Кабмін має намір підвищити плату за користування землею для підприємців, які не мають правовстановлюючих документів
В уряді мають намір зобов'язати підприємців, які не мають правовстановлюючих документів на землю, більше платити за її використання, пише "Комерсант-Україна".
У розпорядженні видання опинився проект постанови Кабінету міністрів про внесення змін в методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та земель населених пунктів, розроблений Мінфіном. Поправки до постанови №213/1995 передбачають застосування додаткового коефіцієнта в розмірі не більше 15 до оцінки ділянок в населених пунктах, які використовуються суб'єктами земельних відносин без правовстановлюючих документів. Це запропоновано зробити з метою збільшення навантаження на фізичних і юридичних осіб, які уникають сплати орендних платежів. Останній перегляд нормативу дозволив збільшити з січня нормативну оцінку майже вдвічі (на 76%), що призвело до підвищення орендної плати та податку на землю.
Суб'єкти, не оформляють документи на право власності або оренду земель державної або комунальної власності, сплачують податок на землю у розмірі 1% від її нормативної грошової оцінки на рік, у той час як орендна плата вище - 3-12%. "Це ставить у нерівні умови суб'єктів господарювання та стимулює не оформляти документи. І така ситуація типова для всіх міст", - пояснює аналітик Асоціації міст Ярослав Рабошук.
У Держагентстві земельних ресурсів не змогли повідомити, наскільки істотна ця проблема і як багато земельних ділянок використовується бізнесом без договорів оренди. При цьому у відомстві не підтримують даний проект. "Галас піднявся через підвищення коефіцієнта вдвічі, а що буде, якщо підняти його в 15 раз?" - додають в Держземі. У Мінагрополітики і продовольства також вважають прийняття змін недоцільним, оскільки нормативна оцінка землі не може залежати від наявності правовстановлюючих документів. "В основі нормативної оцінки лежить капіталізація рентного доходу, що виникає внаслідок розташування населеного пункту, облаштування його територій та якості земель, екологічного стану, функціонального використання", - аргументував відмову в погодженні документа заступник міністра Олександр Сень у своєму листі до Асоціації міст. Остаточне рішення прийме уряд, але Асоціація міст вирішила розробити зміни до Податкового кодексу, щоб збільшити ставку податку на землю для таких ділянок до рівня орендної плати. Це вирішить проблему відсутності договірних відносин.
На думку члена комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури Київради Тетяни Меліхової, перш ніж збільшувати навантаження на користувачів земель необхідно спростити процедури отримання правовстановлюючих документів, на які йде кілька років. "Погоджувальні служби - екологи, санітари, Головархітектура, управління з охорони пам'яток - перешкоджають процесу і затягують його. Щоб все узгодити, люди проходять сім кіл пекла. Коли отримують останній висновок, то перше вже застаріває і все починається заново. Навіть ті, хто наближений до чиновників, мінімум за три місяці погоджують", - розповідає Меліхова.
Заступник глави парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Бевзенко (Партія регіонів) вважає, що для суб'єктів, які не оформляють документи, повинні бути штрафні санкції, але якщо вони виявлять бажання їх отримати, то процедура повинна бути максимально спрощена. "Порядок ускладнений, і кожен вважає за необхідне поставити свій підпис. Знаючи всю казуїстику законів, чиновники навіть не пояснюють причин відмови і змушують переоформляти документи", - відзначає Бевзенко.
