ua en ru

Україна узгодила з ЄС список необхідних реформ

Рада по співпраці України з Європейським Союзом увечері 25 червня в Люксембурзі затвердив перелік і план з виконання першочергових реформ, які потрібні для зближення з Європою, пише "Комерсант-Україна".

Під час зустрічі, яка тривала 2,5 години, прем'єр-міністр Микола Азаров пообіцяв виконати всі зобов'язання перед ЄС. У відповідь на це єврокомісар Штефан Фюле зауважив, що для реалізації всього плану залишається мало часу, а тому потрібно зробити більше, ніж вже було зроблено.

Ключовою проблемою, крім браку часу, є те, що українська і європейська сторони розходяться в оцінці списку залишилися завдань, розповіли учасники переговорів. ЄС наполягає на дотриманні всіх без винятку критеріїв, наданих Брюсселем. Азаров же в ході прес-конференції тричі підкреслив, що мова йде лише про виконання зобов'язань, узгоджених з українською стороною. Основним документом, в якому зафіксовано їх перелік, є Порядок денний асоціації (ПДА).

Цей документ прийнято ще в 2009 р., а в понеділок в рамках Ради по співробітництву був узгоджений оновлений текст ПДА. "Документ, як і колись, спрямований на підготовку України до імплементації СА. Крім цього, до нього включили ряд позицій з грудневого виведення Ради міністрів ЄС, де перераховані критерії готовності України до підписання угоди", - пояснив європейський дипломат.

Згідно копії оновленої ПДА, найбільші зміни зазнав блок, присвячений торгівлі. Його наповнили конкретикою, грунтуючись на нормах економічного блоку СА, узгодження якого завершилося в 2012 р. Зокрема, Київ пообіцяв "розробити механізм визначення вартості одягу та інших виробів, що були у вжитку". Це призведе до збільшення мінімальної вартості легально ввезеного секонд-хенду, хоча ефект від введення даної норми може нівелюватися за рахунок "сірого" імпорту, відзначає незалежний експерт Тарас Качка.

Брюссель також домовився з Києвом про формалізацію "механізму застосування Україною спецзаходів - зокрема, щодо легкових автомобілів - і експортних мит". Це дозволить загальмувати вступ нашої країною нових санкцій, при цьому в документі відсутні гарантії скасування вже введених Кабміном спецмита на імпорт автомобілів, які є каменем спотикання у взаєминах України з найбільшими торговими партнерами.

У фінансовому блоці суттєвих доповнень не з'явилося. Навпаки, з нього виключили зобов'язання України провести комплексний перегляд закону про Нацбанк, хоча за час дії ПДА ця реформа так і не була проведена.

З інших положень економічної частини документа варто відзначити обіцянку Брюсселя забезпечити "імплементацію програми бюджетної підтримки ЄС у сфері усунення технічних бар'єрів в торгівлі". Посилаючись на наведену вище фразу, Україна буде вимагати від Євросоюзу цільового фінансування в період адаптації ряду секторів української економіки до норм зони вільної торгівлі.

Найбільшої уваги заслуговує політична частина ПДА. Блок, присвячений реформі правосуддя, істотно розширено. Україна дала гарантії прийняття закону про Генпрокуратурі і пообіцяла провести "реформування Кримінального кодексу і (законодавства про) міліції в тісній взаємодії з Венеціанською комісією (ВК) та Радою Європи".

Незважаючи на те, що раніше міністр юстиції Олександр Лавринович висловлював сумнів у необхідності слідувати рекомендаціям ВК про скасування ключових норм чинного закону про всенародний референдум, у затвердженому плані уряд поступилося вимогам Європи. З ПДА випливає, що Київ проведе "удосконалення законодавства про референдум ... у світлі рекомендацій Венеціанської комісії".

Що ж до блоку, присвяченого виборчим законодавством, то тут Київ відмовився приймати вимоги Брюсселя. У ПДА включили намір української сторони "імплементувати рекомендації ОБСЄ", зокрема "забезпечити прозорі правила для збалансованого доступу учасників виборів до ЗМІ".

Фюле на прес-конференції зазначив, що для відповідності вимогам ЄС цього недостатньо. "Першочергова увага має бути приділена Виборчим кодексом (ІК), який встановить єдині правила для всіх типів виборів", - заявив він. У 2010 р. при фінансуванні ЄС був розроблений проект ІК, який у Брюсселі пропонують взяти за основу при прийнятті документа.