Юрій Анатолійович Бойко - український політик, народний депутат Верховної ради IX скликання від "Опозиційної платформи - за життя", співголова партії.
Раніше очолював політсилу "Опозиційний блок", депутат парламенту VI, VIII скликань.
Обіймав посаду міністра палива та енергетики (2006-2007, 2010), міністр енергетики та вугільної промисловості (2010-2012). Віце-прем'єр-міністр в уряді Миколи Азарова (2012-2014).
Юрій Бойко балотувався на президентських виборах 2019, набрав 11,67% (4 місце).
Фото: Юрій Бойко (РБК-Україна)
Біографія
Юрій Анатолійович Бойко народився 9 жовтня 1958 року в Донецькій області (м. Горлівка). Національність - українець.
Відомо, що його батько працював інженером на оборонному заводі, а мати - енергетик.
Юрій Анатолійович має дві освіти. Першу отримав у 1981 році, коли закінчив Московський хіміко-технологічний ін-т ім. Д. Менделєєва ("інженер-хімік-технолог"); а другу "інженер-економіст" - в 2001 році (Східноукраїнський університет).
Починав свій трудовий шлях в Рубіжному майстром цеху і дійшов до директора хімзаводу "Зоря" (1981-1999 рр.).
Газові справи
З 1999 р. Юрій Анатолійович працював на нафторинку. Спочатку був гендиректором Лисичанського НПЗ, а з серпня 2001 року - голова правління "Укртатнафти" (Кременчуцький НПЗ). У той час у Бойка зав'язуються дружні відносини з Олегом Дубиною, який очолював на той момент Алчевський меткомбінат, а пізніше став віце-прем'єром. Саме з подачі Дубини Бойко згодом переїхав до столиці на посаду голови правління "Нафтогаз України" (2002 рік). На цій посаді він виявився найбільшим "довгожителем" при тодішньому керівництві.
В "Нафтогазі" Бойко працював над погашенням газових боргів між Україною, РФ і Таджикистаном. За це був навіть удостоєний звання "Герой України".
З липня 2003 року Юрій Анатолійович був призначений першим заступником міністра палива та енергетики України. Ще через три роки - міністр палива і енергетики, а з грудня 2012 року - віце-прем'єр України.
"Вишки Бойка"
У 2011 році під час перебування міністром палива і енергетики Юрій Бойко опинився у центрі гучного корупційного скандалу ("вишки Бойка"). Як писали тоді ЗМІ, підконтрольний Міненерго "Чорноморнафтогаз" з відома Бойко нібито придбав за завищеними цінами через підставні фірми дві самопіднімальні бурові установки.
15 вересня 2016 року Генпрокуратура заявила, що слідством не встановлено фактів підписання Бойко документів щодо закупівель цих вишок.
Політична діяльність
З політикою Юрій Бойко пов'язаний ще з 2001 року, коли спершу вступив в партію С. Тігіпка "Трудова Україна", а після - очолив Республіканську партію. Однак на парламентських виборах 2006 виборчий бар'єр партія так і не подолала.
З 2007 року Бойко приєднався до "Партії регіонів" (ПР), де вже в наступному році став заступником її голови. Разом з партією переміг на дострокових парламентських виборах 2007 і став заступником голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та безпеки.
26 березня 2014 року Юрій Анатолійович всупереч рішенню ПР висунув свою кандидатуру на пост президента України. У своїй передвиборчій програмі виступав за російську мову як державну і економічну інтеграцію з країнами Митного Союзу. Втім, тоді Бойко набрав менше 1% голосів.
За "самовільне" висунення в кандидати був виключений з ПР.
Восени 2014 року на дострокових виборах в ВР очолив партію "Опозиційний блок". Вона пройшла до Верховної Ради VIII скликання і сформувала фракцію.
9 листопада 2018 року "Опозиційний блок" і партія "За життя" підписали угоду про співпрацю на майбутніх виборах президента і парламенту.
Однак, члени ОП Борис Колесніков та Вадим Новінський заявили, що рішення про об'єднання партій було ініціативою тільки Юрія Бойка. Згодом за "зраду інтересів виборців" Бойко був виключений з лав політсили.
Спільно з Вадимом Рабиновичем Юрій Бойко очолив партію "Опозиційна платформа - За життя".
Президентські і парламентські вибори 2019
Юрій Бойко був одним з кандидатів на президентський пост під час виборів навесні 2019 року. Спочатку висувався від партії "Опозиційна платформа - За життя", проте до моменту початку виборчої кампанії партія ще не була офіційно зареєстрована, тому Бойко пішов на вибори як самовисуванець.
Незадовго до дня голосування Бойко разом із іншим лідером "ОПЗЖ" Віктором Медведчуком відвідав Москву, де провів переговори про нормалізацію відносин між Україною і Росією за участю прем'єра РФ Дмитра Медведєва та глави "Газпрому" Олексія Міллера. Зустріч викликала хвилю критики з боку громадськості та української влади.
Нв президентських виборах 2019 Бойко отримав 11,67% симпатій виборців (4 місце в першому турі). За нього найбільше голосували на сході країни.
Влітку 2019 року відбулися позачергові парламентські вибори. Партія "Опозиційна платформа - За життя" отримала 13,05% голосів і 43 місця у Верховній раді IX скликання.
29 серпня 2019 року Юрій Бойко був зареєстрований народним депутатом і обраний співголовою парламентської фракції "Опозиційна платформа - За життя".
Фінансовий стан
У 2017 році Юрій Бойко опиниввся на 59 місці в списку найбагатших людей країни.
У декларації за 2018 рік вказав квартиру 220,3 кв.м в Росії, 10 земельних ділянок під Києвом, земельну ділянку і будинок в Донецькій області, квартиру 257 кв.м в Києві, будинок в Київській області 444,8 кв.м, 2 квартири в Луганській області та офіс в Києві. Також політик задекларував 2 авто Mersedes-Benz і ВАЗ-2101.
Родина
Дружина - Віра Дмитрівна. Діти: 3 синів - Анатолій, Юрій та Микола і 3 доньки - Ярослава, Уляна і Марія.
