Автомобільні шини – не єдина група автокомпонентів, цінник на які може відрізнятись у рази. Але дивно те, що на відміну від металевих запчастин, найдешевші покришки теж цілком придатні для їзди.
Про те, чи справді преміальні шини в рази краще бюджетних, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані матеріали Autocar, Autobild, Nokian Tyres та Michelin.
Відразу скажемо: різниця в характеристиках між дешевими і дорогими шинами є, і часто суттєва. У цьому автожурналісти rbc.ua не раз мали змогу переконатись під час порівняльних тестів на спеціально облаштованих полігонах. А як різниця проявляється у повсякденній експлуатації на дорозі?
Так, ціна найдешевших моделей покришок буває вдвоє-втроє нижчою за преміальні аналогічного типорозміру. Але головна відмінність у тому, що дешеві шини влаштовані трохи не так, як дорогі.
Інші матеріали. В першу чергу – гумова суміш, з якої зроблено протектор. Для кращого зчеплення з дорогою гума повинна бути якомога м’якішою, причому за будь-якої температури. І залишатись при тому стійкою до зношування. Не кожен виробник може застосовувати для своїх шин таку дорогу гумову суміш, тому дешеві покришки мають гірші показники в тестах на гальмування і в лосиному тесті. Також виробники бюджетних моделей економлять на якості текстилю і металокорду, використаних в каркасі шини. Відтак, дешеві шини менш стійкі до грубих ударних навантажень, і не такі комфортні, бо мають більшу масу.
Конструкція шини. В дорогих шинах може бути більше внутрішніх шарів каркасу, що теж впливає на характеристики. Дешевий каркас непросто зробити одночасно м’яким і міцним, тож бюджетні шини зазвичай виходять або жорсткими, або вразливими у випадку зустрічі з вибоїнами і бордюрами. В той час як преміальні моделі часто мають посилений каркас боковини. Що дає кільком провідним виробникам змогу активувати розширену гарантію – безкоштовну заміну шини, яку "вбили" на грубій вибоїні.
Протектор. Здавалось би, протектор – то всього лише малюнок, але у нього відразу кілька важко поєднуваних завдань. Наприклад, гарні зчіпні якості на сухій поверхні важко узгодити з зчепленням на мокрій дорозі, так само важко узгоджується керованість та гальмівні характеристики. Тому конструктори бюджетних покришок змушені залишати на висоті лише частину характеристик, погіршуючи інші. В той час конструктори топових моделей разом з технологами навчилися виробляти протектор, шашки якого нахиляються вперед-назад при старті з місця, але не нахиляються вліво-вправо при різких маневрах (так звані 3D-ламелі). Виробляти такий протектор дуже дорого, тож дешеві бренди такий протектор не використовують. А ще провідні бренди вміють поліпшувати аеродинамічний комфорт автомобіля за рахунок обрахованої форми канавок протектора: тобто дешеві шини гудуть дужче.
Насправді водій за кермом може довго не помічати різниці між преміальними і бюджетними шинами. При повсякденній експлуатації сімейного автомобіля у штатних дорожніх ситуаціях навіть найдешевша покришка працює без зауважень.
Але якщо раптом виникне екстремальна ситуація (на дорогу вибігла дитина, спереду хтось не розрахував обгін, трапився вкритий кригою міст тощо), як раз і проявиться недолік бюджет шин – часто вони не спроможні врятувати ситуацію. Машина може раніше зірватись у занос, погано слухатись керма на сніговій каші, потрапляти на аквапланування вже на 50 км/год тощо.
Тож, керуючи автомобілем, взутим у дешеві шини, треба бути більш обережним і ретельніше прораховувати ситуацію наперед – щоб уникати різких і швидкісних маневрів, в яких дешеві шини слабкі.
Не слід оцінювати безпеку у гривнях і порівнювати, чи преміум-шини настільки краще бюджетних, наскільки вони дорожчі. Якщо у вас є можливість, купуйте найкращу за характеристиками гуму – і користуючись нею, пам’ятайте що законів фізики вона все одно не скасовує. Якщо вільних грошей немає, купуйте "бюджет" – і дотримуйтесь стриманого стилю керування.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало про ТОП-5 гібридних кросоверів українського ринку.