У жодної зі сторін війни зараз не вистачає потенціалу, щоби радикально переломити ситуацію на свою користь. Але активні бойові дії йдуть на всій протяжності фронту і кожна зі сторін різними методами проводить поповнення своїх сил та засобів. Найімовірніше, це матиме місце і далі, ще певний час, попри те, що ні в кого немає потенціалу кардинально змінити хід бойових дій на свою користь.
Про це в коментарі РБК-Україна розповів військовий експерт Микола Бєлєсков.
Що стосується зимових умов, то ми маємо приклади, коли бойові дії навколо Дебальцівського виступу велися в другій половині січня - першій половині лютого 2015 року. Це була люта зима з усіма своїми характеристиками, що ускладнює ведення бойових дій. Тим не менш, бойові дії велися. Ми вели оборони, росіяни вели штурмові дії. Вони нас витиснули, ми з боями відійшли і вирівняли лінію фронту.
У Другу світову війну нічого не заважало вермахту і робітничо-селянській червоній армії вести бойові дії на території Україні. Тобто кліматичні умови не є проблемою, однак це додає навантаження на забезпечення, на персонал та техніку.
Щодо ситуації в Донецькій області, ворог просувається нешвидко, але просувається, зокрема в районі Бахмута. Там противник продовжує тактику вогневого валу і витискання наших сил. HIMARS зіграли свою роль, але з тої кількістю БК, що є в ворога, їх недостатньо для стабілізації лінії фронту.
Є прогнози від американських колег з ISW, які вважають, що бойові дії закінчаться перш ніж Росії вдасться захопити всю Донецьку область, оскільки їй не вистачить потенціалу вести наступальні дії. Проте мало хто не знає реальний стан регенерації російських ресурсів. Тому є шанс, що вони будуть і надалі повільно просуватися. Можливо, це буде не так швидко, як вони заявляли. Наприклад, до кінця серпня взяти всю Донецьку область – цього явно не буде, адже значна частина цього регіону залишається під нашим контролем. До того ж це урбанізовані райони.
Наше реальне завдання до кінця року – це стабілізація лінії фронту, утримуючи контроль над частиною Донецької області і, можливо, зі звільненням правобережжя Херсонщини. Але ці оцінки дуже спекулятивні, оскільки реальне співвідношення сил на тих чи інших напрямках мало кому відоме.
Єдине, що чітко зрозуміло на сьогодні – це жодна зі сторін не може досягнути радикальних цілей воєнним шляхом, і це залишиться даністю. Тому що Україна вже залежить від Заходу, а Росія ще черпає радянські запаси. Її "деіндустріалізація" зіграла свою роль. І плюс ні ми, ні вони самостійно не виробляємо зброї у великій кількості.