Великого військового сенсу в Авдіївці немає, але вона для росіян як "кістка в горлі". Тому окупанти можуть повторити свій наступ на місто після невдалих штурмів.
Про це в коментарі РБК-Україна сказав військовий експерт Олексій Гетьман.
Авдіївка – це певний плацдарм, який стоїть, як кістка у горлі росіян з 2014 року, бо з цього міста ми можемо мати вогневий контроль над Донецьком. Ми цього не робимо, але росіяни хотіли б там створити певний військовий плацдарм, але не можуть. 9 років там йдуть бойові дії, вони потрохи намагаються нас з цього плацдарму вичавити.
Їм це зробити вкрай важко, тому що там є коксохімічний завод, який має стіни ледь не півтора метра і підземні комунікації. Ми вже давно побудували там певні ходи і виходи, є люди, які там воюють з перервами з 2014 року, тобто знають кожен кут. Їм важко там просуватись, але вони розглядають Авдіївку, як наш плацдарм для наступу на Донецьк. Було вже декілька обережних висловлювань від наших офіційних осіб, що є сенс починати звільняти Донецьк. Може вони перелякалися і вирішили Авдіївку захопити.
До того ж незабаром будуть типу вибори у РФ, їм треба для підняття бойового духу в країні якісь перемоги на фронті. Вони планували це зробити на початку року на Куп'янсько-Лиманському напрямку, не вийшло, готуються щось повторити взимку, а поки що потрібні перемоги прямо зараз. Вони планують це зробити в Авдіївці. Великого військового сенсу в Авдіївці немає. Якщо їм вдасться захопити Авдіївку, суттєво на лінії фронту нічого не зміниться.
Просувань у них ніде немає – ані на Куп'янському напрямку, ані на Бахмутському, ані на Авдіївському. Міст-"стратегічних цілей" по всій лінії фронту немає. Стратегія у них була ще до захоплення Бахмуту. Вони планували використати його як плацдарм для просування вглиб нашої території, де планувався прорив фронту, потім великі частини мали рухатись до Куп'янсько-Лиманського напрямку, і на південь до Вугледарського угруповання, які мали рухатись назустріч. Таким чином вони планували оточити військо наше.
Потім вони змінили свою риторику відносно Бахмуту і з'ясувалось, що це вже не плацдарм, а як кінцева мета. Тому якихось стратегічних цілей нема, у них стратегія не втратити Крим і південь. Вони вкладали велику кількість сил і грошей, щоб будувати фортифікацію.
Вони не хочуть дати нам можливість просунутись до Азовського узбережжя, щоб перерізати можливість логістичного постачання з РФ чогось до Криму. І так само вони розуміють, що ми рано чи пізно це зробимо, якщо ми переріжемо по суходолу, по Керченському мосту, то Херсонське угруповання залишиться без можливості постачати щось в плані озброєння, боєприпасів, людей. А це все більше схоже на спробу примусити наше керівництво перекинути частину з південного напрямку, щоб утримати їхні атаки на Куп'янському напрямку і, звісно, на Авдіївському.
Ми в лобовий штурм не пішли на Бахмут. Вони про Бахмут розповідали, що це ледь не перемога у війні, порівнювали ледь не зі Сталінградською битвою. Їм емоційно втратити зараз Бахмут – це для них неприпустимо. Їх не зрозуміє ні цивільне населення всередині РФ, ні військовослужбовці, які десь на лінії стоять.
Ми вибрали тактику оточення цього міста з півночі і з півдня, більше вдалих дій у нас з півдня – це Кліщіївка, три км від Бахмуту, Андріївка, це 3 км від Кліщіївки. Ми продовжуємо туди рухатись, контролювати логістичні шляхи і так далі. Завдання примусити росіян або здатися, якщо вони не встигнуть вийти до повного оточення. Тому вони пробують робити певні контрнаступальні дії, намагаючись вибити нас з тих панівних висот на позиціях, які ми захопили.
Вони намагаються не дати нам просунутись. Ми зробили певне просування на південь від Роботиного, вони намагаються з флангів атакувати, знову таки, зв'язати боєм, щоб не дати нам просунутись. Треба розуміти, ми говорили про залізницю, вона йде Волноваха-Токмак-Джанкой. Ми зараз тримаємо залізницю під вогневим контролем, це не 2-3 автівки, це 30-50 вагонів. Можна зруйнувати залізницю, але її можна відбудувати за декілька годин навіть. Тобто це не є велика проблема для інженерних військ росіян.
А коли ми будемо тримати її під фізичним контролем, то інших шляхів там немає, тому вони зараз і будують там додаткову залізницю, розуміють, що ми рано чи пізно переріжемо їм цю артерію, їм треба буде щось робити, щоб і далі перевозити в Крим. Тому вони в Маріуполь привезли 5 тисяч військовослужбовців, я впевнений, що це приїхав "стройбат", вони будуть робити вздовж узбережжя Азовського моря для того, щоб була логістична артерія. Бо якщо ми переріжемо і залізницю і Керченський міст, їм просто не буде, звідки собі привозити. А те, що у них є на оперативних складах, це закінчиться за місяць-два.
Це політичне питання, коли Путін каже, що треба захопити всю Луганську і Донецьку області. Ставиться питання – вийти на більш зручні позиції, щоб атакувати і йти далі, питання захопити місто не ставиться. Політична карта військовим по-барабану. Вони дивляться на фізичну карту місцевості, по ній аналізуються плани. Коли з'являються розмови про адміністративні моменти, це вже втручаються політики.
Росіяни побудували фортифікації паралельно залізниці. Вони залізницю охороняють.
На Таврійському напрямку поки що активних бойових дій не проводиться, ніколи не буває, що по лінії фронту, яка більше тисячі кілометрів, проводилися всюди активні бойові дії. Ми знали, що буде атака на Авдіївку, ми навіть знали, що вони будуть атакувати з флангів, тому укріпили фланги. Ми підірвали мости за ними, потім перед ними, вони опинились у пастці. Ми знали, що будуть наступальні дії, бо вони довго накопичували війська, це неможливо якось таємно зробити у 21 сторіччі.
Затишшя ніякого немає. Вони почали наступати на Куп'янському напрямку, нічого не досягли, проводять ротації, доукомплектації, щоб можна було себе поновити. Зараз буде призупинка наступальних дій на Авдіївці, у них не вистачає на вогняний шквал уже снарядів. Вони будуть доукомплектовуватись.
Не треба казати, що це дуже сучасний задум росіян. Вони просто спробували просунутись бліцкригом, у них не вийшло. Швидше за все буде друга хвиля, тому що за цю атаку ми знищили два мотострілецьких російських полки. Повністю. Вони зараз оговтаються, доукомплектуються і будуть намагатися робити далі. Авдіївка не має військового стратегічного сенсу, а значить, це була стратегічна ціль Путіна.
Думаю, що в листопаді чи в кінці жовтня вони спробують атакувати на Куп'янському напрямку, бо там теж накопичуються війська. Може вони дотягнуть до грудня. Кліщіївка, Андріївка, Токмакський напрямок, південний напрямок, там немає такої кількості військ, але вистачає, щоб робити невеличкі контрудари.