Був одним з ініціаторів створення Національної комісії з питань розшуку і повернення в Україну втрачених культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України (1992 рік) та згодом працював її штатним консультантом.
З 1999 року - керівник неструктурної групи "Центр досліджень проблем повернення та реституції культурних цінностей" Інституту історії України НАН України. Автор базового проекту Закону України "Про вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей".
У 1993-1994 роках - відповідальний секретар Міжвідомчої комісії по поверненню в Україну спадщини О. П. Довженка. Розшукав і повернув до України з Росії частину особистого архіву, бібліотеки та меморіальних речей О. Довженка, зокрема його "Автопортрет", який на той час вважався втраченим.
У 1998-2004 роках був членом та експертом двосторонньої українсько-російської Комісії експертів з питань мозаїк та фресок Михайлівського собору, що перебувають на території Російської Федерації.
Ініціатор розгляду даного питання на міждержавному рівні, керівник авторського колективу з підготовки офіційних вимог України до Росії. Забезпечував експертну підтримку процесу переговорів та повернення в Україну 11 фресок ХІІ ст. зі стін собору з фондів Державного Ермітажу.
Є багаторічним членом Міжурядової українсько-польської комісії у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей та Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей.
