Російські штурми Авдіївки з воєнної точки зору - самогубство, - експерт

Авдіївка - це ключова точка виходу для просування далі на адміністративні кордони Донецької області. Нічого у них не змінилося - вони визнали "ЛНР" і "ДНР" незалежними державами, внесли зміни в конституцію і включили їх в склад РФ. Путін мусить виходити на вибори з результатом, що він досягнув цілей СВО. Я не вірю ні в які повстання народу РФ, але для еліт це знак його неспроможності. Саме тому штурмують Авдіївку. З воєнної точки зору самогубство. І це прекрасно, чим більше ми їх виб'ємо, тим краще. Вони за 6 діб дивізію втратили там, це неймовірно.

У нас там не просто вигідні позиції, а мега вигідні, там укріпрайон, промислова зона з мережею підземних укріплень і це терикони. Їм важко вести, їм терикони заважають, а нам в точності навпаки - у нас прекрасні спостережні позиції. Треба дивитись на цей процес не раціональною воєнною наукою, а їхньою політичною ідеологією. В частині людей російський імперіалізм не рахувався ніколи. Сталін вирішив, що треба групу армії "Центр" громити через Білорусь, втопив там 10 тисяч людей в болотах, німці були нажахані, як такі рішення можна було приймати. Путіну треба результат двох областей. Досягають цього, з півдня виходять і кажуть на весь світ - все, ми війну закінчили, українці не хочуть війну закінчити. Принципово тримати, бо західний світ може здригнутися під натиском московитів, якщо вони дійсно зможуть вийти на кордони.

Втрати ворога

15 тисяч людей, 5 тисяч убитими і до 10 тисяч поранених. 4 механізованих батальони, 2 артилерійських бригади. Це повнокровна дивізія. І це все за 6 днів. Це колосально, але ще не переломно, бо їх до біса як багато. У них мобілізаційний ресурс від 1,5 до 3 мільйонів. Уже вони втратили більше мільйона людей вбитими і пораненими і що? Все одно йдуть.

Ми умовно по 10 метрів на день рухаємося вперед до оперативного оточення. Є всі підстави вважати, що воно складеться. Коли - не знаємо. Якщо воно складається, для них це буде великою бідою. Ще одне завдання Авдіївки - це відволікати наші сили, бо вони Бахмут за жодних обставин здати не можуть, чому? Бахмут - політичний. Путін сказав, що він звільнений, нагородив героїв. Акєлла не може промахнутись. Бо якщо промахнеться, то кінець Акєллі. Складуть там стільки людей, скільки потрібно.

Південний плацдарм

Вони і будуть атакувати. Посередині лінія Суровікіна. Якщо зуміємо пройти цю лінію, далі аж до Перекопського перешийку. Серйозного укріплення немає аж до мосту Мелітополь-Токмак і ще кілька районних центрів. Далі степ. Ми наситилися колісною технікою, ми можемо рухатись швидкими ударними колонами і вони це прекрасно розуміють. Якщо ми умовно вийдемо до Молочного лиману і там закріплюємось, нема виходу на Крим.

Кожен божий день, не знаю скільки часу - може місяць, може два, ми будемо в зоні стратегічної рутини. Дві стратегічні цілі у нас - Бахмут оперативне оточення і пробити лінію Суровікіна. Дві стратегічні цілі у них - утримати Бахмут будь-якою ціною і вийти на кордони Луганської і Донецької областей. От під цими чотирма фокусами все буде відбуватись до того, поки одна зі сторін не реалізує свою ціль. І так буде довго.

Петро Черник для РБК-Україна