ФРС, зберігаючи низьку ставку, ігнорує столітнє правило
Минулого місяця ФРС оприлюднила економічний прогноз, у якому багато експертів виявили справжній сюрприз. Через три роки, пророкує відомство Бена Бернанке, в Америці відновиться ринок праці й безробіття впаде до 5,5%, передає "Росія 24".
Що стосується ставки по федеральних фондах, то вона складе 2% до кінця 2016 р., нуль у реальному вираженні. У попередні десятиліття, коли безробіття було на низькому рівні, ставка в реальному вираженні варіювалася від 1% до 5%, нагадує британський журнал The Economist.
На думку експертів, негативна або нульова фактична процентна ставка протягом тривалого періоду свідчить про те, що чиновники ФРС або небезпечно безвідповідальні, або разюче самовпевнені. Але, найімовірніше, істина десь посередині. Центробанк може коригувати ставки від місяця до місяця, але в довгостроковій перспективі більш глибокі фактори визначають природну норму відсотка.
Понад століття тому шведський економіст Кнут Вікселль сформулював відмінність між банківським відсотком (ринковою ставкою відсотка або грошовою), за яким позичальники виконують оплату, і природною нормою відсотка, яка визначається рівнем віддачі від капіталу. Якщо ставка банківського відсотка нижче природної норми відсотка (або природної ставки), компанії можуть отримати необмежений прибуток через запозичення. На отримані позички бізнесмени наймають нових співробітників, купують сировину і розширюють виробництво, а постачальники цих ресурсів, своєю чергою, збільшують закупівлі та також розширюють виробництво.
Однак додаткові витрати призводять до зростання цін, підвищення вартості грошей і кредитів і, зрештою, до збільшення банківського відсотка. Таким чином, ринкову рівновагу можна досягти через рівність між банківською і природною нормами відсотка - без збільшення кількості грошей в обігу.
Вважається, що природна норма відсотка тримається постійно на одному й тому ж рівні. Правило Тейлора (популярна монетарна формула, яка визначає, наскільки необхідно змінити процентну ставку у випадку зміни показників ВВП та інфляції) визначає реальну ставку у 2%.
Однак, згідно з Вікселлем, природна ставка "ніколи не буває високою або низькою сама по собі, а тільки по відношенню до прибутку, який люди отримують від наявних у них на руках грошей, і це, звичайно, варіюється". "У добрі часи, коли спостерігається пожвавлення торгівлі та бізнес має високу маржу, природна ставка зазвичай на високому рівні; в період депресії - вона досить низька", - стверджував Вікселль.
І хоча критики ФРС переконані, що регулятор зберігає банківську ставку набагато нижче природної ставки, реальні факти свідчать про інше. Якби інвестори вважали сьогоднішні низькі ставки нестабільними, прибутковість облігацій була б набагато вище, що відображало б ймовірність підвищення короткострокових ставок у найближчі кілька років. У реальності прибутковість по облігаціях зберігається низькою завдяки обіцянці ФРС тримати ставку близькою до нуля і продовжувати купувати довгострокові облігації.
Слабкі інвестиції - не єдина річ, яка тисне на природну ставку; значні заощадження мають такий же ефект. До кризи Бернанке називав "глобальний надлишок заощаджень", який прийшов з Китаю та інших економік, що розвиваються, причиною збереження низьких довгострокових процентних ставок. Хоча активне сальдо поточного балансу Китаю зменшилося в останні п'ять років, Goldman Sachs підрахував, що частка населення, що має заощадження, у країнах, котрі розвиваються (35-69 років), збільшується, але вона досягне свого піка не раніше 2032 р.
Незважаючи на те, що уряди вели себе як позичальники в останній інстанції відразу після кризи, більшість з них зараз зменшує свій структурний дефіцит (процес може розтягнутися на кілька років) і звільняє заощадження.
Все це означає, що ставки, як би вони не видалися низькими, не відповідають своєму природному рівню. Якби ФРС була жорсткіше, то попит й інвестиції обвалилися б, і, як зауважував у березні Бернанке, відомство "спотворено використовувалося б для подовження періоду низьких довгострокових ставок". Незабаром після цього висловлювання він мимоволі підтвердив свою точку зору.
Коли він сказав, що ФРС може уповільнити кількісне пом'якшення (QE), прибутковість за облігаціями злетіла, й інвестори почали чекати зростання короткострокових ставок набагато раніше, ніж ФРС прогнозувала. Відтоді ринок житла просів, а поява нових робочих місць різко сповільнилася. Але все це сталося не через високу прибутковість облігацій.
Тим не менш, з тих пір Бернанке відклав уповільнення QE, а низькі реальні ставки, швидше за все, збережуться ще тривалий час.
Нагадаємо, 30 жовтня ФРС США ухвалила рішення зберегти діапазон ставки на рекордно низькому рівні 0-0,25% і щомісячні обсяги скупки облігацій на рівні 85 млрд дол. На думку експертів, ФРС, зокрема, надуває нову бульбашку в американському сегменті хай-тек.
