Прийняли заходи: як Верховна рада взялася за коронавірус і його наслідки

Народні депутати у вівторок за три години провели два позачергові засідання, встигнувши прийняти пакет "антивірусних" законів і проголосувати кадрові питання. Потім парламент змінив свій режим роботи, вирішивши на період карантину скасувати пленарні засідання. 

Тому розгляд закону про ринок землі поки поставлено на паузу. Детальніше про те, які заходи ввели народні депутати у боротьбі з епідемією і як будуть працювати в умовах карантину – в матеріалі РБК-Україна.

Змін у роботі Ради ще в п'ятницю не планувалося – депутати повинні були збиратися в режимі пленарних засідань.

Але в понеділок керівництво парламенту, фракцій і груп домовилися провести у вівторок позачергове засідання, щоб прийняти закони для протидії коронавірусу і підтримки українських підприємців. А потім – на наступні три тижні піти у комітети.

Президент Володимир Зеленський не схвалив цю ідею, зазначивши, що парламент має продовжити роботу. Ввечері він зібрав членів фракції "Слуга народу", пояснивши необхідність призначення нового генпрокурора і міністра економіки. Тому у вівторок вранці депутати провели відразу два позачергові засідання.

За інформацією РБК-Україна, питання землі поки поставлене на паузу через МВФ. Мовляв, у команді президента вирішили не поспішати з прийняттям земельної реформи, бо чекають переговорів з Фондом щодо виділення нової фінансової допомоги.

Пережити карантин

Деякі з прийнятих вчора законів були внесені в Раду буквально напередодні голосування. У вівторок депутатам довелося приймати їх і за основу, і в цілому.

Мова йде про законопроект №3219, який запроваджує заходи для запобігання коронавірусу. Його зареєструвала група народних депутатів з різних фракцій на чолі з головою комітету з питань здоров'я нації Михайлом Радуцьким (СН).

Документ підтримали 344 депутати з усіх фракцій і груп, в тому числі і позафракційні. Він передбачає адмінвідповідальність за порушення правил карантину. Звичайним громадянам доведеться сплатити від 17 до 34 тисяч гривень штрафу, посадовим особам – від 34 до 170 тисяч гривень.

Якщо порушення призвело до поширення хвороби, то винному загрожує кримінальна відповідальність. В цьому випадку його покарають або штрафом від 17 до 51 тисяч гривень, або арештом на строк до півроку, або обмеженням і навіть позбавленням волі до трьох років.

Тюремне ув'язнення від п'яти до восьми років загрожує в тому разі, якщо недотримання правил карантину призвело не тільки до зараження іншої людини, але і до його смерті або інших тяжких наслідків".

"Наприклад, хворий, у якої підтверджений діагноз коронавірус з підписом лікаря, раптом покине лікарню і піде. Це і є привід для штрафу і покарання. Якщо він, приміром, піде в громадське місце, розуміючи, що може заразити інших, або заразить інших людей – у такому разі для нього може настати кримінальна відповідальність", – пояснив РБК-Україна Михайло Радуцький.

За його словами, ці санкції, як і всі норми нового закону, будуть діяти тільки три місяці.

Документ також вносить зміни в закони про правила\ організації праці. Тепер в умовах карантину роботодавець може дозволити своїм співробітникам працювати на дому, надати їм оплачувану відпустку або змінити режим роботи. Органам державного нагляду забороняється проводити перевірки у сфері господарської діяльності на період епідемії.

Для медиків, задіяних у боротьбі з коронавірусом, Кабмін протягом тижня повинен призначити надбавки у розмірі до 200% від їхньої зарплати. Такі ж виплати передбачаються для окремих категорій працівників, які забезпечують життєдіяльність населення.

На період карантину і 30 днів після нього користувачів не будуть штрафувати або відключати від житлово-комунальних послуг за несвоєчасну сплату.

Разом з тим уряд тимчасово отримує можливість контролю за цінами на ліки і медичні товари. Процедура публічних закупівель необхідних для протидії епідемії скорочується до одного дня. Також дозволена 100% передоплата. Медтовари звільняються від сплати в'їзного мита та ПДВ.

Ще один із законів, який був написаний через введення карантину – № 3220 про підтримку платників податків. Його зареєстрували члени фінансового комітету Ради 16 березня. Парламент прийняв документ за основу і в цілому 359 голосами "за".

Серед його норм – тимчасове звільнення ФОПів від сплати ЄСВ. Обов'язкове впровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для "спрощенців" також відкладається на три місяці. На нові документальні, фактичні податкові та неподаткові перевірки бізнесу вводиться тимчасовий мораторій до кінця травня.

