше виробляти та рекламувати, бо контроль з боку держави є номінальним: тобто ні перевірок виробництва, ні обмежень на рекламу. При цьому ціну можна трохи зменшити, в рекламі зазначити, що це "аналог".

На умовах анонімності, представники великих аптечних мереж говорять, що прибутковість ВТМів, зокрема дієтичних добавок, значно перевищує прибуток від ліків, навіть з урахуванням мотиваційних (маркетингових) платежів від виробників.

На подібні зловживання з дієтичними добавками вже звернув увагу навіть Антимонопольний комітет України.

Держава, ціни і аптеки

Держава регулює ціну лише на частину ліків, що продаються в аптеках, на решту – ціна вкрай нестабільна. Чудова цьому ілюстрація – часи пандемії коронавірусу, коли ціни на маски та антисептики злетіли в окремих аптеках на 1000%. Навіть зараз, якщо проаналізувати прайс-агрегатори, то в межах одного міста ціна на ліки може різнитися на 30%-40%.

Частково таку різницю можна пояснити різним часом закупівлі різних партій ліків. Втім найчастіше – це акції виробників або бажання аптечних мереж скоротити залишки. Чи може тут виграти покупець? Може, якщо матиме доступ до інформації про знижки і акції. І це знову ж таки про послуги прайс-агрегаторів. Лише протягом 2024 року споживачі зекономили за допомогою таких сервісів понад 3 млрд. грн.

Європейський досвід

Аптечні прайс-агрегатори – суто український винахід. Аналогічних застосунків не існує на фармацевтичному ринку країн ЄС. Для цього є ряд причин.

Фармацевтичний ринок України – це ринок, де понад 80% усіх лікарських засобів купують самі споживачі, відповідно вони зацікавлені купити дешевше. В ЄС – більшість лікарських засобів оплачується державним коштом. Отже, споживачі загалом менше цікавляться цінами на ліки.

Більше того, саме через відшкодування державою вартості придбаних населенням ліків (реімбурсацію) асортимент та ціни на медпрепарати між аптеками приблизно однакові. Тобто, куди б європеєць не пішов, він може бути впевненим, що знайде потрібні йому ліки за однаковою ціною.

Тому виправдовувати заборону маркетплейсів євроінтеграційними вимогами безглуздо, – наголошує співзасновник tabletki.ua Євген Муравщик.

"Це все одно, що заборонити в Україні "Дію", чи збір для потреб сил оборони на банки, бо такого немає в ЄС і, відповідно, правил щодо таких явищ теж немає. Tabletki.ua – це високотехнологічний український ІТ продукт, яким може пишатися наша країна. Ми є резидентами Дія.Сіті, в 2023 році сплатили 194,000,000 гривень податків в бюджет України. Чиновники своїми руками руйнують найбільший технологічний здобуток на роздрібному ринку ліків України", – додає він.

Чи буде у прайс-агрегаторів майбутнє

Держлікслужба повідомила про те, що 17 травня завершилось громадське обговорення проєкту постанови щодо оновлених ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Наскільки нам відомо жодних зустрічей, робочих груп, обговорень з прайс-агрегаторами не відбувалось.

Зараз представники сервісів бронювання ліків продумують, як вижити за нових умов. "Tabletki.ua вже отримали кілька пропозицій про купівлю аптек. Можемо відкрити порожній заклад, який працюватиме пʼять хвилин на добу, щоб нам надали ліцензію, але це нонсенс", – констатує співзасновник tabletki.ua Євген Муравщик.

Пацієнтські організації також переконані, що ухвалення постанови грає на руку саме великим мережам аптек. "То хто ж виграє від заборони маркетплейсів і прайс-генераторів? Не споживач, не держава і далеко не всі аптеки. Виграють мережі, які безальтернативно продаватимуть ліки так, як захочуть і за скільки захочуть", – зазначає президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.

Такич чином, якщо врахувати зростання кількості товарів в аптеках під власними торговими марками, то відсутність прайс-агрегаторів з пошуком по діючій речовині може й справді зіграти на руку п’ятірці найбільших аптечних мереж.