Медведчук Віктор Володимирович - український політик, депутат Верховної ради, юрист.
Глава політради партії "Опозиційна платформа - За життя". Керівник громадської організації "Український вибір - Право народу". У 2019 був обраний депутатом Верховної ради IX скликання від ОПЗЖ.
Рішенням РНБО в лютому 2021 року відносно політика були введені санкції за фінансування тероризму. Через три місяці Генпрокуратура оголосила йому про підозру в державній зраді. У травні суд відправив Віктора Медведчука під домашній арешт.
Фото: Віктор Медведчук (Віталій Носач, РБК-Україна)
Біографія
Віктор Володимирович Медведчук народився 7 серпня 1954 року в Красноярському краї (п. Почет, Абанський район).
Батько Медведчука за часів Другої світової війни організовував вивезення української працездатної сили на територію нацистської Німеччини, за що після визволення України, був засуджений і арештований за пособництво німцям.
У 60-х роках родина Медвечуків виїхала з Сибіру в Україну. Вони оселилися в Фастівському районі Київської області, де Віктор Медвечук здобув середню освіту.
У 1971 році майбутній політик намагався поступити у Вищу школу міліції, але його не прийняли через сумнівну біографії батька. Після невдачі з вступом, пішов працювати в цех Київського призалізничного поштамту, а також підробляв позаштатним міліціонером.
У 1972 вступив на юрфак Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Восени 1973 Медвечук разом з двома товаришами під час чергування народної дружини побили неповнолітнього хлопця, за що були засуджені на 2 роки позбавлення волі. Однак в 1974 році справу про побиття було повернуто на додаткове розслідування, і незабаром Медведчука виправдали.
У червні 1975 майбутнього політика відрахували з університету, але менше ніж через рік відновили за розпорядженням міністра вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.
Кар'єра юриста
У 1978 році Віктор Медведчук за розподілом потрапив на адвокатську роботу в Київську міську колегію адвокатів. У колегії він входив до списку співробітників, яким МВС і КДБ доручали найважливіші справи.
Відомим фактом є адвокатська діяльність Медведчука над справою популярних дисидентів-шістдесятників Юрієм Литвином і Василем Стусом, а також директором ЧАЕС Віктором Брюхановим.
Варто відзначити, що в 2019 році Медведчук подав позов на Вахтанга Кіпіані - автора книги "Справа Василя Стуса", в якій нібито принижується честь і гідність Медведчука, коли він був адвокатом поета. Згодом суд постановив заборонити поширення книги.
Після проголошення незалежності України, Медведчук продовжив свою юридичну діяльність. У 1992 році відкрив власну юрфірму "Бі. Ай. Ем".
Політична діяльність
Юридична діяльність Медведчука завжди була тісно пов'язана з політикою. В незалежній Україні перші політичні кроки Віктор Медведчук почав робити вже в 1994 році - прийняв членство в Координаційному комітеті з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президенті України. Також в цей період він перебував на посаді глави Вищої кваліфікованої комісії адвокатури України.
У 1996 став радником президента Кучми з питань податкової політики.
У 1997 отримав мандат народного депутата в другому скликанні, входив до складу Комітету з питань законності і правопорядку.
У 1998 знову отримав мандат народного депутата і став заступником Голови ВР України. Медведчук брав участь в підготовці і розгляді проекту нової редакції Цивільного кодексу України, а також Державного (комерційного) кодексу.
У 2001 році став членом партії СДПУ(о), а в 2002 був переобраний на наступний термін народним депутатом і очолив цю партію.
З 2002 по 2005 рік був головою Адміністрації президента України.
У 2008 був головою наглядової ради громадської організації "Центр Правова Україна".
З квітня 2012 Медведчук очолив організацію "Український вибір - Право народу", діяльність якої була направелна на боротьбу з європейським курсом України.
У 2018 році Медведчук вступив в партію "Опозиційна платформа - За життя", став головою політичної ради і головою стратегічної ради партії.
На парламентських виборах 21 липня 2019 року ОПЗЖ набрала 13,05% і пройшла до Верховної ради IX скликання. Віктор Медведчук отримав мандат народного депутата за списками політсили.
Посередник під час конфлікту на Донбасі
З початком військових дій на сході України Вктор Медведчук виступав на переговорах в якості посередника між офіційною владою України і самопроголошеними ДНР і ЛНР.
З осені 2014 року - спеціальний представник України з питань гуманітарного характеру в рамках Тристоронньої контактної групи. Брав участь в переговорах з обміну полоненими.
У лютому 2019 року Генеральною прокуратурою було порушено кримінальну справу за звинуваченням Віктора Медведчука в державній зраді, скоєння замаху на територіальну цілісність і недоторканність України.
30 травня 2019 року секретар РНБО Олександр Данилюк заявив, що Віктор Медведчук виходить зі складу української групи в переговорах з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.
У бізнесі
У 2021 році Віктор Медведчук увійшов до сотні найбагатших українців списку Forbes, зайняв 12 місце. У його прямій або опосередкованій власності понад 100 компаній в сферах енергетики, металургії, нерухомості, ЗМІ.
У 2017 році Медведчук фактично переписав свій бізнес на дружину Оксану Марченко. Також через свого соратника Тараса Козака контролював канали "NewsOne", "112 канал" і ZIK. Формальних власників частини нафтопроводу "Самара - Західний напрямок" також пов'язували з оточенням політика.
У власності Медведчука кілька літаків, яхта, нерухомість, в т.ч. в Криму, де він зустрічався з президентом РФ Путіним.
Фото: Віктор Медведчук в суді (Віталій Носач, РБК-Україна)
Санкції РНБО
19 лютого 2021 року Рада нацбезпеки і оборони ввела санкції відносно Віктора Медведчука і його дружини Оксани Марченко за фінансування тероризму на Донеччині. Обмеження стосуються всіх бізнес-активів подружжя.
Також РНБО доручила повернути в держвласність частину так званої "труби Медведчука" - нафтопроводу "Самара - Західний напрямок". Крім того, за два тижні до цього рішенням РНБО були закриті підконтрольні йому телеканали "NewsOne", "112 канал" і ZIK.
Суд над Медведчуком
11 травня 2021 генеральний прокурор Ірина Венедиктова підписала підозру Віктору Медведчуку і Тарасу Козаку в державній зраді і замаху на розграбування національних ресурсів в окупованому РФ Криму.
У разі встановлення вини нардепу загрожує позбавлення волі на строк до 15 років і конфіскація майна. У будинку і офісах Медведчука був проведений обшук.
13 травня Печерський суд Києва обрав запобіжний захід політику у вигляді цілодобового домашнього арешту до 9 липня 2021 року, тим самим відхилив вимогу сторони звинувачення про утримання під вартою з альтернативою застави в 300 млн грн. Сторона захисту і прокуратура подали скарги на це рішення, проте Апеляційний суд залишив запобіжний захід без змін.
Сім'я та діти
Перша дружина - Марина Лебедєва. У другому шлюбі з Наталією Гаврилюк в 1982 році народилася дочка Ірина.
У 2003 році одружився на телеведучій Оксані Марченко, від якої в 2004 році народилася дочка Дарина. Віктор Медведчук - кум Путіна. Президент РФ і дружина прем'єр-міністра Дмитра Медведєва хрестили Дарину в Казанському соборі Санкт-Петербурга.