Крім того, до кінця квітня позичальників не будуть штрафувати за прострочення платежів за споживчими кредитами. Не будуть застосовувати основні штрафи до 31 травня і до підприємців за порушення податкового законодавства.

За словами голови фінансового комітету Верховної ради Данила Гетманцева (СН), депутати готують другий пакет законопроектів для економічної підтримки підприємців в умовах карантину.

"Це пакет для підтримки економічної діяльності та усунення негативних наслідків припинення цієї діяльності для підприємців. В тому числі і питання оренди. Ми вважаємо, що в даний час ми повинні звільнити від орендної плати орендарів не повністю, а зменшити її тільки до витрат на утримання приміщення", – сказав Гетманцев.

Нагальні питання

Депутати вирішили не відкладати і закони про закупівлі медтоварів. Мова йде про законопроекти №2538 і №2539. Голосування за ці документи у першому читанні відбувся в середині січня.

Обидва проекти ініціювали представники комітету Ради з питань здоров'я нації. Без їх прийняття у другому читанні, хворі в Україні могли залишитися без ліків, пояснив поспіх голова профільного комітету Михайло Радуцький.

Зараз Україна проводить закупівлі ліків через міжнародні організації і цей механізм довів свою ефективність, вважає член парламентського комітету з питань здоров'я нації Ольга Стефанишина ("Голос"). Але в цьому році МОЗ вирішило передати близько половини закупівель державному підприємству "Медичні закупівлі України".

"Це дуже багато. Зі свого боку парламент сьогодні виконав свою функцію – цими законами дав всі механізми, щоб підприємство могло працювати так само ефективно, як і міжнародні організації. Це і спрощена реєстрація ліків, і можливість вести переговори безпосередньо з виробниками, і звільнення від оподаткування", – пояснила РБК-Україна Стефанишина.

Вона зазначила, що тепер потрібно стежити за тим, як будуть проходити перші закупівлі. І чи будуть вони хоча б за тими ж цінами, що були у міжнародних організацій.

Парламент спростив закупівлі ліків (Фото: pexels com)

Закон №2538 передбачає, що ця організація отримає можливість проводити закупівлі лікарських засобів безпосередньо у постачальників-нерезидентів. Документ, по-перше, призведе до розширення асортименту ліків на українському ринку. І по-друге, підвищить конкуренцію і знизить ціни на медтовари, випливає з пояснювальної записки до документа.

Що ж стосується законопроекту №2539, то він спрощує оподаткування для закупівельної організації. Зокрема, звільняє її від сплати ПДВ при ввезенні та постачанні медичних товарів в Україну.

"Було три пов'язаних закони – №2538, №2539 і №2540. Третій ми прийняли раніше. В Україні створено закупівельну агентство, причому повністю під патронатом USAID. Ця організація буде робити для закупівлі МОЗ медтоварів і обладнання. Ці закупівлі обійдуться дешевше, ніж через міжнародні організації. І це фактично три закони, які регулюють її діяльність", – відзначив РБК-Україна Радуцький.

Проголосувавши за невідкладні закони, депутати за зверненням президента провели ще одне позачергове засідання, щоб ухвалити кадрові питання. Зеленський запропонував Раді призначити генпрокурором в.о. керівника ДБР Ірину Венедіктову.

Її кандидатуру на посаду генпрокурора підтримали 269 народних депутатів, з яких "Слуга народу" дала 224 голосів. Решта – від групи "Довіра", "За майбутнє" та позафракційних. Схожий розклад голосів був і під час призначення міністром економіки і сільського господарства Ігоря Петрашка. З 243 голосів "за" президентська монобольшість дала 217.

У "Слузі народу" прогнозують, що депутатам незабаром доведеться знову зібратися на позачергове засідання, щоб, наприклад, схвалити документи з протидії епідемії або ж заповнити порожні вакансії в уряді. Перший заступник голови президентської фракції Олександр Корнієнко пояснив, що першочергове з кадрових питань – призначення міністра енергетики.

"Ми розробляємо законопроект, який дозволить в цьому режимі віддаленого керування працювати. Є стаття Конституції, яка говорить, що мають бути депутати зібрані в парламенті, але враховуючи надзвичайні обставини, ми шукаємо юридичну модель, яким чином на час епідемій та з питань протидії їй працювати у режимі або відеозв'язку, або відеоголосування", – сказав голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Він уточнив, що позачергове засідання може відбутися на початку наступного тижня, але в разі "форс-мажору" – доведеться збиратися і на цьому. За словами іншого співрозмовника, проведення ще одного засідання поки не заплановане.

Хоча при необхідності в період карантину депутати повинні бути готові оперативно зібратися на позачергове засідання для прийняття "протиепідемічних" законів або закону про банки. Або і для продовження розгляду земельного закону, якщо буде прогрес у переговорах з МВФ.