Росія перекинула додаткову армію на схід України, а також повертає найманців ПВК "Вагнера" на фронт. І під загрозою українського прориву на півдні має намір збудувати залізницю ближче до узбережжя Азовського моря.
Про ситуацію на Лімано-Куп'янському, Бахмутському та південних напрямках, а також про можливі загрози, - у коментарі РБК-Україна розповів військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ, полковник Владислав Селезньов.
На схід України зайшла російська 25-та армія. Вона не укомплектована на 100%: десь на 80% за особовим складом та близько 50% за технікою та озброєнням. Її перекинули на заміну добряче пошматованих 1-ї Таманської та 4-ї Кантемирівської дивізії після того, як наші пушкарі чудово відпрацювали по цих з'єднаннях, і вони критично потребують відновлення.
З іншого боку, 25-та армія зайшла наступати на Лимано-Куп'янському напрямі. Недарма українська розвідка повідомляє, що ворог робить проходи у своїх мінних полях та підтягує бронетехніку до лінії фронту. Зазвичай це робиться для просування вперед у рамках атак чи контратак. Очевидно, ворог напоготові, і я впевнений, що він намагатиметься продавити наші Сили оборони настільки, щоб вийти до річки Оскіл, взяти під контроль східну частину Куп'янська і надалі вибудовувати рубежі лівим берегом Оскола в межах окупованої частини Харківської області.
Нагадаю, що у російському Бєлгороді досі перебуває таке дивне формування як "військово-цивільна адміністрація Харківської області". Тобто вони все ще марять про те, що зможуть переламати ситуацію і в перспективі взяти під контроль весь регіон. Чи вдасться їм це? Я роблю ставку на українські Сили оборони. Але ми маємо чітко розуміти, що успіх нашої армії безпосередньо залежить від ресурсів. Якщо вистачить на контратаки та звільнення територій, ці процеси продовжуватимуться. Якщо ж ресурси будуть обмежені, наші можливості будуть обмежені відбиттям ворожих атак.
Цікавий момент пов'язаний із Серебрянським лісництвом під Лиманом. Ворог останнім часом не дуже наполягає на просуванні у рамках штурмових атак. Тому що туди зайшли підрозділи бригади Національної гвардії "Азов", і вони до них ставляться з певною повагою, розуміючи, що отримають таку жорстку відсіч, що від них мало що залишиться.
Проте на Лимано-Купянському напрямі немає жодної спокійної ділянки фронту. Мабуть, тому напередодні президент Володимир Зеленський знаходився нам безпосередньо. Ворог щось починає, сподіваюся, наша розвідка знає про ворожі плани і наші війська готові.
Після того, як наші сили взяли під контроль Кліщіївку та Андріївку, вони просунулися у бік залізниці між Бахмутом та Горлівкою. Ворог намагався контратакувати, але зазнав серйозних втрат. На кількох ділянках українська армія вже просунулася навіть на схід від залізниці у напрямку траси Т0513. Ми її переріжемо, звичайно, але це не єдина дорога, у противника залишиться ще багато логістичних шляхів, але step by step ми створюватимемо загрозливу ситуацію для ворожих сил.
Я впевнений, що Бахмут для росіян насамперед має медійне значення. Російська пропаганда сильно "перегріла" російське суспільство, поки 10 місяців тривала їхня операція. Понад 100 000 убитими та пораненими. За таких умов втратити контроль над містом є неприпустимим для Володимира Путіна. Тим більше, що, напевно, у листопаді він оголосить, що піде на новий термін, і погані новини йому не потрібні.
Президент Зеленський нещодавно обіцяв деокупацію Бахмута, але на даний момент я не бачу передумов, що найближчим часом ситуація докорінно зміниться, і ми прискоримо його звільнення. Ворог зосередив близько 50 000 військових та чималу кількість ресурсів. Наступаючи меншими силами, ми не зможемо швидко подолати його оборону.
Нинішня війна - це війна ресурсів, і той бік має перевагу, яка має можливість вчасно та в повному обсязі забезпечувати себе. Тому росіяни оголосили про будівництво залізниці від Мелітополя до Ростова-на-Дону через Бердянськ та Маріуполь.
Вони розуміють, що стійка залізнична логістика в зоні ризику, оскільки як тільки Україна впритул підійде до Токмака, то зможе артилерією припиняти всі спроби переміщати вантажі залізницею з Криму. У зв'язку з цим їм потрібна ще одна гілка ближче до узбережжя Азовського моря.
Технічно Росія має таку можливість, має достатньо профільних залізничних військ. Є інформація, що готуються до наведення мосту через річку Кальміус, проект будівництва автомобільної дороги на півдні Донецької області. У принципі, реалізується кримська тактика. Траса "Таврида" - це ж не про те, щоб туристи їхали на курорти, це про військову логістику в першу чергу. Щоб у найкоротший термін із мінімальними затримками можна було переміщати вантажі між Керчю та Севастополем.
Бойовики ПВК "Вагнера" повертаються на схід України, але я не думаю, що після ліквідації ватажка Євгена Пнригожина "Вагнер" зберігся як явище.
Чи здатні вони діяти ефективно так, як за нього? Моя відповідь - ні. По-перше, не того рівня ресурсне забезпечення. По-друге, навряд чи наступники Пригожина та Дмитра Уткіна зможуть досягти потрібної організації бойової діяльності. По-третє, ключова перевага "Вагнера" була у в'язнях, яких вони десятками тисяч кидали на "м'ясні штурми".
Тепер цю опцію взяли на озброєння у російському міноборони, формуючи штурмові загони "Шторм Z". Але чи будуть вони настільки ефективними, як це було в армії "Вагнера"? Думаю, ні.
Владислав Селезньов, РБК-Україна
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.